Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №348/2076/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №348/2076/26

Суддя: Міськевич О. Я.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2076/26

29 вересня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої судді: Міськевич О.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.,

представника заявника: Голіней Л.Д.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Надвірнянська міська рада, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог.

Адвокат Голіней Л.Д. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: Надвірнянська міська рада про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заявлені вимоги мотивує тим, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і зареєстрована у АДРЕСА_1 .

24.04.2010 року заявник уклала шлюб з ОСОБА_2 у зв`язку з чим її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » було змінено на « ОСОБА_4 ».

Свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 підтверджується, що батьками ОСОБА_5 були ОСОБА_6 , у графі батько ніхто не записаний.

Зазначає, що ОСОБА_7 проживала однією сім`єю з ОСОБА_8 у с.Красна, вони вели спільне господарство та спільний бюджет, до його смерті і похоронила його. Ні дружини ні дітей офіційно у ОСОБА_8 ніколи не було. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_8 набув у власність земельну ділянку площею 0,2900 га. в ур.«Товмач», Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, відповідно до розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації від 10.11.2004 року № 321. На підставі даного розпорядження було видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 08.02.2008 року. Проте при видачі вказаного державного акту було допущено помилку при написанні по батькові власника, а саме замість вірного « ОСОБА_9 » вказано « ОСОБА_10 ». Помилка виникла внаслідок неправильного відмінювання працівниками імені батька.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_3 . На випадок своєї смерті ОСОБА_7 залишила заповіт від 24.11.2021 року, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 15.01.2026 року ОСОБА_7 на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 одна.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Шушкевич С.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 та 07.07.2026 року отримала відмову у вчинені нотаріальної дії, у якій нотаріус зазначила, що заявником не було надано документу про встановлення факту проживання однією сім`єю більше 5 років до часу відкриття спадщини між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , щоб підтверджувало б факт прийняття спадщини за законом згідно ст.1264 ЦК України.

Окрім цього було надано Державний акт про право приватної власності на землю від 08.02.2008 року, виданий на ім`я ОСОБА_8 , а не ОСОБА_9 як зазначено у свідоцтві про смерть, і після смерті спадкодавця.

Згідно довідки Краснянської сільської ради від 04.02.2026 року ОСОБА_8 на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 , інших фактичних осіб, зареєстрованих не було, але фактично проживала співмешканка ОСОБА_7 .

З погосподарської книги за 2001-2005 роки вбачається що ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала з ОСОБА_8 саме як дружина. У 2004 році ОСОБА_7 знялася з реєстрації у будинку ОСОБА_8 але фактично залишилася там проживати і до дня смерті ОСОБА_8 і до дня своєї смерті.

Така ж інформація підтверджується і актом обстеження, складеним старостою Краснянського старостинського округу від 07.07.2026 року №100, з якого вбачається що ОСОБА_8 проживав однією сім`єю з ОСОБА_7 , вели спільне господарство та побут. ОСОБА_7 похоронила ОСОБА_8 самостійно та надалі до дня її смерті проживала в АДРЕСА_2 .

Вказує, що встановлення факту спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановлення факту належності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293, виданого 08.02.2008 року на ім`я ОСОБА_8 , має для заявника юридичне значення і необхідне для подальшого оформлення спадщини після смерті матері.

В інший спосіб захистити свої спадкові права, окрім як через встановлення даних фактів, заявник не може.

Стислий виклад позицій сторін:

В судовому засіданні представник заявника заяву ОСОБА_1 підтримала, з підстав, зазначених у ній. Просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 , а також встановити факт належності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293, виданого 08.02.2008 року на ім`я ОСОБА_8 .

Представник заінтересованої особи: Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не прибула, подала до суду письмову заяву, в якій зазначає, що розглянувши заяву та додані до неї документи, Надвірнянська міська рада у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду, з урахуванням норм чинного законодавства. Також просить слухати справу за відсутністю представника Надвірнянської міської ради.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2026 по даній справі відкрито окреме провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

24.04.2010 року заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у зв`язку з чим її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » було змінено на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про народження заявника, серії НОМЕР_5 , батьками ОСОБА_11 були: ОСОБА_6 , у графі «батько» не записаний ніхто (а.с.8).

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_12 проживала однією сім`єю з ОСОБА_8 у с.Красна. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, до смерті останнього. Дружини та дітей у ОСОБА_8 не було.

Помер ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.9). Похоронила останнього ОСОБА_7 .

За свого життя ОСОБА_8 набув у власність земельну ділянку площею 0,2900 га. в ур.«Товмач», Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, відповідно до розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації від 10.11.2004 року № 321, що підтверджується технічним звітом по виконанню проектно-вишукувальних (проектних) та комплексу землевпорядних і геодезичних робіт для розроблення Проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, складеного Івано-Франківською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». На підставі вказаного розпорядження було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293 від 08.02.2008 року (а.с.10, 30-66).

Разом з тим, як вбачається із даного державного акту, при його видачі було допущено помилку у написанні по батькові власника земельної ділянки, а саме замість правильного « ОСОБА_9 » вказано « ОСОБА_10 » (а.с.10).

На випадок своєї смерті ОСОБА_8 заповіту не складав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявника ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.11).

На випадок своєї смерті ОСОБА_7 залишила заповіт в користь заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 , складений 24.11.2021 року, записаний старостою Краснянського старостинського округу № 4 Надвірнянської міської ради зі слів ОСОБА_7 та посвідчений останнім 24.11.2021, зареєстрований в реєстрі за № 4-23, яким все своє майно ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до довідки Краснянського старостинського округу №4 Надвірнянської міської ради за № 5/18.4-03 від 15.01.2026, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 . Заповіт від імені гр. ОСОБА_7 в сільській раді складався, посвідчувався 24.11.2021 року ОСОБА_13 , старостою Краснянського старостинського округу №4 Надвірнянської міської ради ТГ, зареєстровано в реєстрі за №4-23 та не відмінявся. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , в житловому будинку за даною адресою інших зареєстрованих та проживаючих осіб не було (а.с.14).

Згідно довідки Краснянського старостинського округу №4 Надвірнянської міської ради за № 13/18.4-03 від 04.02.2026, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Заповіт від імені гр. ОСОБА_8 в сільській раді не складався, не посвідчувався та не відмінявся. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 в житловому будинку за даною адресою інших зареєстрованих осіб не було, але фактично проживала: ОСОБА_7 - співмешканка, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.15).

Як вбачається із погосподарської книги за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_9 , ОСОБА_14 члена домогосподарства, записаного першим: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована та проживала з ОСОБА_8 , і в графі «відношення до члена домогосподарства, записаного першим», її вказано як – дружина. 15.04.2004 році ОСОБА_7 знялася з реєстрації у будинку ОСОБА_8 , однак фактично залишилася проживати за вказаною адресою до дня смерті ОСОБА_8 і в подальшому до дня своєї смерті (а.с.16-17).

Також, як вбачається із акту обстеження за № 100 від 07.07.2026, складеного старостою Краснянського старостинського округу № 4 Дем`янівим І.А., житель с.Красна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя з 2000 року і до дня смерті проживав однією сім`єю з жителькою цього села ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час спільного проживання й до дня смерті ОСОБА_8 вони разом вели спільне господарство та побут. ОСОБА_7 самостійно похоронила ОСОБА_8 та надалі одна й до дня її смерті проживала в АДРЕСА_2 (а.с.18).

07.07.2026 заявник ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Шушкевич С.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 .

Однак, відповідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії за вих.№02-31/283 від 07.07.2026, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_7 на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 0,2900 га., яка належала співмешканцю спадкодавця ОСОБА_8 та рекомендовано звернутись до суду для встановлення відповідного факту, що має юридичне значення.

Разом з тим, як вбачається із даної постанови, нотаріусом зазначено, що при поданні документів для оформлення спадщини, заявником не було надано всіх документів про встановлення факту проживання однією сім`єю більше 5 років до часу відкриття спадщини між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , щоб підтверджувало б факт прийняття спадщини за законом згідно ст.1264 ЦК України, як спадкоємця четвертої черги.

Також у постанові вказано, що заявником було надано Державний акт про право приватної власності на землю серії ІФ № 091293, виданий 08.02.2008 року, на ім`я ОСОБА_8 (а не « ОСОБА_9 » як зазначено у свідоцтві про смерть), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після смерті спадкодавця (а.с.19).

Отже, встановлення факту спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановлення факту належності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293, виданого 08.02.2008 року на ім`я ОСОБА_8 , має для заявника юридичне значення і необхідне для подальшого оформлення спадщини після смерті матері.

В інший спосіб захистити свої спадкові права, окрім як через встановлення даних фактів, заявник не може, тому змушена звернутися до суду із даною заявою.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 підтвердила встановлені та наведені вище обставини щодо спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 .

