Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №205/10708/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/10708/26

Номер провадження3/205/2743/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом EПP1 741077 08.08.2026 о 23:21 м.Дніпро, вул.Криворізька, 39/1, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом SUZUKU SX-4, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат 0,23 ‰, чим порушила п. 2.5. ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

До протоколу долучено акт огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (результат 0,23 ‰), тест на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 (результат 0,23 ‰), направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 08.08.2026.

Також до протоколу долучено диск із відеозаписом.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, скористалась правовою допомогою захисника.

Захисник Бутов М.А. надіслав суду клопотання про закриття справи про адміністративне провадження, мотивуючи її помилковим зазначенням п.2.5 Правил дорожнього руху, який порушила ОСОБА_1 , непідтвердженням стану алкогольного сп`яніння підзахисної через неврахування допустимої похибки приладу та самостійним проходженням медичного огляду ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено відсутності у неї алкогольного сп`яніння. До клопотання долучив висновок КП «ДБКЛПД» ДОР, складений 09.08.2026 о 01:20, згідно якого у ОСОБА_2 ознак сп`яніння не виявлено. Також на підтвердження своїх доводів захисником долучено скріншот з сайту ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alcotest», зокрема моделі 6820, з відображенням Інструкції до цього приладу, технічними характеристиками якого передбачено допустиму похибку при його застосуванні: +/- 0,04 % проміле - у діапазоні від 0,00% до 0, 40 % проміле.

Дослідивши протокол та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Окрім письмових матеріалів, судом досліджено відеозапис на диску, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення.

На диску міститься файл «export-4o0b3.mp4» із відеозаписами нагрудних відеореєстраторів (№473032, №471460, час початку запису 08.08.2026 о 23:35). На початку запису працівник поліції повідомляє водійку, яку у подальшому встановлено як ОСОБА_1 , що вона рухалась по зустрічній смузі. О 23:35 остання проходить тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу, та працівник поліції оголошує результат 0,23 ‰ та роз`яснює право не погодитися із показаннями приладу та пройти огляд у медичній установі. На відеозаписі не зафіксовано незгоди водія із показаннями приладу, не висловлено нею бажання пройти огляд у медичній установі.

Розглядаючи доводи захисника, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто порушення зазначеного пункту полягає саме у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння. Водночас обов`язок водія не керувати транспортним засобом у стані сп`яніння врегульовано підпунктом «а» пункту 2.9 ПДР України.

Разом з тим, суд не вважає помилкове зазначення уповноваженою особою пункту Правил дорожнього руху у протоколі істотним порушенням з огляду на правильність кваліфікації особи, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (за даними протоколу), за ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас, оцінюючи зафіксований результат огляду на місці події за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820», який склав 0,23 ‰, суд враховує наступне.

Пунктом 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Водночас будь-який вимірювальний прилад має допустиму технічну похибку. Згідно з технічними характеристиками газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», зазначеними в офіційній інструкції виробника, абсолютна гранично допустима похибка приладу в діапазоні від 0,00 ‰ до 0,40 ‰ становить ±0,04 ‰.

Оскільки отриманий результат вимірювання становить 0,23 ‰, то з урахуванням граничної допустимої похибки в бік зменшення (-0,04 ‰) фактичний вміст алкоголю у видихуваному повітрі міг становити 0,19 ‰, що є нижчим за гранично допустиму норму (0,20 ‰) та свідчить про відсутність стану сп`яніння за нормативними критеріями. Відповідно до принципу презумпції невинуватості та положень статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, зафіксований результат 0,23 ‰ за наявності похибки у 0,04 ‰ не може слугувати беззаперечним та безумовним доказом перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Також судом враховано висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 09.08.2026, складений о 01:20 (у межах розумного строку після оформлення матеріалів на місці зупинки 08.08.2026), згідно з яким у водія ОСОБА_1 за результатами медичного огляду ознак алкогольного сп`яніння виявлено не було. Зазначений медичний документ спростовує твердження про перебування особи під час керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Оскільки факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не підтвердижено належними та безсумнівними доказами, результати спеціального технічного засобу перебувають у межах допустимої похибки приладу відносно граничної межі сп`яніння, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно