Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №398/4402/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4402/26

провадження №: 1-кп/398/476/26

ВИРОК

Іменем України

"29" вересня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судових засідань: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 11.04.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000580 стосовно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, непрацевлаштованого, який не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», такого, що немає судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_7 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в складі команди військової частини НОМЕР_2 , в подальшому згідно з наказом від 05.03.2026 військовослужбовця прийнято на службу до команди військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, з моменту відправлення 05.03.2026 до військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_7 набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 05.03.2026, приступив до виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, ст. 1, ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_7 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Однак, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.04.2026 у вечірній час близько 19:30 год більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за межами проходження військової служби, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Перебуваючи за вищевказаною адресою біля подвір`я житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що супроводжувався словесною суперечкою, який переріс в бійку. В цей час у ОСОБА_7 виник раптовий умисел на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс не менше 3 цілеспрямованих ударів руками в область голови, після чого потерпілий втративши рівновагу впав на ґрунтову поверхню. ОСОБА_7 припинив свої дії на короткий проміжок часу.

Згодом, коли потерпілий підвівся та направився до свого місця мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , з ним до приміщення зайшов ОСОБА_7 . Зайшовши до приміщення будинку сварка продовжилась та ОСОБА_7 не стримуючи агресії в бік потерпілого продовжив наносити останньому удари, не менше 10 ударів в область голови та тулуба (які є особливо важливими органами людини) ногами, які були взуті в тактичні берци оливкового кольору, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: субдуральної гематоми лобово-тім`яно–потилично–скроневої ділянки голови справа, множинні лінійні переломи кісток внутрішньої стінки лівої орбіти та лівій верхньощелепній пазухі, множинні лінійні переломи носових кісток, забій м`яких тканин лівої тім`яно-скроневої параорбітальної та верхньощелепної ділянок, набряк головного мозку з дислокаційним синдромом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними в момент їх заподіяння.

Після чого, потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 доставлено до КНП «Центральна лікарня м. Олександрії» ОМР для надання медичної допомоги.

27.04.2026 потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер в приміщенні КНП «Центральна лікарня м. Олександрії» ОМР, внаслідок закритої черепно-мозкової травми з руйнуванням головного мозку. Даний висновок підтверджується наявністю лінійного перелому кісток носа, внутрішньої стінки лівої очниці, субуральної гематоми правої півкулі головного мозку, забою та стискуванням головного мозку. Закрита черепно-мозкова травма та лінійний перелом кісток носа та внутрішньої стінки лівої очниці, гематома під тверду мозкову оболонку правої півкулі головного мозку, забій головного мозку виникли одномоментно від ударної дії тупого твердого предмету, та мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті, є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та кваліфікуються, як тяжкі.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи, а саме в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав в повному обсязі. Фактичні обставини справи не оспорював. Зазначив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, у скоєному щиро кається.

Захисник в судовому засіданні зазначав про те, що обвинувачений ОСОБА_7 у скоєному кається, а також просила зважити на те, що ОСОБА_7 злочин вичнив вперше.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, враховуючи добровільне визнання обвинуваченим своєї вини та оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як вчинення злочину проти життя та здоров`я особи, а саме в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, неодружений, немає на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, військовослужбовець, який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 до моменту вчинення ним злочину, думку потерпілої ОСОБА_9 , яка просила призначити покарання ОСОБА_7 на розсуд суду, в межах санкції статті КК України, на обліку у лікаря психіатра чи лікарня нарколога не перебуває, раніше несудимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Санкція ч.2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь, обставини їх вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України та відсутність обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , неможливе без ізоляції від суспільства, оскільки останній усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, умисно спричинив потерпілому тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, та відсутні підстав для застосування при призначенні покарання ст.ст. 69, 75 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, підстав для його зміни чи скасування суд не вбачає.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення - період з 11.04.2026 року по день набрання цим вироком законної сили, слід зарахувати в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_9 у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Витрати на залучення експерта у зв`язку із проведенням експертиз відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувати строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання 11.04.2026 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою.

Скасувати арешт майна, згідно ухвали слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.04.2026 року, якою постановлено накласти арешт на тимчасово вилучене майно 11.04.2026 року в ході огляду місця події,за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: полімерну пляшку об?ємом 2л з написом «Софія», яка упакована до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587228; полімерну пляшку об?ємом 1л, яка упакована до паперового конверту та опечатано пломбою №01587227; полімерну пляшку об?ємом 0,5л, яка упакована до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587225; контрольний змив в прихожій кімнаті, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587232; змив РБК в прихожій кімнаті, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587231; контрольний змив в кімнаті №1, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587235; змив РБК в кімнаті №l, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587234; стакан полімерний зеленого кольору, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NP01587229; стакан скляний, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587230; рушник зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587233 та накладено арешт на речі вилучені в ході затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ботинки військові зі слідами РБК, які вилучені до картонних коробок, куртка зимова синього кольору зі слідами РБК, яку упаковано до паперової коробки, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.

Речові докази по справі, а саме: полімерна пляшка об?ємом 2л з написом «Софія», яка упакована до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587228, яка згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1065 від 25.05.2026) ; полімерна пляшка об?ємом 1л, яка упакована до паперового конверту та опечатано пломбою №01587227, яка згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1065 від 25.05.2026);полімерна пляшка об?ємом 0,5л, яка упакована до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587225, яка згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1065 від 25.05.2026);контрольний змив в прихожій кімнаті, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587232, який згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1095 від 30.06.2026) ;змив РБК в прихожій кімнаті, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587231, який згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1095 від 30.06.2026);контрольний змив в кімнаті №1, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587235, яка згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1095 від 30.06.2026);змив РБК в кімнаті №l, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587234, який згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №№1095 від 30.06.2026);стакан полімерний зеленого кольору, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NP01587229, який згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1065 від 25.05.2026) ;стакан скляний, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587230, який згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1065 від 25.05.2026);рушник зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту та опечатано пломбою NPU1587233, який згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1095 від 30.06.2026);ботинки військові зі слідами РБК, які вилучені до картонних коробок, які згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1095 від 30.06.2026);куртка зимова синього кольору зі слідами РБК, яку упаковано до паперової коробки, яка згідно постанови слідчого передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП (квитанція №1095 від 30.06.2026)-знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_10