Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №403/540/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/540/26 провадження № 3/403/143/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка за участю: секретаря судового засідання Могиленко К.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Проценко О.М., справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно

з відомостями, зазначеними в протоколі, та

встановленими під час розгляду справи,

30 квітня 1975 року народження, місце

проживання та реєстрації:

АДРЕСА_1 , громадянство

України (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 29 грудня 2005 року Устинівським РВ УМВС

України в Кіровоградській області), не

працюючу

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №841643, складеного 13 серпня 2026 року інспектором СРПП ВП №1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) лейтенантом поліції Сівковим Ю.О., з доданими до нього матеріалами, 13 серпня 2026 року близько 18 год. 30 хв. гр-нка ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинила відносно свого колишнього чоловіка - гр-на ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного та економічного характеру, які полягали у висловлюванні нецензурною лексикою на його адресу та виганянні його з будинку за колишнім місцем проживання, що могло завдати шкоди його психічному здоров’ю, чим порушила п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні по розгляду справи гр-нка ОСОБА_1 заперечила вчинення нею домашнього насильства стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , зазначивши про те, що вона з неповнолітнім сином ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , а її колишній чоловік ОСОБА_2 після розірвання шлюбу знятий нею з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Додатково пояснила, що гр-н ОСОБА_2 має власну квартиру АДРЕСА_2 , а також після розірвання шлюбу купив житловий будинок в с.Докучаєве, ремонт якого зараз завершує. На прибудинковій території по АДРЕСА_1 гр-н ОСОБА_2 тримає своє господарство і має вільний доступ як до подвір’я, так і до житлового будинку за цієї адресою.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Проценко О.М. прохала суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 з огляду на відсутність в її діях складу даного правопорушення.

В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_2 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому законом (а.с.13, 14). Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП до суду не подав.

При вирішенні питання щодо наявності чи відсутності в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з’ясуванні цих обставин, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якими доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4 ч.1 ст.1 Закону).

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №841643 від 13 серпня 2026 року, гр-нка ОСОБА_1 вчинила стосовно гр-на ОСОБА_2 (зазначеному в рядку потерпілий) домашнє насильство психологічного та економічного характеру, яке полягало у висловлюванні на його адресу нецензурною лексикою та вигнанні його з будинку за колишнім місцем проживання, що могло завдати шкоди його психічному здоров`ю.

Подібний виклад суті адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП та зазначеним вище положенням пункту 14 ч.1 ст.1 Закону, оскільки зі змісту протоколу вбачається відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони даного складу адміністративного правопорушення у виді шкоди, завданої психічному здоров`ю гр-на ОСОБА_2 (протокол містить формулювання виключно щодо можливості заподіяння такої шкоди, а не щодо її наявності, як встановленого факту).

Крім того, додані до вказаного протоколу матеріали (зокрема, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (та іншу подію) від 13 серпня 2026 року; письмові пояснення, записані зі слів гр-на ОСОБА_2 лейтенантом поліції Коваль Ю.В.) взагалі не містять тверджень гр-на ОСОБА_4 з приводу виникнення в нього внаслідок дій гр-нки ОСОБА_1 емоційної невпевненості, побоювань за своє життя чи здоров`я, нездатності захистити себе або інших обставин, які б свідчили про настання передбачених п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» наслідків психологічного насильства, зокрема, завдання шкоди психічному здоров`ю гр-на ОСОБА_2 , як потерпілого.

Викладені в протоколі серія ВАД №841643 від 13 серпня 2026 року обставини вчинення гр-нкою ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно гр-на ОСОБА_2 не підтверджуються також і змістом дослідженого судом відеозапису з технічного носія (DVD-диску), доданого до цього протоколу.

Здійснення судом самостійної правової кваліфікації (перекваліфікації) дій особи, яка не охоплюється змістом протоколу та зазначеної в ньому об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка не була встановлена поліцейським при складанні такого протоколу, у разі встановлення її неправильності чи неповноти, нормами чинного законодавства не передбачено.

З огляду на викладене, подібний формальний підхід лейтенанта поліції Сівкова Ю.О. до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, позбавляє суд можливості встановити поза розумним сумнівом наявність в діях гр-нки ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони саме психологічного насильства, як виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським обставин події, що мала місце 13 серпня 2026 року за участі гр-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Суд також приходить до висновку про недоведеність лейтенантом поліції Сівковим Ю.О. наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 ознак домашнього насильства економічного характеру, які за змістом протоколу, полягали у вигнанні нею гр-на ОСОБА_2 з будинку за його колишнім місцем проживання, оскільки: в самому протоколі адреса місця проживання гр-на ОСОБА_2 вказана як с.Докучаєве Кіровоградська область, тобто без зазначення вулиці та номеру будинку, в якому він проживає; доданими до протоколу матеріалами не підтверджено постійне місце проживання гр-на ОСОБА_2 саме в житловому будинку АДРЕСА_1 , як єдиному його житлі; з дослідженого судом відеозапису, доданого до протоколу серії ВАД №841643, вбачається перебування гр-на ОСОБА_2 на момент приїзду працівників поліції на прибудинковій території за місцем проживання гр-нки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та його вільне, нічим не обмежене пересування, в тому числі і його вихід до працівників поліції для спілкування саме з підвір’я зазначеного будинку; відсутність будь-яких зібраних лейтенантом поліції Сівковим Ю.О. доказів на підтвердження того, що гр-н ОСОБА_2 був вигнаний із будинку гр-нкою ОСОБА_1 та не мав доступу до його приміщення (зокрема, наявність зачинених на замок вхідних дверей); саме по собі викладене поліцейським в суті адміністративного правопорушення формулювання про те, що гр-нка ОСОБА_1 «виганяла з будинку» гр-на ОСОБА_2 є невизначеною в часі дією, без однозначного та стверджувального висновку про те, що позбавлення нею житла колишнього чоловіка в дійсності мало місце, як наслідок вчинення стосовно нього економічного насильства, оскільки з подібного формулювання взагалі не зрозуміло, які саме дії гр-нки ОСОБА_1 охоплюються змістом наведеного в протоколі формулювання, та чи були ці дії реалізовані; з дослідженого судом відеозапису також не вбачається повідомлення гр-ном ОСОБА_2 обставин, за яких гр-нка ОСОБА_1 позбавила його житла 13 серпня 2026 року о 18 год. 30 хв..

Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (за ознакою психологічного та економічного насильства), до протоколу серії ВАД №841643 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковою ознакою психологічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, а економічного насильства - позбавлення особи житла, наявність яких під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення нею домашнього насильства психічного та економічного характеру стосовно гр-на ОСОБА_2 , як колишнього чоловіка, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення стосовно гр-на ОСОБА_2 домашнього насильства в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.п.4, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-нки ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова