Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №343/1892/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 343/1892/26 307

3/339/112/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Долинського районного суду Івано-Франківської області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В

13 серпня 2026 року близько 18 год 00хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство: дії психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 у формі приниження та словесно погрожував фізичною розправою, що викликало у неї побоювання за свою безпеку внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, хоч суд вживав заходи для забезпечення його участі в розгляді справи шляхом направлення йому судових повісток за місцем проживання, зазначеному в протоколі. На адресу суду повернулися конверти з поштовими відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

У рішенні по справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, слід врахувати, що передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людиниі основополажних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не належить до категорії справ, які розглядаються за обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася повторно, будучи повідомлено про час та місце розгляду справи у встановлений законом порядок.

Відтак, неявка ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 відповідно до ст. 268 КУпАП не перешкоджає проводити розгляд справи за їх відсутності.

Винність ОСОБА_1 у вчиненному правопорушенні підтверджується матеріалами справи, а саме:

-даними щодо обставин скоєного, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №739947 від 13 серпня 2026 року, де ОСОБА_1 відмовився від підпису та пояснень згідно ст. 63 Конституції України і жодних зауважень щодо змісту протоколу не висловлював. (а.с.1-2);

- рапортом працівника поліції Кіщук В.М., з якого вбачається, що13 серпня 2026року о 18 год 23хв надійшло повідомлення зі служби 102 від гр. ОСОБА_2 про те, що по АДРЕСА_1 чоловік гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння її побив та погрожував спалити речі. Прибувши на місце заявниця надала письмові пояснення та відібрано протокол заяву, в якій просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , оскільки він систематично вчиняє щодо неї насильство різного характеру (психологічного і фізичного). На ОСОБА_1 складено протокол, винесено терміновий заборонний припис та складено оцінку ризиків (а.с.3);

- заявою ОСОБА_2 , в якій просить притягнути до адміністративної відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , з яким спільно проживає, оскільки 13 серпня 2026 року ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, а також погрожував спалити її речі (а.с.4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 про те, що 13 серпня 2026 року близько 18 год коли вона повернулася від своєї матері додому за місцем свого проживання АДРЕСА_1 між нею та колишнім чоловіком ОСОБА_1 відбувся конфлікт. ОСОБА_1 , перебуваючи в станні алкогольного сп"яніння ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Оскільки, ОСОБА_1 систематично вчиняє щодо неї насильство фізичного, психічного характеру, то в вона одразу повернулася до своєї мами, щоб не провокувати конфлікт, звідки зателефонувала для виклику наряду поліції, так як не може спокійно повернутися за місцем свого проживання через страх за своє життя та здоров"я.

- терміновим заборонним приписом, згідно якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою 7 діб з 19 год 30 хв 13 серпня 2026 року та діє до 19 год. 30 хв 20 серпня 2026 року (а.с.7);

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, який є високий (а.с.8);

- відеофіксацією, де зафіксовано приїзд працівників поліції і пояснення потерпілої, яка вказала, що ОСОБА_1 постійно її б`є. Цього дня обзивав нецензурною лайкою та погрожував спалити речі. Працівник поліції роз`яснив права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 зачитано протокол та припис, які він відмовився підписати. (а.с.10).

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки перебуваючи в перебуваючи в стані алкогольноо сп"яніння за місцем свого проживання, умисно вчинив домашнє насильство: дії психологічного характеру до своєї колишньої дружини ОСОБА_2 у формі приниження та залякуванні фізичною розправою, що викликало в неї побоювання за свою безпеку спричинило емоційну невпевненість та завдало шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд згідно вимог ст. 23,33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, вчинення правопорушення в стані алкогольного сп"яніння, що є обтяжуючою обставиною.

З врахуванням викладеного, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штраф в розмірі максимальної санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке буде необхідним та справедливим у даному випадку, а також запобігатиме вчиненню правопорушником нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665.60 грн.

На підставі викладеного, ч.1 ст. 173-2 КУпАП та керуючись ст. 283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 ( шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Апеляційна скарга, подана після після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Головенко О.С.