Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №342/581/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/581/26

Провадження № 1-кп/342/144/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091150000052 від 13.05.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою та фактично проживає по АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, на утриманні не має неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю 2(другої) групи, раніше не судимий,

який обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо потерпілої ОСОБА_5 , з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, розладу здоров`я та погіршення якості життя потерпілої, за наступних обставин.

ОСОБА_3 проживає спільно із дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 , з якою має спільне господарство та побут, який пов`язаний з сімейними відносинами. Однак, між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_5 , у зв`язку із зловживанням ОСОБА_3 спиртними напоями, склались особисті неприязні відносини, які супроводжуються постійними сімейними сварками, нецензурною лайкою, образами та вчиненням ОСОБА_3 щодо своєї дружини ОСОБА_5 домашнього насильства. Зокрема, 31.05.2025 року був складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства строком на 3 доби з 18 год 00 хв 31.05.2025 до 18 год 00 хв 03.06.2025 року стосовно ОСОБА_5 , яке мало місце 31.05.2025 близько 11:00 год. за місцем їх спільного проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_5 з якою проживає за однією адресою, під якого висловлювався щодо неї нецензурними словами, тобто застосував домашнє насильство стосовно ОСОБА_5 , внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю. Щодо ОСОБА_3 23.06.2025 працівниками відділення поліції №2 (м. Городенка), Коломийського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області було складено терміновий заборонений припис у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_5 строком на 3 доби з 18 год 40 хв 23.06.2025 до 18 год 40 хв 27.06.2025 року. 02 липня 2025 року був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_5 яке мало місце 23.06.2025 близько 18:02 год за місцем їх спільного проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_5 , з якою проживає за однією адресою, під час якого висловлювався щодо неї нецензурними словами, тобто застосував домашнє насильство стосовно ОСОБА_5 , внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю. В подальшому постановою Городенківського районного суду від 02.07.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, накладено штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім`ї, будучи неодноразово притягнутим до відповідальності за вчинення домашніх насильств щодо ОСОБА_5 – ОСОБА_3 , правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, натомість 11.05.2026, приблизно о 12 год, за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив зі своєю дружиною - ОСОБА_5 конфлікт, під час якого висловлювався щодо неї нецензурними словами, принижував її честь та гідність, тобто застосував домашнє насильство, внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю, у зв`язку із чим ОСОБА_5 звернулась до відділення поліції №2 (м. Городенка) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення щодо неї її чоловіком – ОСОБА_3 домашнього насильства, що зафіксовано у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2026 та кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 126-1 КК України як умисне систематичне вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_5 що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Внаслідок умисних систематичних та протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 неодноразово завдано психологічних страждань, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій та негативних переживаннях.

Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

Прокурор у судовому засіданні висловив думку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; просив визнати обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ст.126-1 КК України, застосувати щодо нього покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік та обмежувальні заходи у вигляді проходження програми для кривдників строком на два місяці.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, 14.07.2026 подала заяву, згідно якої претензій до обвинуваченого немає, з чоловіком примирились, просить його суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , який відмовився від призначення захисника судом, вважав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив про неодноразове вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_5 . Зазначив, що погоджується зі всіма обставинами кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, щиро розкаявся. Запевнив, що більше таких дій вчиняти не буде. Просив суд суворо не карати.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі № 521/11693/16-к, щодо застосування ч. 3 ст. 349 КПК, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак ця норма не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК. Тобто законодавець зобов`язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що розгляд справи здійснюється у порядку ч.3 ст.349 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо повного визнання вини у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення за ст.126-1 КК України, те, що він не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, у зв`язку з чим суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, та досудової доповіді.

Суд дослідив матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема, довідки КНП «Городенківська БЛІЛ» про те, що ОСОБА_3 не знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога; позитивну характеристику з місця проживання обвинуваченого; вимогу про судимість, посвідчення Управління соціального захисту населення Коломийської РДА серії НОМЕР_1 , що підтверджує інвалідність 2 групи, інформацією з ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, згідно якої ОСОБА_3 на обліку не перебуває, висновок органу пробації, згідно якого ризик повторного вчинення кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства середній, виправлення особи без позбавлення або обмеження волі не може становити небезпеку для суспільства.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю зібраними під час досудового розслідування та перевіреними судовому засіданні доказами, які суд визнає достовірними, належними, допустимими та достатніми для кваліфікації його дій за ст.126-1 КК України як умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо своєї дружини ОСОБА_5 , що призводить до психологічних страждань потерпілої, погіршення якості її життя.

Згідно ст.126-1 КК України домашнє насильство – умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , з якою проживають за однією адресою.

За вчинення злочину, передбаченого санкцією ст.126-1 КК України, передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.

Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненому кримінальному правопорушенні є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, те, що він несудимий, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності , пом`якшуючі покарання обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у межах санкції ст. 126-1 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, що є необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченого, відповідає тяжкості вчиненого ним правопорушення, сприятиме дотриманню обвинуваченим правослухняної поведінки у майбутньому.

На переконання суду, призначене покарання забезпечує дотримання балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки : направлення для проходження програми для кривдників. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Отже, враховуючи, що протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_3 пов`язані з вчиненням домашнього насильства стосовно його дружини ОСОБА_5 , суд, згідно п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у виді направлення його для проходження програми для кривдників.

Суд вважає, що такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілої ОСОБА_5 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого на стадії судового провадження не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 126-1 КК України, ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, та направити його для проходження програми для кривдників строком 2 (два) місяці.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1