Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №212/15652/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/15652/26

1-кп/212/1479/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості від 25 вересня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026041730000634 від 28.06.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, на утриманні малолітніх дітей не маючого, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,-

встановив:

ОСОБА_3 у встановленому законом порядку отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Проте, у подальшому постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26.03.2025 року у справі №212/2894/25 провадження №3/212/1018/25 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Крім того ОСОБА_3 будучи визнаним винним постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі №636/3298/25 провадження №3/636/1906/25 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП на останнього накладено адміністративне стягнення штраф в дохід держави у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.04.2025 у справі №211/4122/25 провадження №3/211/2143/25 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, діючи умисно, достовірно знаючи про заборону керувати транспортними засобами, з метою невиконання постанов суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжував керувати транспортними засобами.

Так, 27.06.2026 близько 21 год. 47 хв., ОСОБА_3 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по автомобільній дорозі вулиці Корнія Речмідила, біля будинку №8, в Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, був зупинений працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НПУ. При цьому, останній не мав права керувати транспортним засобом.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 не виконав постанови судів в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

На підставі ч. 1 ст. 473 КПК України, у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості від 25 вересня 2026 року, укладеної між прокурором, якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_3 , який є обвинуваченим в цьому кримінальному провадженні, за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

Виходячи із змісту даної угоди, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 382 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального правопорушення, ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.

Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання.

Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину за ч.1 ст. 382 КК України та надав суду згоду на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.

Захисник в судовому засіданні також просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор вважав за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на наявність правових підстав для цього і відповідність угоди вимогам закону.

Враховуючи наведене, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з`ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, правильності правової кваліфікації злочинних дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості суд не вбачає.

Враховуючи те, що сторонами угоди про визнання винуватості на підставі ч.2 ст. 75 КК України узгоджено звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, суд зважуючи на особу обвинуваченого, визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення, вважає за можливе, встановити останньому іспитовий строк тривалістю в один рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1, 3 ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314-316, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості від 25 вересня 2026 року, укладену між обвинуваченим та прокурором у кримінальному провадженні №12026041730000634 від 28.06.2026 року - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості 25 вересня 2026 року покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- Автомобіль марки «Daewoo Nubira», з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 та ключі від нього, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - залишити в розпорядженні останнього;

- 2 DVD-R диски з відеозаписом з камер працівників патрульної поліції міста Кривого Рогу та 6 DVD-R дисків з відеозаписом працівників патрульної поліції, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – зашити в матеріалах справи.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з моменту його проголошення прокурором та обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене, ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання, не роз`яснення наслідків укладення угоди. Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1