Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №466/4514/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/4514/26 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.

Провадження № 33/811/1567/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гриб Ніни Павлівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гриб Ніни Павлівни на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року,

встановив:

цієї постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штраф у розмірі 3000 /трьох тисяч/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 /п`ятдесят одну тисячу/ гривень 00 копійок в дохід держави.

Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 /десять/ років.

Транспортний засіб «Hummer H2», державний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN НОМЕР_2 , № шасі (рами) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , конфісковано в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Відповідно до постанови, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 06.07.2026 року справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №466/4512/26 за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, №466/4514/26 за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, - об`єднані в одне провадження та присвоєно справі №466/4514/26.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №665382 від 14.05.2026 року, встановлено, що 14.05.2026 року о 03 год. 20 хв. у м. Львові на вул. Івана Величковського, 56, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Tesla Cybertruck», державний номерний знак « НОМЕР_4 », будучи позбавленим права керування транспортним засобом, правопорушення вчинив повторно протягом року, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.12.2025 року. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається із протоколу серії ЕПР1 №665382 від 14.05.2026 року, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не вилучалося.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №665384 від 14.05.2026 року, встановлено, що 14.05.2026 року о 03 год. 20 хв. у м. Львові на вул. Івана Величковського, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla Cybertruck», державний номерний знак « НОМЕР_4 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі, з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 категорично відмовився. Двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Подія фіксувалася на нагрудні відеореєстратори 471439, 471396. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається із протоколу серії ЕПР1 №665384 від 14.05.2026 року, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не вилучалося.

На вказану постанову захисник адвокат Гриб Н.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування зазначає, що оскаржувана постанова не містить належного, обґрунтованого доказу щодо наявного складу в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим дана постанова підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять відомостей та документальних підтверджень про відсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження керування ОСОБА_1 , транспортним засобом.

Наголошує, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не є доказом відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт огляду зазначеної форми, а є лише направлення на огляд водія.

Щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного провапорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зауважує, що відповідно до адміністративних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі «Tesla Cybertruck», в той час, як постановою суду здійснено вилучення «Hummer H2», що не відповідає вимогам КУпАП, оскільки вилучений транспортний засіб не був знаряддям вчинення та не був предметом, безпосередньо пов`язаним із подією правопорушника.

Також зазначає, що на момент винесення постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року була постанова Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року у справі № 461/1576/26, якою вже було вилучено транспортний засіб «Hummer H2», та яка на момент винесення оскаржуваної постанови набрала законної сили.

Таким чином, Шевченківський районний суд м. Львова застосував до ОСОБА_1 одне і теж саме покарання в частині вилучення одного і того ж транспортного засобу, що не є можливим, оскільки не можна позбавити права власності декілька разів на одне і те саме майно, в той час як була чинна постанова суду.

Наявність в матеріалах справи рапортів та довідок слід сприймати як упереджене ставлення працівників поліції.

Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року зазначає, що 06.07.2026 розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , копію постанови останній не отримував, в матеріалах справи відсутні докази вручення останньому копії постанови, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Натомість захисник адвокат Гриб Н.П. не заперечила проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ захисника адвоката Гриб Н.П. на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Апеляційний суд погоджується із висновком судді про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким надано належну правову оцінку.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665384 від 14.05.2026(а.с.1); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665382 від 14.05.2026(а.с.2); рапортами працівників поліції (а.с.4,5,6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 7190718 від 14.05.2026(а.с.10); відеозаписами події(а.с.3); довідками УПП у Львівській області ДПП(а.с.7,8) та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665382 від 14.05.2026, встановлено, що 14.05.2026 о 03 год 20 хв у м. Львові на вул. Івана Величковського, 56, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Tesla Cybertruck», державний номерний знак « НОМЕР_4 », будучи позбавленим права керування транспортним засобом, правопорушення вчинив повторно протягом року, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.12.2025 року. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665382 від 14.05.2026 ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис, проставлений у відповідних графах. У графі: “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення” зазначив: “ я затримався на роботі і не знав як по інакшому добратися додому”.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665384 від 14.05.2026, встановлено, що 14.05.2026 о 03 год 20 хв у м. Львові на вул. Івана Величковського, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla Cybertruck», державний номерний знак « НОМЕР_4 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі, з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 категорично відмовився. Двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Подія фіксувалася на нагрудні відеореєстратори 471439, 471396. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665384 від 14.05.2026 ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис, проставлений у відповідних графах. У графі: “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення” зазначено: “Відмовився згідно ст. 63”.

Обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, з якого слідує, що ОСОБА_1 , затягуючи час, протягом тривалого періоду часу, ігнорував неодноразові вимоги (пропозиції) працівників поліції, щодо проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, проте в подальшому відмовився від такого огляду.

Така поведінка ОСОБА_1 була вірно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння.

Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Наталії від 14.05.2026 року, згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав 12.04.2025 року посвідчення водія серії НОМЕР_5 .

Згідно з довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Наталії від 14.05.2026 року, відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 01.02.2026 року УПП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 01.02.2026 року правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Наталії від 14.05.2026 року, згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 25.02.2026 Яворівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 22.12.2025 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 22.12.2025 Пустомитівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 11.11.2025 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушень ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Стосовно доводів наведених апелянтом про відеозапис події, то апеляційний суд не бере до уваги доводи в частині їх неналежності та недопустимості, при цьому звертає увагу, що крім відеозапису вина ОСОБА_1 підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами про які згадано вище.

Посилання апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час розгляду в суді апеляційної інстанції.

Зокрема, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7190718 від 14.05.2026 відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Окрім цього, як вбачається з відеозапису події ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом, вказавши, що їде з роботи додому.

Таким чином, покликання апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним та розцінює як спосіб уникнення останнім відповідальності.

Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Твердження захисника про те, що поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді.

Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 3 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи адвоката щодо того, що транспортний засіб «HUMMER H2», VIN – НОМЕР_2 , 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 не був знаряддям вчинення та не був предметом, безпосередньо пов`язаним із подією правопорушника.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2026 серії ЕПР1 № 665382, водій ОСОБА_1 , 14.05.2026 о 03 год 20 хв у м. Львові на вул. Івана Величковського, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla Cybertruck», державний номерний знак « НОМЕР_4 », який належить ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає можливість застосування оплатного вилучення транспортного засобу як додаткового адміністративного стягнення. Однак застосування такого стягнення повинно здійснюватися з урахуванням положень ст. 28 КУпАП, які визначають правову природу та межі застосування оплатного вилучення, а також фактичних обставин конкретної справи.

Із матеріалів справи встановлено, що на момент вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Tesla CYBERTRUCK», який належить іншій особі, однак не використовувався ним під час вчинення адміністративних правопорушень, не був знаряддям їх вчинення та не є предметом, безпосередньо пов`язаним із подією правопорушення.

За таких обставин транспортний засіб марки «HUMMER H2», VIN – НОМЕР_2 , 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 не відповідає критеріям предмета, визначеним ст. 28 КУпАП, а тому застосування до нього оплатного вилучення суперечить вимогам закону.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Попович Х. за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований транспортний засіб на території України , а саме: HUMMER H2, VIN – НОМЕР_2 , рік випуску – 2004, дата реєстрації – 23.02.2023 року, д.н.з. НОМЕР_1 .

Отже, враховуючи імперативний характер санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП та встановлений факт перебування транспортного засобу “HUMMER H2” у приватній власності ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано застосував до останнього передбачене цією нормою додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.

Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються.

Апеляційний суд вважає, що з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, застосоване адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та призначено стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, з дотриманням вимог ст. 33, 36 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-,

постановив:

поновити захиснику адвокату Гриб Ніні Павлівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гриб Ніни Павлівни залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення – без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук