Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №398/4680/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4680/26

провадження №: 2/398/4251/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Ремезок А.Ю., при секретарі судового засідання Остапенко А.О., за розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог, позиції сторін, процесуальні дії

13.07.2025 року ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.08.2025 позивача було звільнено з посади агента комерційного 2 категорії виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" станції Знам`янського регіону регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, ст. 38 КЗпП України. Після свого звільнення вона намагалась дізнатись про розмір належної їй суми виплати відповідно до п. 4.17 колективного договору, однак відповідач ухилявся від пояснень. Навіть на адвокатський запит від 12.05.2026 року до Регіональної філії "Одеська залізниця" щодо розміру нарахованих, але невиплачених сум, розміру середньомісячного заробітку на надання наказу на її звільнення, залишились без відповіді. З відповіді на адвокатський запит від 01.07.2026 року до АТ "Укрзалізниця" їй вдалося встановити, що відповідно п.4.17 Колективного договору між адміністрацією та дорожнім комітетом профсоюзу Одеської залізниці вона має право на отримання грошової допомоги у розмірі 10-ти середньомісячних заробітків, що складає 165872,10 грн. Також її повідомлено, що рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 14.10.2024 року передбачалося проведення виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію працівникам АТ "Укразалізниця" в порядку черговості згідно з графіком погашення. Однак у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, згідно з рішенням штабу АТ "Укрзалізниця" з ефективності від 28.03.2025 року, починаючи з 01.04.2025 виплату одноразової матеріальної допомоги було тимчасово призупинено до окремого рішення. З чим вона не може погодитись, оскільки рішення штабу АТ "Укрзалізниця" про тимчасове призупинення виплати одноразової матеріальної допомоги, передбаченої п. 4.17 Колективного договору суперчить ст. 11 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" яким передбачено що період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регуляють відносини, визначені цим Законом. Дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором. Стосовно порушення строків на звернення до суду, зазначає, що відповідачем про розмір нарахованої їй виплати відповідно до п. 4.17 Колективного договору повідомлено не було, лише 06.07.2026 року на повторний адвокатський запит була надана відповідь про розмір її середньомісячної заробітної плати та розмір одноразової грошової допомоги, тому строк звернення до суду нею не є пропущеним, бо саме ця обставина об`єктивно перешкоджала своєчасному зверненню до суду.

Ухвалою суду від 17.07.2026 відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

03.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_1 була звільнена 07.08.2025 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Відповідно до наказу про звільнення виплати передбачені п. 4.17 Колективного договору будуть виплачені у відповідності до умов порядку формування та виконання консолідованого плану руху грошових коштів АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_1 була особисто ознайомлена під підпис з умовами виплат згідно п. 4.17 Колективного договору про що є відповідна відмітка в наказі. АТ «Укрзалізниця» не відмовляло позивачу у виплаті спірних коштів, такі виплати на підставі положень ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з введенням воєнного стану на підставі ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» призупинені, а їх виплата буде можлива після скасування або закінчення воєнного стану в Україні, або прийняття окремого рішення про їх поновлення. У зв`язку з військовою агресією до КЗпПУ вносились певні зміни, які надають роботодавцю право в односторонньому порядку вносити зміни в колективний договір. Згідно даних витягу з протоколу №Ц-54/13 засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинено. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.Рішення правління від 14.03.2022 не є індивідуальним актом, а є локальним нормативним актом, підпункт 1.1.4 п.1.1 рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 в частині призупинення виплати матеріальної допомоги на оздоровлення втратив чинність.