Зокрема пояснила суду, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були її сусідами. Вони проживали разом як чоловік та дружина, вели спільне господарство, обробляли земельну ділянку. Вона знала їх більше 30 років і весь час думала що вони і є сім`єю, тобто перебувають у зареєстрованому шлюбі. Підтвердила, що ОСОБА_8 дітей не мав.

Після смерті останнього, ОСОБА_7 провела його похорон та в подальшому проживала за вказаною адресою до дня своєї смерті.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що від свого народження вона разом із батьками проживала по сусідству із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Її батьки були в дружніх стосунках із останніми, допомагали один одному, приходили в гості одні до одних.

Вказала, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проживали як сім`я, мали господарство, постійно проживали разом. Після смерті ОСОБА_8 , похорон проводила ОСОБА_7 , яка продовжила після цього проживати за даною адресою до дня своєї смерті.

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Отже, судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст.19 ЦПК України та п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України.

У пунктах 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зробила висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці (постанова Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 694/1540/20).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наявних у матеріалах справи доказів судом достовірно встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 . На користь цих доводів свідчать ті обставини, що вони постійно проживали у будинку за вказаною адресою, проводили разом дозвілля, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, планували майбутнє життя, разом відвідували родичів, сусідів та приймали їх у себе.

Вказані обставини підтверджуються, зокрема: довідкою Краснянського старостинського округу №4 Надвірнянської міської ради за № 5/18.4-03 від 15.01.2026; довідкою Краснянського старостинського округу №4 Надвірнянської міської ради за №13/18.4-03 від 04.02.2026; витягом з погосподарської книги за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_9 , ОСОБА_14 члена домогосподарства, записаного першим: ОСОБА_8 ; актом обстеження за №100 від 07.07.2026, складеним старостою Краснянського старостинського округу № 4 Дем`янівим І.А., а також показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Вказані докази узгоджуються між собою та підтверджують пояснення заявниці, щодо обгрунтування її вимог.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За змістом ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За змістом п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припиненні особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Також, відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні заявника ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Шушкевич С.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 , нотаріусом винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії за вих.№02-31/283 від 07.07.2026, відповідно до якої нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_7 на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 0,2900 га., яка належала співмешканцю спадкодавця ОСОБА_8 та рекомендовано звернутись до суду для встановлення відповідного факту, що має юридичне значення.

У даній постанові нотаріусом зазначено, що при поданні документів для оформлення спадщини, заявником не було надано всіх документів про встановлення факту проживання однією сім`єю більше 5 років до часу відкриття спадщини між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , щоб підтверджувало б факт прийняття спадщини за законом згідно ст.1264 ЦК України, як спадкоємця четвертої черги, а також те, що заявником було надано Державний акт про право приватної власності на землю серії ІФ № 091293, виданий 08.02.2008 року, на ім`я ОСОБА_8 (а не « ОСОБА_9 » як зазначено у свідоцтві про смерть), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, факт належності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293, виданого 08.02.2008 року на ім`я ОСОБА_8 , підтверджується письмовими докази, зокрема: копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ; копією довідки Краснянського старостинського округу №4 Надвірнянської міської ради за № 13/18.4-03 від 04.02.2026 та матеріалами справи в їх сукупності.

Іншим способом захистити свої права по отриманню спадщини, як встановлення в судовому порядку вказаних вище фактів спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по 02.06.2007 року та факту належності ОСОБА_8 державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293, виданого 08.02.2008 року на ім`я ОСОБА_8 , у заявника немає.

Встановлення даних фактів мають для заявника юридичне значення, оскільки надасть їй змогу реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_7 у встановленому законом порядку.

Висновки суду:

За таких обставин суд вважає доведеним факт спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також факт належності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293, виданого 08.02.2008 року на ім`я ОСОБА_8 .

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її прав, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім як в судовому порядку, встановити вказані факти, на основі з`ясованих обставин і наданих доказів справи суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, п.п.1, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», п.23 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018, п.211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом МЮ України № 20/5 від 03.03.2004, ст.ст. 1221, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 258, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Надвірнянська міська рада, про встановлення фактів, що мають юридичне значення – задовільнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період часу з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091293, виданого 08.02.2008 року на ім`я ОСОБА_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Надвірнянська міська рада Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 04054257, місцезнаходження: м.Надвірна, вул.Мазепи, 29, Івано-Франківської області, 78405.

Суддя Міськевич О.Я.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua