Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №348/2128/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №348/2128/26

Суддя: Матолич В. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2128/26

Провадження № 2/348/1873/26

22 вересня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

інші учасники: представник позивача ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі.

21.07.2026 ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Брайляк Е.Я., подала позов, відповідно до якого просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини. Позов мотивує тим, що 05.08.2014 між сторонами був зареєстрований шлюб, який 03.07.2026 розірвано. У шлюбі у сторін народився син, який на даний час є неповнолітнім та проживає разом з позивачем. Відповідач працездатного віку, фізично здоровий, на утриманні інших дітей немає, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має стабільний щомісячний дохід, а тому зможе сплачувати аліменти у вказаному розмірі.

22.07.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву і відкрив провадження у справі, постановив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.08.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позов визнає частково. Визнає свій обов`язок брати участь в утриманні дитини, але не згідний з розміром аліментів, які просить стягувати позивач, а також вважає необгрунтованим розмір витрат на правничу допомогу. Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Його доходами є грошове забезпечення, яке щомісячно становить 37821,00 гривень, а також додаткова грошова винагорода за виконання бойових завдань, яка щомісячно становить орієнтовно від 10000,00 гривень до 23000,00 гривень. Таким чином, аліменти у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача становитимуть орієнтовно 14000,00 гривень на місяць. Батьки у рівних частинах зобов`язані утримувати дитину, однак позивач намагається у повному обсязі перекласти обов`язок із утримання дитини на відповідача. Позивач - молода здорова працездатна людина. Дитина також здорова, не потребує постійного домашнього догляду. Позивач не позбавлена можливості працювати. Враховуючи спільний обов`язок обох батьків утримувати дитину та те, що в середньому 1/6 частки від доходів відповідача становитиме приблизно 9000,00 гривень, то саме така сума на думку відповідача буде достатньою для якнайкращого забезпечення інтересів сина. Відповідач вважає обгрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 гривень.

19.08.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, відповідно до якої зазначила, що відповідач фактично висловлює незгоду із розміром заявлених аліментів, однак не наводить жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про надмірність заявлених вимог або неможливість їх виконання. Відповідач не довів наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому брати участь у забезпеченні дитини у заявленому розмірі. Водночас позивач обґрунтовано вважає, що витрати на утримання неповнолітньої дитини є постійними та щороку зростають. Дитина потребує належного харчування, одягу, взуття, медичного забезпечення, розвитку, навчання та інших необхідних витрат, які не можуть бути покладені виключно на одного з батьків. Відповідач не заперечує факту свого батьківства та обов`язку утримувати дитину, однак фактично намагається мінімізувати свою участь у забезпеченні її потреб. Така позиція суперечить як вимогам сімейного законодавства, так і принципу рівної відповідальності батьків за належне утримання та розвиток дитини. Більше того, відповідач не надав суду жодного детального розрахунку, який би спростовував заявлену позивачем потребу в утриманні дитини або свідчив би про необґрунтованість визначеного розміру аліментів. Доводи відповідача щодо правничої допомоги зводяться лише до суб`єктивного небажання нести процесуальні витрати у справі, що не є підставою для їх зменшення або відмови у їх стягненні.

22.09.2026 позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача зазначила, що позовні вимоги позивач підтримує повністю з підстав, наведених в позовній заяві.

22.09.2026 відповідач в судовому засіданні зазначив, що позов визнає частково, не згідний з розміром аліментів на утримання дитини, який визначила позивач. Вважає, що на утримання дитини позивач не витрачає 28000-30000 гривень на місяць, а тому не може вимагати від відповідача сплачувати аліменти у розмірі 14000-15000 гривень.

Суд встановив:

В сторін є спільний син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 08.08.2017 серії НОМЕР_2 .

Шлюб між сторонами розірвано 03.07.2026, що підтверджується копією рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, справа №348/224/26.

Дитина проживає разом із позивачем, що підтверджується витягами з реєстру Делятинської селищної територіальної громади №2026/012163858 від 20.07.2026 та №2026/012165101 від 20.07.2026 .

ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки № 164 від 17.03.2026 та копією посвідчення офіцера НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки про доходи від 10.08.2026 №184 загальний розмір грошового забезпечення відповідача за 6 місяців 2026 року становить 358962,57 гривень, орієнтовно по 60000,00 гривень на місяць.

Оцінка суду.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані главою 15 СК України.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п.1 ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

У сторін є спільна дитина і сторони мають рівні обов`язки з її утримання. У ході судового розгляду сторона позивача не обгрунтувала, які саме витрати несе позивач на утримання дитини та не зазначила, яку саме суму коштів щомісяця позивач втрачає на такі потреби. Доказів цих обставин також не надано. Відповідач є працездатним, має стабільний дохід, а тому може надавати кошти на утримання дитини.

При визначенні розміру аліментів слід виходити із потреб дитини та діяти в якнайкращих інтересах дитини. Водночас розмір аліментів має бути обгрунтованим, оскільки це цільові витрати, які сторони повинні нести в рівному розмірі. Безумовно відповідач, з урахуванням рівні його доходу може сплачувати аліменти у розмірі вищому ніж мінімальний розмір, що встановлений законом. Однак ця сума не має бути непомірно завищеною і покладати тягар з утримання дитини виключно на відповідача. Крім цього, слід зазначити, що аліменти покривають лише базові, щоденні потреби дитини. Додаткові витрати на утримання дитини не можуть бути включені до цієї суми.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов пілягає до задоволення частково з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частки від його доходів, що буде необхідним і достатнім для забезпечення потреб дитини.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до наданого позивачем акту та квитанції серії АЕ №21 від 21.07.2026, витрати позивача на правничу допомогу склали 15000,00 гривень, за такі послуги: консультація - 2000,00 гривень, підготовка позову - 5000,00 гривень, відповідь на відзив - 3000 гривень, представництво інтересів у суді - 5000,00 гривень.

Відповідач зазначив, що такий розмір витрат є необгрунтованим та заперечує проти стягнення з нього такої суми витрат.

Слід зазначити, що сторона на власний розсуд вибирає представника та узгоджує із ним умови оплати наданих послуг. Однак, компенсації підлягають виключно необхідні та обов`язкові судові витрати, які сторона вимушена була понести у зв`язку із розглядом справи, ті яких неможливо було уникнути. Ці витрати повинні бути співмірними зі складністю справи, ціною позову, тощо.

Справи про стягнення аліментів, що за позовними вимогами аналогічні даній, за загальним правилом розглядаються у порядку наказного провадження без проведення судового засідання. Якщо б позивач обрала такий спосіб звернення до суду, вона б понесла тільки витрати за консультацію і за складення заяви про видачу судового наказу. Безумовно сторона не позбавлена права пред`явити позов про стягнення аліментів у порядку позовного провадження, однак це не обов`язково. Отже заявлені до стягнення витрати не відповідають складності справи.

Ціна позову у даній категорії справ визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців, і розмір витрат на професійну правничу домогу, заявлений позивачем, не відповідає ціні позову. Також при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації, слід врахувати, що позов задоволено частково.

Тому, проаналізувавши подані документи, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, а судовий збір за подання позовної заяви у справі підлягає сплаті у мінімальному розмірі, визначеному законом, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 1331,20 гривень в дохід держави.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 21.07.2026.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зОСОБА_2 судовий збір у справі у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя Матолич В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua