Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №397/1582/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1582/26

н/п : 2-о/397/48/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.09.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Волошаненко М.М.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в селищі Олександрівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до Олександрівського районного суду Кіровоградської області із заявою, в якій просить суд встановити факт смерті громадянки російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Єлизаветградка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , російська федерація, Московська область, м.о. Істра, м. Істра.

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на території російської федерації померла її мати ОСОБА_2 , яка являлась громадянкою російської федерації. Зазначає, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, тому після смерті матері звернулася до Державного нотаріуса Кропивницького РДНК Кіровоградської області, з заявою про прийняття спадщини.Проте, нотаріус надала роз`яснення про відмову у вчиненні нотаріальної дії та запропонувала звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті спадкодавця.

Ухвалою судді від 29.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено до відкритого судового розгляду за правилами окремого провадження (а.с. 18-19).

Заявниця у судовому засіданні заяву підтримала, просила встановити факт смерті її матері для подальшого оформлення спадщини.

Представник заінтересованої особи - Олександрівського відділу ДРАЦС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просила розглянути справу без її участі, питання щодо задоволення заяви, або відмови у її задоволенні залишила на розсуд суду (а.с. 22).

Дослідивши та оцінивши докази у справі у своїй сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Єлизаветградка Олександрівського району Кіровоградської області народилася ОСОБА_3 , її батьками зазначені: ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 (а.с. 15).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Шлюб зареєстровано 08.07.1989 Єлизаветградківською сільською радою, Олександрівського району Кіровоградської області, актовий запис про шлюб № 3. Після державної реєстрації шлюбу заявниці присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 15)

Згідно свідоцтва про смерть російського зразка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на території російської федерації у місті Істра, Московської області. Дане свідоцтво засвідчене апостилем (а.с. 8).

Заявниця звернулася до державного нотаріуса завідувача Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області виконуючи обов`язки завідувача Олександрівської державної нотаріальної контори Кіровоградської області по нотаріальному обслуговуванню населення Кропивницького району Кіровоградської області, та 11 вересня 2026 року отримала роз`яснення щодо порядку оформлення спадкових прав після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на території російської федерації. Олександрівська нотаріальна контора повідомила наступне, що оскільки заявницею ОСОБА_1 не надано оригіналу свідоцтва про смерть спадкодавця, виданого органами ДРАЦС України, тому нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 12).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Факт смерті особи у певний час за відмови органів реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів цивільного стану у реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням до цих органів або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.

З вищевикладеного встановлено, що передумовою звернення до суду з відповідною заявою є відмова державного органу у реєстрації факту смерті. Проте, заявницею до заяви не додано будь-якого доказу, що вона зверталася до органів реєстрації актів цивільного стану і що їй було відмовлено у реєстрації смерті її матері.

Крім цього, підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті своєї матері, яка померла на території російської федерації, надавши суду копію свідоцтва про смерть, засвідчене апостилем.

Таким чином, факт смерті уже зареєстрований іноземним органом реєстрації.

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.

Так, дія Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 зупинена з 27.12.2022.

Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано в російській федерації 31.01.2026, тобто дане свідоцтво видано після повномасштабного вторгнення.

За положеннями статті 49 ЦК України актом цивільного стану є, зокрема, смерть фізичної особи, яка підлягає державній реєстрації відповідно до закону та обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064.

Подія смерті матері заявниці відбулася на території іноземної держави, яка не відноситься до території на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або до тимчасово окупованої території України, а тому в даному випадку Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не може бути застосований.

За пунктом 7 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Чинним законодавством передбачено певний порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту смерті, а саме: їх легалізація в установленому законом порядку, або такий порядок може бути визначений міжнародно-правовим договором.

Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01 грудня 2022 року зупинено дію Мінської конвенції 1993 року.

Отже, наразі у відносинах з російською федерацією та республікою Білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України передбачено застосування положень Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та їх засвідчення апостилем згідно з Конвенцією.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, свідоцтво про смерть видано на підставі вимог чинного законодавства іноземної держави, на території якої померла мати заявниці, дане свідоцтво засвідчене у встановленому законом порядку апостилем, тому відсутні підстави для встановлення факту смерті в судовому порядку, оскільки смерть ОСОБА_2 вже підтверджена відповідним свідоцтвом про смерть.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 серпня 2024 року у справі № 643/8133/23, від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24, від 02 липня 2025 року у справі № 186/227/24, від 15 липня 2025 року у справі № 307/3991/23.

Заявниця не позбавлена можливості використовувати свідоцтво про смерть своєї матері видане компетентними органами іноземної держави при вирішенні питань щодо оформлення спадщини та здійсненні інших юридично значущих дій, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про встановлення факту смерті.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - відмовити.

На рішення суду, протягом 30 днів з дня його складання, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заявниця: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),ЄДРПОУ - 26322327, адреса: 27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Олександрівка, вул. Незалежності України, 27.

Суддя Д.В.МИРОШНИЧЕНКО