Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №711/4881/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №711/4881/26

Суддя: Гамова Т. О.

Справа № 711/4881/26

Номер провадження 3/711/1228/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Гамової (Комплєктової) Т.О.,

за участю: секретаря Тищенко А.А.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 658246), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітнього сина, 2012 р.н., являється особою з інвалідністю ІІ групи, ІПН НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2026 о 00 год. 06 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Благовісній, 455 в м. Черкаси, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного газоаналізатора «Drager-Alcotest 6810», тест № 1499, результат тесту 1,28 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та суду пояснив, що 06.05.2026 він з товаришами, їх було троє, їхав з с. Худяки до міста Черкаси на власному автомобілі «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору, за кермом був товариш – Антон, він не вживав алкогольних напоїв, а вони з ОСОБА_2 пили пиво. Приїхали в місто і зупинились на зупинці громадського транспорту, ОСОБА_3 пішов домовлятися з іншим водієм, а він пішов по пиво. Потім повернувся, побачив, що передній номерний знак зламався і вони можуть його згубити, тому він взявся його ремонтувати і сів на переднє пасажирське сидіння. Коли приїхали працівники поліції, він вийшов з автомобіля з водійського місця. Розташування крісел у його автомобілі дозволяє вільно переміщатися з пасажирського місця на водійське, тому він вийшов з авто саме з водійського місця. Працівник поліції повідомив, що автомобіль припаркований з порушенням ПДР і вони складуть протокол, запитали чий це автомобіль. Він повідомив, що це його власний автомобіль, тому працівники поліції склали на нього протокол, він підписав протокол, а потім поліцейські повідомили, що проведуть огляд на стан сп`яніння. Він неодноразово наголошував, що автомобілем не керував, зателефонував ОСОБА_3 , але він не прийшов вчасно. Коли приїхали працівники поліції автомобіль не рухався, мотор був заглушений та увімкнені аварійні сигнали. Ключів від замка запалення автомобіля у нього не було. Протокол працівники оформлювали приблизно 30 хвилин.

