Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №398/6231/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6231/26

провадження №: 3/398/1141/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"28" вересня 2026 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником ТОВ «ДНК ГРУПП», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №002852 від 09.09.2026, відповідно до якого 31.07.2026 о 10:04 в магазині «Копілка» за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, пл. Покровська, буд.3, ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: видача покупцю розрахунковий документ не встановленої форми та змісту (невірно зазначений код ІКТ 3ЕД), чим порушив п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155-1 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Такими доказами у справі, які у ході розгляду були досліджені та оцінені в сукупності, є: протокол про адміністративне правопорушення №002852 від 09.09.2026, копія акта фактичної перевірки від 07.08.2026 №10978/11/28/PPO/38302235, копія наказу «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «ДНК ГРУПП» від 29.07.2026 № 1427-п, копії направлень на перевірку, копією касового чеку, копією акту проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг).

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, у тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд звертає увагу, що в порушення вимог ст. 254 КУпАП протокол складено більш ніж через 24 години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки як вбачається зі змісту протоколу, особу, яка вчинила правопорушення, було виявлено 31.07.2026, а протокол складено 09.09.2026.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є доказом, який в даній справі є недопустимим доказом, оскільки протокол був складений всупереч нормам закону з порушенням строку на його складення, що тягне за собою недопустимість даного протоколу, як доказу в справі та, відповідно, неможливість суду посилатися на нього під час постановлення судового рішення.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції передбачено, що зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

Так, частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення за ч. 1 ст.155-1 КУпАП, як посадова особа (директор товариства).

Протокол про адміністративне правопорушення складено на керівника зазначеного товариства ОСОБА_1 .. Водночас, до адміністративного протоколу не долучено жодного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно є керівником ТОВ «ДНК ГРУПП», та безпосередньо здійснює відповідну господарську діяльність. Зокрема, у матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) з інформацією про керівника ТОВ «ДНК ГРУПП», трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ДНК ГРУПП», наказ про призначення на посаду директора ТОВ «ДНК ГРУПП» ОСОБА_1 , рішення зборів учасників товариства про обрання директора, посадова інструкція директора ТОВ «ДНК ГРУПП», тощо.

Так, єдиним доказом, яким посадові особи ДПС обґрунтовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, є Акт перевірки зареєстрований в ДПС 10.08.2026 за №10978/11/28/PPO/38302235.

Разом з тим, Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Акт перевірки не має сили рішення, яке породжує юридичні наслідки для особи, та лише фіксує висновки посадової особи, яка проводить перевірку. Отже він не може бути визнаний доказом вини особи за відсутності інших доказів у справі.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб відповідних органів.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що у справі про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого .1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи зазначені обставини, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. ст. 247 п.1, 251 ч. 2, 284, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі №398/6231/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя Юлія Володимирівна Молонова