Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №331/7752/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/7752/26

Провадження № 1-кп/331/1091/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087300000096 від 21.10.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Рубіжне Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді головного сержанта 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту, всупереч вимогам ст.ст. 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів Україні № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», на початку жовтня 2025 року, перебуваючи неподалік від села Підгаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області, більш точного місця та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, знайшов на землі зіп-пакет всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яку ОСОБА_3 визначив як особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_3 помістив вище вказаний зіп-пакет до кишені своєї курточки, таким чином ОСОБА_3 шляхом привласнення знайденого придбав та почав незаконно зберігати в особистих речах психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP без мети подальшого збуту.

У подальшому, 20 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перевезення раніше придбаної ним особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, діючи умисно, зберігаючи зіп-пакет у своїй кишені вдягнутої на ньому куртці, вирушив на легковому автомобілі марки «Mitsubichi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якості пасажира з м. Запоріжжя до тимчасового місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване у Дніпропетровській області, таким чином вчинив незаконне перевезення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, без мети збуту.

Однак, того ж дня приблизно о 16 годині 43 хвилини ОСОБА_3 був зупинений співробітниками Національної поліції України на блокпосту № З-03, який розташований на 59 кілометрі автодороги «Запоріжжя-Донецьк», неподалік від с-ща Новомиколаївка, Запорізького району Запорізької області, які в ході проведення поверхневої перевірки виявили в кишені лівого рукава вдягнутої на ньому флісової куртки зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.

У подальшому, у період часу з 19 години 52 хвилини по 19 годину 58 хвилину 20 жовтня 2025 року співробітниками Національної поліції України під час проведення огляду місця події на території блокпосту № З-03, який розташований на 59 кілометрі автодороги «Запоріжжя - Донецьк», неподалік від с-ща Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, маса якої склала 0,24736 г (в перерахунку на основу), яку ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав та перевозив без мети збуту.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була ним підписана у присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме: в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропних речовин без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно із ч.2 ст.302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та без виклику всіх учасників кримінального провадження.

Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно із ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги ст. 302 КПК України у даному випадку виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст.381-382 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження в їх сукупності, перевіривши встановлені органом дізнання обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту.

Суд при призначенні покарання враховує дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, суд ураховує положення п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (зі змінами та доповненнями), відповідно до яких суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд, зокрема, ураховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України не встановлено.

Також суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, на утриманні дітей не має.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.309 КК України, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування була проведена судова експертиза, витрати на проведення якої склали 1782,80 грн. Дані витрати відповідно до ст.118 та ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат і згідно зі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає, відповідне клопотання до суду заявлене не було.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Речовий доказ - сейф-пакет №6636606, у який поміщено речовину масою 0,30003 г, у якій виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, в перерахунку на основну, у первинному пакуванні, який перебуває у кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7