Представник особи, яка притягується до адмінвідповідальності адвокат Прядка В.М. зазначив, що дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції, проаналізувавши інші докази у справі, вважає, що провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.130 КУпАП підлягає закриттю. До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів долучено відеозаписи з бодікамер інспекторів поліції, відеореєстратора службового автомобіля поліції, а також матеріали з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто». Дослідженням доданих до матеріалів справи відеозаписів встановлено, що жоден із них ні окремо, ні в сукупності не містить підтвердження факту керування автомобілем ОСОБА_1 , що повністю виключає склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис нагрудної камери інспектора поліції № 472488 розпочинається 06.05.2026 року о 00 год. 06 хв. 53 сек. На відео зафіксовано звернення інспектора поліції до особи, яка в момент фіксації стоїть біля транспортного засобу. Даний доказ лише констатує факт знаходження ОСОБА_1 на вулиці поруч із нерухомим автомобілем. Перебування пішохода чи особи, яка здійснює огляд або ремонт авто на узбіччі, не наділяє її процесуальним статусом «водія». Відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції № 46897 розпочинається 06.05.2026 року о 00 год. 06 хв. 50 сек. На відео зафіксовано рух інспектора поліції до автомобіля, який перебуває у нерухомому стані (припаркований на узбіччі/в заїзній кишені) з увімкненою аварійною світловою сигналізацією та звернення інспектора поліції до особи, яка у цей момент закриває водійські двері транспортного засобу. Закривання дверей вже зупиненого автомобіля є технічною дією особи, яка перебуває поруч із транспортним засобом. Оскільки фіксація розпочалася тоді, коли автомобіль перебував у нерухомому стані, цей відеозапис жодним чином не доводить, що ОСОБА_1 здійснював рух на даному автомобілі чи виконував функції водія безпосередньо перед початком зйомки. Відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля поліції зафіксував факт під?їзду екіпажу поліції до нерухомого транспортного засобу Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 06.06.2026 о 00 год. 06 хв. 24 сек., який припаркований на узбіччі / в заїзній кишені для громадського транспорту з увімкненою аварійною світловою сигналізацією. Відеозапис з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто» фіксує проїзд невідомого транспортного засобу білого кольору на невідомому перехресті вулиць 06.05.2026 о 00 год 04 хв 45 сек. З відео простежується частина транспортного засобу та не простежуються номерні знаки транспортного засобу, марка та модель автомобіля, не можливо встановити особу водія. Цей запис є абсолютно неналежним та недопустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки, на відео неможливо ідентифікувати автомобіль, неможливо встановити особу водія, який перебував за кермом під час руху через перехрестя, окрім того вбачається різниця у часі (між проїздом перехрестя о 00:04:45 та підходом працівників поліції о 00:06:50), що повністю підтверджує твердження ОСОБА_1 про те, що автомобіль уже стояв, перебуваючи в нерухомому стані, а водій залишив місце події, поки ОСОБА_1 залишився у автомобілі на водійському місці для ремонту зламаної решітки під номерний знак. Зазначив, що відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції № 472488 та відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції № 468977 фіксують одні й ті самі події з різних ракурсів, оскільки камери були закріплені на форменому одязі різних інспекторів поліції. З метою уникнення дублювання інформації та забезпечення процесуальної лаконічності, детальний аналіз обставин справи проведено на підставі відеозапису з нагрудної камери № 468977. Так, послідовний аналіз діалогу між ОСОБА_1 та інспекторами поліції,зафіксований на відеозаписі № 468977, повністю підтверджує позицію щодо відсутності факту керування транспортним засобом та відсутності статусу водія у ОСОБА_1 з огляду на наступне. О 00 год. 07 хв. - На звинувачення інспектора поліції про те, що ОСОБА_1 нібито здійснив зупинку автомобіля на зупинці громадського транспорту, останній одразу, без жодних вагань, відповідає: «Це не я». О 00 год. 10 хв. - На запитання інспектора: «Де Ваш передній номерний знак?», ОСОБА_1 дає логічне пояснення технічного характеру: «В машині...Зняли, зламалась решітка», що підтверджує проведення ним ремонтних робіт біля нерухомого авто, а не керування ним. О 00 год. 12 хв. - У відповідь на вимогу інспектора надати документи, ОСОБА_1 зазначає: «Та я не водій», виключаючи себе з числа суб?єктів правопорушення. О 00 год. 27 хв. 30 сек. - Після оголошення інспектором поліції про наявність ознак алкогольного сп?яніння та пропозиції пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», ОСОБА_1 констатує факт: «Машина стояла». О 00 год. 28 хв. 49 сек. - На повторне запитання від інспектора поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 послідовно зауважує: «Я не водій, Ви склали на мою машину..». На чергове запитання інспектора щодо проходження огляду ОСОБА_1 дає вичерпну відповідь:«Всмислі? Ви мене зупинили? Машина стояла, я вийшов». О 00 год. 30 хв. 21 сек. - ОСОБА_1 деталізує обставини: «Я вийшов, машина була заглушена... І Ви кажете, що я водій? Та водій відійшов десь там». Далі зазначає: «Ви оформили (в контексті правопорушення ч. 1 ст. 126 КУпАП), узнали, що це моя машина. Я підписався, всьо. Я затриманий?», що свідчить про те, що він визнає себе лише власником майна, але не особою, яка ним керувала. О 00 год. 31 хв. - На запитання інспектора: «А де водій Вашої машини?» ОСОБА_1 прямо відповідає: «Я не знаю» (оскільки водій залишив авто та пішов). О 00 год. 32 хв. - На чергову вимогу пройти тест на сп?