Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №344/14530/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14530/26

Провадження № 3/344/3420/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., розглядаючи матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст.126 ч.1, ст.126 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.

Так, ОСОБА_1 21.07. 2026 року о 01-02 год. в м. Івано-Франківську, по вул. Хіміків, 5Б, керував транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter" д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса. чим порушив п. 2.1. ґ) ПДР України.

Також, ОСОБА_1 21.07. 2026 року о 01-02 год. в м. Івано-Франківську, по вул. Хіміків, 5Б, керував транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter " д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. а) ПДР України.

ОСОБА_1 вину в судовому засіданні не визнав. Суду пояснив, що автомобіль належить його батькові. На момент події він знаходився біля автомобіля, проте за кермом не перебував та транспортним засобом не керував. Автомобілем керував його друг. Пояснив, що через переляк розгубився та не зміг одразу належним чином пояснити працівникам поліції фактичні обставини події.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Дослідивши всі зібрані по справі докази, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст.126, ч.2 ст. 126 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ЕПР1№724811 від 21.07.2026 року про адміністративне правопорушення, також протоколом серії ЕПР1№724809 від 21.07.2026 року про адміністративне правопорушення. Вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оформлені компетентними органами в межах повноважень, наданих особам, які його склали, чітко викладено суть правопорушення та підписані ОСОБА_1 ..

Вина ОСОБА_1 доводиться також відеоматеріалами, що містяться на оптичному диску, які були предметом дослідження в судовому засіданні. Зокрема, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував безпосередньо біля транспортного засобу, який був зафіксований на місці події. Суд також бере до уваги, що вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 у своїх поясненнях сам зазначав, що вказаний транспортний засіб належить його батькові. Таким чином, наведені пояснення узгоджуються з відомостями про належність транспортного засобу ОСОБА_2 . Водночас матеріалами справи не встановлено присутності на місці події інших водіїв, які могли б керувати вказаним транспортним засобом. За таких обставин суд вважає, що показання ОСОБА_1 в частині невизнання своєї вини направлені виключно на уникнення від адміністративної відповідальності за вказані правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог ч.2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки він вчинив керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договіру зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. п. 2.1.а, 2.1.ґ) ПДР України, будучи неповнолітнім, що повністю доведено в суді. ,

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч.2 ст 126 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, зокрема у виді штрафу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.1, ст.126 ч.2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

за ст.126 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцять п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) грн;

за ст.126 ч.2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