Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №392/119/26 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/119/26

Провадження № 1-кп/392/186/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 рокуМаловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілої-адвоката ОСОБА_4 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

секретар ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Мала Виска кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121090000401 від 09.09.2025 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шяуляй Руспубліка Литва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України такий що немає судимості, під вартою з 29.09.2025 року,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 скоїв вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (згвалтування), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, при наступних обставинах.

В період з листопада 2024 року до грудня 2024 року малолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю ОСОБА_5 , з метою допомогти у догляді за дитиною неодноразово відвідувала домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де на той час проживав обвинувачений ОСОБА_7 , разом із своєю донькою, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час перебування малолітньої ОСОБА_10 у вказаному домоволодінні в листопаді 2024 року, в обвинуваченого виник умисел на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_10 з використанням геніталій, без добровільної на те згоди останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел на зґвалтування малолітньої у листопаді 2024 року, в післяобідній - вечірній час, більш точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачений перебуваючи в одній із кімнат будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 за відсутності в домоволодінні інших осіб, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 не досягла чотирнадцятирічного віку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи всупереч вимогам ст. 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини, з використанням безпорадного стану потерпілої, обумовленого її малолітнім віком та рівнем статевого та психологічного розвитку, використовуючи для подолання опору погрози застосування фізичного насильства, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, без добровільної згоди потерпілої, вступив у статевий акт із малолітньою ОСОБА_10 природнім способом, тобто вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 з використанням своїх геніталій, чим порушив права ОСОБА_10 на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психологічний та соціальний розвиток дитини.

Внаслідок зґвалтування малолітня ОСОБА_10 завагітніла та 15.08.2025 на 40-му тижні вагітності у тринадцятирічному віці народила дитину.

До обвинуваченого представником потерпілої подано цивільний позов, відповідно до якого просить суд стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_10 300 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому злочині визнав, розмір цивільного позову не визнав, вказавши, що занадто велика сума.

Обвинувачений показав, що вони дружили родинами майже 1,5 роки, зустрічалися майже кожного дня. Коли чоловік ОСОБА_11 пішов на війну то вони навіть залишалися в нього спати. В день народження ОСОБА_12 , коли їй виповнювалося 13 років, день народження свядкували в нього в дома, він знав що їй саме 13 років виповнюється, саме тоді вперше це між ними і сталося. Він був злегка в стані алкогольного сп`яніння. Вона почала до нього залазити в труси і він не стримався. Під час статевого акту, він знав що їй лише 13 років. В той день вони всі спали на одному ліжку. В них це з ОСОБА_13 було декілька днів. В той період він проживав разом з своєю тещею, та коханцем матері потерпілої. Свою вину у вчиненому визнає повністю, знав що потерпіла малолітня, що їй 13 років. З її батьками з приводу цього, що сталося не говорив, але вся вулиця знала прот те, що ОСОБА_14 вагітна.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що вони спілкувалися як друзі. Обвинувачений відносився до її дітей як до своїх, а вона так само до його дітей. Ми ходили до нього допомагати, а діти спілкувалися між собою. Що її донька вагітна вона не знала. Так як донька була в підлітковому віці, то вона спілкувалася зі своїми однолітками в своїй кімнаті, тому вона її не турбувала, але щодо допомоги коли вона її просила то вона знервовано відповідала, у неї були нервові зриви, в школі нічого не змінилося, вона гарно вчилася, приймала участь в олімпіадах, а тому вона не могла і подумати що таке могло статися. Оскільки вона не відпускала її гуляти до парку, тому її поведінку списувала на підлітковий вік, через те що не дозволяла їй гуляти. Вона навіть їла в своїй кімнаті так як готувалася до олімпіади. З меншою сестрою ОСОБА_14 майже не спілкувлася, оскільки постійно вчилася та готувалася до олімпіади, і майже не виходила з своєї кімнати. Коли вона побачила її фізіологічний стан то ОСОБА_14 на її питання відповіла що вона не може бути вагітна. Потім вона купила тести, які показували що вона не вагітна. ОСОБА_14 прикривала широкими кофтами свій стан. Потім її сусідка погодилася, так як вона не мала змоги, відвести її до лікарні, а лікар підтвердив що вона вагітна. Щоб вона не запитувала, ОСОБА_14 нічого не говорила з цього приводу, лише мовчала. Потім вона її відвезла до лікарні в м. Кропивницький і там вона була майже 2 місяці. В той період, у школі ніяких змін не було, тому не було потреби говорити з психологом. Вона припускала, що ОСОБА_7 може бути батьком дитини, адже вона ходила лише до нього. Донька відмовилася від новонародженої дитини. Вона народила в 13 років. ОСОБА_14 на той момент хлопця не мала. Щодо тих подій з обвинуваченим вона нічого не говорила, лише знаю про обставини з розмови з психологом. Всі ці події вплинули на стан доньки, вона замкнулася в собі. ОСОБА_14 до обвинуваченого ходила майже щодня. Коли вона хворіла чи була на роботі, то вона сама ходила до нього, а в інші дні вони ходили до нього разом. Цивільний позов підтримує, обвинувачений не відшкодував шкоду.

Після даних подій емоційний та психологічний стан ОСОБА_12 дуже змінився, в неї часто були нервові зриви, все це її турбувало. За два місяці до народження ОСОБА_13 дитини, вона виявила, що донька вагітна, тоді не встановлювала причини вагітності, а лише переймалася здоров`ям дитини, щоб ОСОБА_14 справилася з вагітністю через стан свого здоров`я. Дитину ОСОБА_14 народила в серпні, а до обвинуваченого припинила ходити десь в грудні місяці. Просить застосувати сувору міру покарання.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (згвалтування), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди підтверджується належними та допустимими доказами, узгодженими між собою, дослідженими в судому засіданні.

На підставі повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб від 09.09.2025, внесено відомості до ЄРДР за № 12025121090000401 від 09.09.2025 року та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу допиту малолітнього потерпілого від 09.09.2025, за участі її законного представника ОСОБА_5 та психолога ОСОБА_15 , стенограми до допиту малолітньої ОСОБА_10 від 09.09.2025 р., малолітня ОСОБА_14 показала, що в 2024 році вона з меншою сестрою та мамою ходили до ОСОБА_16 допомагати йому з його новонародженою дитиною. В кінці листопада 2024 року коли вона сама пішла до нього, він почав до неї приставати та сказав щоб вона не кричала і нікому нічого не говорила. Повів до спальньої кімнати, поклав на диван та роздягнув, а потім роздягнувся сам і вступив з нею в статеві зносини, це тривало близько 30-40 хв. Потім ОСОБА_17 продовжував дані дії але про це вона нікому не говорила. Дізналася що вона вагітна на 32 тижні в лікарні. Вирішила дитину народжувати, але батьки говорили що дитину треба буде залишити в лікарні, оскільки вона сама ще дитина, погодилася з батьками.

Відповідно до висновку психолога за результатами проведення опитування ОСОБА_10 від 09.09.2025 р., під час спостереження та інтерв`ювання з дівчинкою було виявлено наступні індивідуально-психологічні особливості: виявилася достатньо комунікабельною і легко встановила контакт з психологом, спостерігалося пожвавлення, розкутість, зацікавленість. Інтерес до співпраці з психологом був виразний, стійкий, такий, що стимулював діяльність. Психолог спостерігав самостійні, адекватні, практичні дії, яким передували розумові. Спостерігався рівномірний темп працездатності. На питання відповідала чітко. Під час вільного викладу подій напруження не спостерігалося, але була помітна тривога.

На підставі заяви ОСОБА_18 від 11.09.2025 щодо надання добровільної згоди, працівниками відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області проведено огляд місця події.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.09.2025, об`єктом огляду є домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в ході огляду виявлено та вилучено три станки для гоління, мобільний телефон. Додано ілюстративну таблицю. Відеозаписом до ОМП від 11.09.2025 підтверджено обставини викладені в протоколі огляду місця події домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови про вилучення (відібрання) зразків для експертного дослідження від 09.09.2025 та заяви ОСОБА_5 , проведено відібрання у малолітньої ОСОБА_10 зразки букального епітелію для проведення генетико молекулярної експертизи, відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 09.09.2025 року.

На підставі постанови про вилучення (відібрання) зразків для експертного дослідження від 10.09.2025 та згідно протоколу отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 10.09.2025, в малолітнього ОСОБА_19 відібрано біологічні зразки для проведення експертизи.

Відповідно до висновку експерта від 22.09.2025 за №СЕ-19/112-25/12996-БД, особа генетичні ознаки яких виявленні на наданому на дослідження станку для гоління, яким користувався ОСОБА_7 умовно позначеному "3", ймовірно є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_19 , біологічною матір`ю якого є малолітня ОСОБА_10 . Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини та її біологічних батьків, а саме: малолітньої ОСОБА_10 та особи генетичні ознаки яких виявленні на наданому на дослідження станку для гоління, яким користувався ОСОБА_7 , умовно позначеному "3" становить не менше 99,99999999% .

15.08.2025 року народився ОСОБА_19 , в графі мати вказано ОСОБА_10 .

Відповідно до повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини- ОСОБА_19 за №№00053468880 та 00053468802 від 06.09.2025, відомості про батька дитини записано згідно ст. 135 СК України, мати покинула дитину в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.10.2025 року отриманих на підставі ухвали слідчого судді Кропивницького апеляційноо суду від 18.09.2025 р., інформація отримана свідчить про переховування ОСОБА_7 та розуміння покарання яке йому може бути призначено в разі його появи. А також про зачитування співрозмовником ОСОБА_7 підозри у вчиненні ним злочину передбаченого ч.4 ст. 152 КК України.

Відповідно до висновку експерта від 10.12.2025 № СЕ-19/112-25/14559-БД, встановлено генетичні ознаки букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 ..

