Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №389/3087/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

22.09.2026

Провадження №3/389/517/26

ЄУН 389/3087/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Галина Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли зі ГУНП в Кіровоградській області Кропивницького РУП відділу поліції №1 (м.Знам`янка) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , є пенсіонером-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адмыныстративне правопорушення серії ЕПР1 №739962 від 07 серпня 2026 року ОСОБА_1 , 06 серпня 2026 року о 20 годині 10 хвилин, в м.Знам`янка по вул.Соборна, 60 керуючи електроскутером марки "Forte Gravy", без номерного знаку, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням в результаті чого здійснив падіння. В ході ДТП електроскутор отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР, вчинивши тим самим правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставлення йому СМС повідомлення на вказаний у його заяві номер телефону, причина його неявки не відома.

Суддя дослідивши письмові матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт; схему місця ДТП; письмові пояснення ОСОБА_1 , який показав, що у встановлені в протоколі час та місці він керував транспортним засобом - мопедом, втратив керування та впав. При падінні отримав тілесні ушкодження. Зазначив, що жодних претензій майнового характеру він ні до кого не має; копію довідки із приймального відділення КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради; DVD диск із фіксацією спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , дійшов наступного висновку.

Виходячи із сталої практики Європейського суду з прав людини ( рішення у справі « Еркапіч проти Хорватії» від 25.04.2013 року) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої « за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції».

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

У п. 1.10 Правил Дорожнього руху України зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ст. 124 КУпАП ознаками вказаного адміністративного правопорушення є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майно, тобто данні наслідки повинні знаходиться у причинному зв`язку з правопорушенням. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР, у даному випадку на п. 12.1 цих Правил.

Зокрема, п. 12.1 Правил передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», передбачено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом, зокрема щодо з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, перевірки пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідків події, працівника ДАЇ, який склав протокол та надання їм відповідної оцінки, надання аналізу доказам, що містяться в матеріалах справи, в тому числі протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди, що вплинуло на правильність прийнятого рішення.

Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703079 від 26.06.2026 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Крім того, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд повинен визначити чи порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вимоги Правил дорожнього руху і чи стало це порушення причиною ДТП.

Таким чином, умовою настання відповідальності за ст.124 КУпАП є «загибель або поранення людей чи пошкодження транспортних засобів», тобто порушення повинно бути настільки істотним, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох автомобілів, а не одного чи загибель або поранення людей.

Склад адміністративного правопорушення передбачає комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктом правопорушення за ст.124 КУпАП є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбачає систему ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Вона містить у собі передусім такі ознаки, як: власне протиправне діяння (дія чи бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, спосіб та засоби вчинення правопорушення.

Проте, оскільки об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності. Таким чином, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

При ухвалені постанови, суд бере до уваги п.26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху» України..

В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Суб`єктивна сторона це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення. До ознак, які характеризують суб`єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

За відсутності хоча б однієї із складових об`єктивної та суб`єктивної сторони караного діяння, не можна стверджувати, що в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення. При цьому доказуванню підлягають всі елементи складу правопорушення. Тобто органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення має бути доведено не тільки сам факт вчинення протиправної дії та її наслідків, але й причинний зв`язок між діяннями конкретної особи та шкідливими наслідками, що настали.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як випливає із змісту ст.279 КУпАП предметом розгляду справи про адміністративні правопорушення є дані, викладені у протоколі.

КУпАП визначено форму й основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі на забезпечення своєчасного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законодавством, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, суть його, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо заподіяно матеріальної шкоди, про це теж необхідно зазначити у протоколі, дані вимоги узгоджуються зі ст. 251 КУпАП. Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язкових реквізитів, перелік яких міститься у ст.256, 283 КУпАП утруднює визначення складу адміністративного правопорушення, й обмежує права учасників.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно статті 251 КУпАП саме на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

З диспозиції ст. 124 КУпАП випливає, що внаслідок порушення ПДР мають бути пошкоджені транспортні засоби інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

ОСОБА_1 внаслідок порушення п.12.1 ПДР України, пошкодив скутер, яким він керував на належних правових підставах. Інших передбачених статтею 124 КУпАП пошкоджених транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна за матеріалами провадження немає. Власник майна не може нести відповідальності за пошкодження належного йому майна, оскільки він вправі сам визначати подальшу його долю і стан.

Таким чином, оскільки допущене ОСОБА_1 порушення не посягнуло на суспільні відносини у сфері власності, які є обов`язковим об`єктом адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, то й відсутній і сам об`єкт складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями124,247,284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу даних адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Г.В.Берднікова

Кіровоградської області