Представником позивача було подано відповідь на відзив, станом на час звільнення 07.08.2025 ОСОБА_1 з займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію, п. 1.1.4 протокольного рішення засідання правління АТ "Укрзалізниця" від 14.03.2022 №Ц-54/31 в частині призупинення додаткових виплат втратив свою чинність, а тому підстави для невиплати позивачу належної їй грошової допомоги відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Встановлені судом обставини справи

Згідно з копією трудової книжки та наказу (розпорядження) №334/ос від 08.07.2025, ОСОБА_1 була звільнена з посади агент комерційний 2 категорії станції Користівка в складі виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" станції Знам`янського регіону регіональної філії "Одеська залізниця" за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до копії наказу (розпорядження) №334/ос від 08.07.2025 ОСОБА_1 07.08.2025 звільнено з посади агент комерційний 2 категорії виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» станції Знам`янського регіону регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, на підставі ст. 38 КЗпП України. Виплату одноразової основної та додаткової матеріальної допомоги при звільнені, у зв`язку з виходом на пенсію вперше у розмірі 10-ти середньомісячних заробітків проводити після окремого рішення правління АТ «Укрзалізниця»; протокол комісії з установлення трудового стажу у залізничній галузі №30 від 10.07.2025.

Листом заступника директора з управління персоналом та соціальної політики та начальника служби кадрової та соціальної політики Регіональної філії "Одеська залізниця" від 06.07.2026 адвоката Кошеленко А. повідомлено, що починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію призупинено до окремого рішення.

З копії довідки про середню зарплату за 2 місяці вбачається, що ОСОБА_1 , оператор станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевізних документів, отримувала середньомісячну зарплату в розмірі 16587,21 грн.

Згідно з копією протоколу комісії №30 ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з колективним договором дирекції у розмірі 10-ти середньомісячних заробітків в розмірі 165 872,10 грн.

П. 4.17 Колективного договору між адміністрацією та дорожнім комітетом профсоюзу Одеської залізниці передбачено право працівника, що виходить на пенсію, на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти середньомісячних заробітків.

Релевантні джерела права, оцінка доказів та аргументів сторін

Щодо строків звернення до суду

Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1, 4 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Представник позивача обгрунтувала причини пропуску звернення до суду із позовом та враховуючи той факт, що позивач протягом тривалого часу не отримував довідку про розмір нарахованої їй виплати, суд вважає причини пропуску обґрунтованими.

Щодо одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Частиною першою статті 9 цього Закону встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Згідно зі статтею 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т. д.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно зі статтею 18 КЗпП України положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-IX на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

П. 4.17 Колективного договору між адміністрацією та дорожнім комітетом профсоюзу Одеської залізниці передбачено право працівника, що виходить на пенсію, на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти середньомісячних заробітків.

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 211/7338/23 про залишення в силі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким визнано незаконним та скасовано пункт 1.1.4 протокольного рішення № Ц-54/31 засідання правління АТ "Українська залізниця" від 14.03.2022 року у частині призупинення додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125099054).

Враховуючи той факт, що при виході на пенсію позивач на підставі п. 4.17 Колективного договору має право на отримання одноразової грошової допомоги, а рішення правління АТ "Укрзалізниця" про призупинення виплат, скасовано, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню невиплачена одноразова матеріальна допомога у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі десяти середньомісячних заробітків, що складає 165 872,10 грн.

Щодо середнього заробітку за час затримки виплати одноразової матеріальної допомоги

Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить: - основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців - додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій, - інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими ЦК України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, який спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 (провадження № 11-1210апп19).

Також постановою Верховного Суду України у справі №6-2807цс16 від 01.03.2017 року роз`яснено, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку. Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого непередбачено чинним законодавством.

При цьому суд погоджується щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, який має вираховується із розміру 16587,21 грн., та відповідно до умов ст. 117 КЗпП України за 6 місяців, що становить 99523,26 грн.

Висновки суду

Судом встановлено, що відповідачем порушено право позивача на отримання одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію, отже, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку у розмірі 3184,74 грн. (265395,36 грн х 1,5% х 0,8).

Керуючись ст.ст.12,13,81,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , процесуальний строк на звернення до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу у розмірі 165 872 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 10 коп., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 99 523 (дев`яносто дев`ять тисячі п`ятсот двадцять три) грн. 26 коп.

Стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 3184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 74 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Акціонерне товариство «Українська залізниця»: місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815

ОСОБА_1 : адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Анастасія Ремезок