яніння відбувається діалог: Інспектор поліції: «Ви проходите огляд?», ОСОБА_1 : «ви почули мене?», Інспектор поліції: «Я не можу зрозуміти Вашої відповіді», ОСОБА_1 «Я ж кажу, що я за рульом не був». О 00 год. 36 хв. - Остаточним і незаперечним доказом відсутності контролю над автомобілем є момент, коли на пропозицію поліцейського закрити двері автомобіля, біля якого відбувалася розмова, ОСОБА_1 зазначає: «В мене навіть ключів немає». Окремим і вкрай важливим доказом є те, що ОСОБА_1 безпосередньо у самому протоколі про адміністративне правопорушення у графі № 14 для надання пояснень чітко та власноруч зазначив: «Не водій, вийшов з водійського». Це ще раз підтверджує, відсутності факту перебування ОСОБА_1 у статусі водія. Зміст зафіксованої на відео розмови та зміст адміністративного протоколу дозволяє зробити висновок, які повністю спростовують звинувачення поліції та доводять невинуватість ОСОБА_1 :- ОСОБА_1 з перших хвилин розмови і до кінця відеозапису заперечував щодо керування автомобілем, займав чітку, незмінну та послідовну правову позицію - він не є водієм, на момент підходу працівників поліції автомобіль був заглушеним та перебував у нерухомому стані, а водій пішов у невідомому напрямку. Окрім того, у адміністративному протоколі ОСОБА_1 власноруч зазначив про те, що він не був водієм. Фіксація факту відсутності ключів від автомобіля у ОСОБА_1 є прямим доказом того, що він фізично та технічно не міг здійснити «технічну дію з метою приведення транспортного засобу в рух», що за практикою Верховного Суду є обов?язковою ознакою керування; 3гідно з ПДР України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом. ОСОБА_1 підтвердив, що є власником авто, однак статус власника транспортного засобу не тотожний статусу водія. КупАП передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 130 саме для осіб, які керують транспортним засобом, а не для власників, які перебувають поруч із належним їм нерухомим майном; Оскільки ОСОБА_1 не був водієм, усі вимоги поліцейських щодо пред?явлення посвідчення водія та проходження медичного огляду на стан сп?яніння (чи то на місці, чи в закладі охорони здоров?я) є завідомо незаконними. Відмова особи, яка не керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння не утворює складу адміністративного правопорушення. Таким чином, інспектори поліції, не маючи жодного доказу руху автомобіля (що підтверджено реєстратором та камерами «Безпечне місто», відеозаписами з нагрудних камер), прибули до нерухомого авто з увімкненою світловою сигналізацією. Виявивши на вулиці власника авто ( ОСОБА_1 ), який ремонтував решітку в салоні нерухомого автомобіля, інспектори суб`єктивно й безпідставно ототожнили його з водієм. У постанові від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія, з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Таким чином, для притягнення для адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУПАП поліцейський має зафіксувати на службову відео камеру безпосередньо рух транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, і виключно за таких обставин вважається, що особа керує транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння. Перебування на водійському місці автомобіля, яке не є в стані руху, особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 06.05.2026 біля 22.00 год. зателефонував товариш – ОСОБА_1 та попросив, щоб він відвіз його у місто, оскільки вони випивали. Десь о 23.00 год. він приїхав в с. Худяки, забрав хлопців і вони поїхали в м. Черкаси. На перехресті вул. Різдвяної та Благовісної в м. Черкаси повинен був сісти інший водій, тому приїхавши на місце зупинився на зупинці громадського транспорту, увімкнув аварійну сигналізацію. Зателефонував чоловік, який повинен був прийти, повідомив, що вже підходить, тому він вирішив вийти його зустріти, оскільки він погано орієнтується у місті. Був відсутні приблизно 20-30 хв., а коли прийшли на місце зупинки автомобіля, то ОСОБА_1 повідомив, що працівники поліції вже оформили матеріали стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Цим автомобілем він керував вперше, спереду у автомобілі знаходиться два крісла (водійське і пасажирське). На лобовому склі висіли ароматизатори. Біля нього на пасажирському кріслі сидів ОСОБА_2 , а позаду сидів ОСОБА_1 . ОСОБА_5 був одягнений в шорти і футболку, ОСОБА_2 в чорну футболку, а він був у джинсових шортах та футболці. Він не підійшов до ОСОБА_1 коли працівники поліції складали протокол, оскільки злякався, прийшов з водієм тоді, коли поліцейських вже не було. Потім за ним приїхала дружина і забрала його додому.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Прядки В.М., свідка ОСОБА_4 , суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водночас, пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Порядком).

Згідно п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається.

З рапорту поліцейського Б.Ратушного встановлено, що 06.05.2026 близько 00.06 год. виконуючи службові обов`язки у складі екіпажу АГАТ-103 був помічений автомобіль «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів та починав рух. Автомобіль був зупинений, водієм виявився ОСОБА_1 . Під час перевірки документів останній не надав посвідчення водія, тому було винесено постанову ЕНА № 7144982. Також в ході спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, тому останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», прилад ARBH-0522, на що водій погодився, результат тесту - 1,28 проміле, тест № 1499, водій з результатом не погодився, але від проходження огляду в ЧОПНД відмовився. На водія було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, від керування водій відсторонений, подія фіксувалась на БК 472488, 468977.

Результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 підтверджується чеком «Drager-Alcotest 6810», прилад ARBH-0522, тест № 1499, результат якого складає 1,28 проміле.

З самого акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), був проведений огляд на стан сп`яніння за допомогою «Drager-Alcotest 6810», прилад ARBH-0522, результат тесту позитивний – 1,28 проміле, з результатом огляду водій погодився.

З направлення на огляд водія транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_1 06.05.2026 о 00.28 год. направляється до закладу охорони здоров`я КНП «ЧОПНД» з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

З відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що 06.05.2026 працівниками поліції був помічений автомобіль «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 , з водійського сидіння якого вийшов чоловік, який представився ОСОБА_1 , у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, тому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Drager», на що ОСОБА_1 погодився, результат тесту показав стан сп`яніння – 1,28 проміле (диск, кліп 1, 472488, 00:46:44), з результатом водій не погодився, тому працівники поліції запропонували пройти огляд у медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 відмовився, на що заначив: «їхати в наркодиспансер не хочу….поїду сам і пройду» (диск, кліп 1, 472488, 00:47:36).

З відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля вбачається, що по вул. Благовісній в м. Черкаси, на посадковому майданчику для зупинки громадського транспорту знаходиться автомобіль «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 із увімкнутою аварійною сигналізацією, який починає рух, з водійського місця якого виходить ОСОБА_1 (диск, кліп 3, 00:06)

На відеозаписі, який наданий працівниками поліції, з комплексної системи відеомоніторингу «Безпечне місто» зафіксовано, як 06.05.2026 о 00:04 автомобіль білого кольору «Opel Vivaro» проїжджає на великій швидкості перехрестя вулиць Благовісної та Чехова в м. Черкаси (диск, кліп 2, 00:04), при цьому інші автомобілі на відеозаписі не зафіксовані.

Крім того, оцінюючи доводи сторони захисту, викладені на користь ОСОБА_1 , суд вважає, що вони не можуть бути визнані такими, які б давали підстави для безумовного закриття провадження по справі, оскільки на відеозаписі (диск, кліп 3, 00:06) зафіксовано, що саме ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля, який починає рух. Крім того, на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, як водій ОСОБА_1 намагається вмовити поліцейського не складати стосовно нього матеріали, а саме: «ти хочеш мене засадить?.......Як порішать це все?.... Виключи камеру і відпусти додому, у мене будуть проблеми….» (диск, кліп 1, 472488, 00:43), не заявляючи при цьому про іншого водія.

Отже, доводи ОСОБА_1 та захисника Прядки В.М. щодо керування транспортним засобом 06.05.2026 о 00:06 не ОСОБА_1 , спростовуються відеозаписом події, на якому зафіксовано, що саме він перебуває за кермом транспортного засобу з моменту його зупинки.

Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_4 - товариша особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вони сплутані, не мають логічного зв`язку та суперечать зібраним у справі доказам, зокрема твердження, що він не захотів йти на місце зупинки автомобіля та повідомити працівникам поліції, що саме він був за кермом автомобіля, оскільки злякався, спростовуються наявним у справі відеозаписом, на якому зафіксовано саме ті обставини доказування, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та є достатніми для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, і вина його в цьому доведена, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суддя враховує, що згідно облікових даних Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, протягом календарного року, не притягувався.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи той факт, що правопорушник ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди І і ІІ групи, а ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІ групи, тому від сплати судового збору звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1,ч. 1 ст. 130, 280,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Гамова (Комплєктова)

Оригінал: reyestr.court.gov.ua