Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №160/12291/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12291/25

(суддя Сліпець Н.Є., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року про прийняття звіту про виконання судового рішення ухваленого у справі №160/12291/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року позов задоволено, зокрема:

1) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 року, та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 року, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

20 січня 2026 року вказане рішення суду набрало законної сили.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 року у справі №160/12291/25.

30 квітня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано звіт про виконання рішення суду у справі №160/12291/25, що надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд».

Відповідач зазначає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 та у зв`язку з цим проведено виплату недоотриманих сум пенсії. План доходів і видатків Головного управління на 2026 рік затверджений Головою правління Пенсійного фонду України від 24.02.2026.

Позивачем було подано заперечення на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подати у двох місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №160/12291/25 в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду – відмовив.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідачем надані докази вчинення дій, направлені на виконання судового рішення.

Не погодившись з цією ухвалою суду позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу повністю та ухвалити нову ухвалу якою відмовити у прийнятті звіту боржника, накласти штраф на боржника, встановити новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За приписами ч.1 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно зі звітом на виконання зазначеного рішення суду, зазначено, що відповідач є бюджетною установою, власних доходів не має і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення. Виконання рішення суду в частині виплати буде проведено у разі надання відповідних асигнувань в порядку черговості

Зазначені обставини свідчать про не виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Водночас, дослідивши поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду та доводи наведені в ньому, суд першої інстанції правильно зазначив наступне.

Так, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надає звіт виконання рішення та доводить, що було здійснено індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 та у зв`язку з цим проведено виплату недоотриманих сум пенсії. План доходів і видатків Головного управління на 2026 рік затверджений Головою правління Пенсійного фонду України від 24.02.2026.

Сума доплати в розмірі 41237,59 грн обліковується в Головному управлінні, та її виплата буде проводитись згідно з Порядком № 821 при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду. Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 05.05.2026 № 0400-010506-5/85089 про виділення коштів для виплати за рішенням суду ОСОБА_1 .

Зазначене свідчить про те, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не ухиляється від виконання рішення суду та робить активні дії по його повному виконанню, зокрема щодо виплати нарахованої суми коштів.

З наданого відповідачем звіту та доданих до нього документів вбачається, що невиплата заборгованості позивачу залежить від обставин, за які Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області об`єктивно не відповідає, і до таких обставин відноситься недостатність фінансування відповідних витрат. Проте, жодні з цих обставин не залежать від дій чи бездіяльності безпосередньо Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки пов`язані з системними проблемами функціонування інших органів державного управління та їх фінансуванням.

Крім того, відповідач надав достатньо даних, що ним вжиті залежні від нього заходи на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року у справі №160/12291/25, що обумовлює наявність підстав для прийняття звіту відповідача про виконання цього судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 вказував, що правові норми КАС України (ст. 382) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Також подібної позиції Верховний Суд дотримується у постанові від 25.02.2021 року у справі № 640/13599/20.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. (Постанова Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 560/523/19).

Отже враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо наявності підстав для прийняття звіту відповідача про виконання ним рішення у цій адміністративній справі та постановив обґрунтовану ухвалу про прийняття такого звіту та обґрунтовано встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року у справі №160/12291/25 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали необхідним зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подати новий звіт про виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надати суду докази на підтвердження виплати цієї суми.

Щодо доводів позивача про неправомірну зміну відповідачем базових складових пенсії (зокрема, індивідуального коефіцієнта заробітку та середньомісячного заробітку), колегія суддів зазначає наступне.

Предметом судового розгляду у справі №160/12291/25 було питання проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025.

Відповідно до вимог статті 382 КАС України, судовий контроль здійснюється судом у межах предмету позовних вимог, що були задоволені судовим рішенням. Питання правомірності зміни відповідачем інших індивідуальних показників пенсійної справи, які не були охоплені предметом позову та резолютивною частиною рішення від 22.07.2025, не підлягають оцінці у межах процедури судового контролю за виконанням цього рішення.

Таким чином, на етапі судового контролю суд не наділений повноваженнями здійснювати перевірку правомірності застосування відповідачем розрахункових коефіцієнтів, що виходять за межі предмета спору у даній справі. Позивач не позбавлений права захистити свої інтереси в частині незгоди з іншими показниками перерахунку пенсії шляхом звернення з відповідним самостійним позовом у загальному порядку.

Позивач у своїх доповненнях наголошує, що ключовою, базовою величиною для обчислення розміру пенсії є середньомісячний заробіток пенсіонера, який є незмінним індивідуальним показником пенсійної справи. Позивач акцентує увагу на тому, що вихідний базовий середньомісячний заробіток, розрахований відповідачем з 24.05.2021, становив 20577,14 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітку — 2,25656, а загальний розмір пенсії — 10263,55 грн. Ці показники, на думку заявника, підтверджуються Довідкою про доходи, наявною в матеріалах справи, і застосовувалися відповідачем протягом тривалого часу.

З цього приводу, як суд першої інстанції правильно зазначив, що процедура судового контролю, передбачена статтею 382 КАС України, не передбачає можливості надання правової оцінки дій органу Пенсійного фонду щодо коригування показників, які не були визначені судом до застосування. Оскільки судовим рішенням у справі №160/12291/25 зобов`язано відповідача здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 року, та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 року, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, - суд у межах контролю перевіряє лише факт та правомірність застосування цих коефіцієнтів збільшення та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Процедура судового контролю діє виключно у межах предмету позовних вимог, якими у цій справі були питання індексації із застосуванням коефіцієнтів 1,14 (з 01.03.2022), 1,197 (з 01.03.2023), 1,0796 (з 01.03.2024) та 1,115 (з 01.03.2025) та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки. Інші складові обчислення пенсії, такі як індивідуальний коефіцієнт заробітної плати чи доплата за понаднормовий стаж, у межах цієї справи судом не досліджувалися, а отже, правова оцінка правомірності їх зміни відповідачем не надавалася і не може бути надана в порядку виконання цього рішення.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , шо наведені позивачем розрахунки динаміки середньомісячного заробітку, де базовий показник 20577,14 грн послідовно індексується коефіцієнтами до значення 37890,24 грн станом на 2026 рік, мають бути предметом розгляду в іншому судовому провадженні. На поточному етапі суд констатує, що відповідачем виконано обов`язок щодо індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 з 29.10.2024 року, та на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 року, що відображено у поданому звіті та сумі доплати у розмірі 41 237,59 грн. Перевірка ж правильності застосування відповідачем інших показників обчислення пенсії, які призвели до зменшення очікуваного позивачем розміру виплати, виходить за межі судового контролю.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 02 липня 2026 р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року про прийняття звіту про виконання судового рішення ухваленого у справі №160/12291/25- без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва