Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №183/12786/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12786/26

№ 1-кп/183/2511/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Самар в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, відомості по якому внесені 01 вересня 2026 року до ЄРДР за № 12026049080000037, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка, Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, на утриманні неповнолітніх немаючого, не працюючого, є особою з інвалідністю, пенсіонера, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 28.01.2026 Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн.,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 перебував на подвір`ї Панасівського геріатричного пансіонату за адресою: вул. Північна, 36 в с. Панасівка Самарівського району Дніпропетровської області, де також знаходилася ОСОБА_4 , яка годувала безпритульних собак. ОСОБА_3 це не сподобалося, на ґрунті чого у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_4 , в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій умисел, діючи умисно, перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_3 , знаходячись у безпосередній близькості від ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці тростину для ходьби, наніс нею ОСОБА_4 один удар в область її лівого ока.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді синця та забитої рани на верхньому повіці лівого ока, які відносяться до легкого ступеню тяжкості.

До суду надійшов обвинувальний акт з письмовою заявою ОСОБА_3 в якій він обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального правопорушення, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта відносно нього у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (а.п. 9-10). А також до обвинувального акта долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона не заперечує проти розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України, призначено судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються обвинуваченим та потерпілою, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставиною, яка обтяжує покарання, визначеного ст. 67 КК України, вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особи з інвалідністю.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, визначеною ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття ОСОБА_3 .

Також суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

З урахуванням обставин скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, його наслідків, а також обраної учасниками судового провадження позиції, викладеної у їх заявах, суд приходить до таких висновків що призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, визначений ч. 1 ст. 125 КК України, буде належною мірою відповідати особі обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних проступків, а призначення обвинуваченому максимального виду покарання на максимальний строк, передбачений санкцією зазначеної статті, буде занадто суворим.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2026 року, яким ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України – виконувати самостійно.

Речові докази:

- тростину для ходьби, якою були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_4 - залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1