Відповідно до висновку експерта від 23.12.2025 № СЕ-19/112-25/15823-БД, ОСОБА_7 , може бути біологічним батьком ОСОБА_19 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_10 . Ймовірність походження ДНК-профілів від дитини та її біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999%.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 25.12.2025 оглянуто речові докази: поліетиленові пакети, в яких містяться зразки букального епітелію ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 та три станки для гоління.

Відповідно до протоколу затримання особи від 09.09.2025 ОСОБА_7 затримано на підставі ухвали Маловисківського районного суду .

Ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30.09.2025 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25.12.2025 року, 22.12.2025 року, визнано речовими доказами-три станки для гоління, зразки букального епітелію ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , мобільний телефон "Bison Pro" моделі "Umidigi" з сімкартою НОМЕР_2 , передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів КРУП ГУНП в Кіровоградській області.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю і органами досудового розслідування його діям дана правильна кваліфікація за ч. 4 ст. 152 КК України, оскільки ОСОБА_20 скоїв вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (згвалтування), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

В своїй промові в судових дебатах захисник вказав на відсутність доказів застосування погроз під час згвалтування, наявність розбіжностей щодо обставин вчинення в показаннях як самої потерпілої так і законного представника та з урахуванням визнання вини обвинуваченим застосувати просив міру покарання наближену до найменшої межі. Обвинувачений зазначив, що термін 15 років є надто суворим для нього.

Суд призначаючи покарання обвинуваченому, враховує вік потерпілої-13 років та наслідки вчиненого ним злочину, а саме народження потерпілою дитини, яку остання вимушена була залишити в медичному закладі.

Суд враховує зміни в житті малолітньої потерпілої, зокрема, її безпорадний стан під час вчинення злочину, адже в силу свого малолітнього віку потерпіла не могла усвідомлювати характер і значення вчинюваних з нею дій, а також її психічний стан як наслідок вчинених дій обвинуваченим та можливість відновлення після даного злочину.

При цьому визнання вини обвинуваченим та посилання на те, що він розкаюється, посилання на відсутність погроз, не може усунути наслідки які настали в результаті його злочинних дій, спрямовані проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої потерпілої. Обвинувачений в своїх показах вказав, що він достеменно знав про вік потерпілої, отже усвідомлював тяжкість ним вчиненого.

Також суд враховує при призначенні обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, за ч. 4 ст. 152 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченим, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено, оскільки посилання на те, що він розкаюється носить формальний характер, адже під час судового засідання обвинувачений вказував на те, що саме поведінка матері потерпілої та самої потерпілої призвела до таких наслідків, що він не стримався та вчинив дані дії.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності, за вчинення ним злочину передбаченого ст. 117 КК України, 1961 року, тобто за згвалтування, наразі, обвинувачений в силу ст. 89 КК України є особою що немає судимостей, однак дана обставина його характеризує як особу схильну до скоєння злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вину у скоєнному злочині визнав, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, не має постійного місця проживання, відсутня реєстрація, а також не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 ..

Отже, враховуючи характеризуючі дані на обвинуваченого, досудову доповідь та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, фактичні обставини вчиненого та тяжкі наслідки, думку законного представника потерпілї щодо міри покарання, суд вважає, за необхідне призначити обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 152 КК України.

Відповідно до статей 16, 34 Конвенції про права дитини ООН, жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Держава зобов`язана забезпечити ефективний захист дітей від усіх форм сексуального насильства.

Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом (ст. 52 Конституції України).

Відповідно до приписів ст. 23 ЦПК України, особа має на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, суд під час визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, яку завдано було малолітній потерпілій, враховує не лише вік потерпілої, а й категорію злочину, що було вчинено по відношенню до неї, усвідомлення потерпілою характеру та значення дій які було вчинено з нею, а також наслідки у вигляді народження дитини в 13-річному віці, душевні страждання які перенесла і продовжує відчувати потерпіла через втрату дитини, яку вона залишила в медичному закладі, зміни в її житті, її репутацію, а також душевні страждання які пов`язані з вчиненим.

А тому, приймаючи до уваги дані обставини, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що цивільний позов поданий представником потерпілої в інтересах малолітньої потерпілої підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави понесені витрати повязані із залученням експерта.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України і призначити йому покарання у виді 15 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 29.09.2026 року.

У строк відбуття покарання зарахувати засудженому ОСОБА_7 час попереднеього ув`язнення з 29.09.2025 по 29.09.2026 рр.

Включити засудженого ОСОБА_7 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави понесенні судови витрати у зв`язку із залучення експерта в сумі 13 974 грн 89 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 300 000 (триста тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі - три станки для гоління, зразки букального епітелію ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , мобільний телефон "Bison Pro" моделі "Umidigi" з сімкартою НОМЕР_2 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів КРУП ГУНП в Кіровоградській області-знищити.

До набрання вироком суду законної сили засудженому ОСОБА_7 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. А у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1