Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №458/62/26 — Львівський апеляційний суд

Справа №458/62/26 Головуючий у 1 інстанції:Джус Р.В.

Провадження №22-ц/811/1137/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Черевко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою приватної виконавиці виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області в складі судді Джуса Р.В. від 11 березня 2026 року у справі за поданням приватної виконавиці виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року узадоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Шелінської Юлії Андріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - відмовлено.

Вказану ухвалу оскаржила приватна виконавиця виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна.

В апеляційній скарзі просить ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити повністю подання приватної виконавиці про тимчасове обмеження боржника - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , громадянин Ліванської республіки, ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього згідно зведеного виконавчого провадження ЗВП НОМЕР_2.

Вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою та такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Виконавець не повинен пересвідчуватись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить положенню частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Додатково зазначає, що згідно копії списку згуртованих поштових відправлень від 29.08.2025 року боржникові надіслано лист рекомендованою кореспонденцією (трек-код 0601187154000) в межах ВП НОМЕР_3, що підтверджує законність вчинення виконавцем дій стосовно надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Приватною виконавицею також долучено до матеріалів справи копію трекінгу відстеження рекомендованого листа від 29.08.2025 року, згідно якого лист вручено одержувачу 04.09.2025 року. Також згідно копії списку згуртованих поштових відправлень від 26.09.2025 року боржникові надіслано лист рекомендованою кореспонденцією (трек-код 0601196876549) в межах ВП НОМЕР_4, що підтверджує законність вчинення виконавцем дій стосовно надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Приватною виконавицею також долучено до матеріалів справи копію трекінгу відстеження рекомендованого листа від 26.09.2025 року, згідно якого лист вручено одержувачу 01.10.2025 року. Приватною виконавицею надіслано листи з постановами про відкриття виконавчого провадження адресовані ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Звертає увагу, що вказана адреса підтверджена як адреса реєстрації боржника згідно відповіді Новороздільської міської ради від 12.09.2025 року на вимогу приватного виконавця № 65647 від 29.08.2025 року. Окремо вказує, що неотримання боржником кореспонденції приватного виконавця не свідчить про помилкові чи неправомірні дії приватного виконавця, а є свідченням суб`єктивної поведінки адресата щодо неотримання кореспонденції. Крім цього, виконавиця у поданні від 22.01.2026 року просила взяти до уваги, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України є саме ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням. На думку апелянтки, судом першої інстанції не надано оцінки розрахунків заборгованості, долученим до матеріалів подання, а саме: Згідно розрахунку заборгованості Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМЮ від 06.01.2025 року заборгованість по аліментах станом на 31.12.2024 року становить 100409,60 грн. Розрахунок заборгованості зроблений за весь період, починаючи з 2021 року до кінця 2024 року. Згідно розрахунку заборгованості Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМЮ від 01.06.2024 року заборгованість по аліментах становила 84267,35 грн. Згідно розрахунку заборгованості Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ від 31.07.2025 року заборгованість по аліментах станом на 31.07.2025 року за весь період становить 123271,60 грн. Згідно розрахунку заборгованості від 22.01.2026 року сукупний розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 31.12.2025 року становить 153478,35 грн. Тобто за період з листопада 2021 року по грудень 2025 року боржником було здійснено всього 5 оплат: в травні 2023 року 931,00 грн., в вересні 2023 року 1000,00 грн., жовтні 2000,00 грн., листопаді 2024 року 1100,00 грн., грудні 2024 року 3000,00 грн. Звертає увагу, що ця заборгованість в сумі 153478,35 грн. це не те, що заборгованість за місяці, це вже заборгованість, яка триває чотири роки. В апеляційній скарзі наголошує на тому, що замість оцінки доводів про ухилення від виконання судового рішення в загальному (а судовий наказ про стягнення аліментів набрав законної сили 10.12.2021 року і до пред`явлення до виконання приватному виконавцю перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби) суд обмежився лише оцінкою дій приватного виконавця у відкритому виконавчому провадженні вже приватним виконавцем, даючи оцінку дій виконавця, які не стосуються предмету ухилення боржника від виконання судового рішення. Враховуючи вищенаведене, вважає, що за результатами розгляду справи судом постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права.

В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заяву приватної виконавиці виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про відкладення розгляду справи з підстав неможливості прибути в судове засідання, колегія суддів вважала безпідставною та відхилила, зважаючи на те, що будь-яких обґрунтованих доводів на підтвердження поважності причин неявки апелянткою подано не було.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів подання, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 26, 33 Конституції України, ст.ст. 81, 353, 354, 441 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та відмовляючи в задоволені подання, - виходив з того, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Шелінської Юлії Андріївни перебуває зведене виконавче провадження ЗВП НОМЕР_2, що включає: ВП НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 і до досягнення дитиною повноліття; ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 штрафу у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 25 280,21 грн. Судом було встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Шелінської Юлії Андріївни від 28.08.2025 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3 щодо примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області. Як вбачається із списку поштових відправлень, постанову про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець надіслав боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно відстеження рекомендованого листа за трекінговим номером поштового відправлення, була вручена - 04.09.2025. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Шелінської Юлії Андріївни від 26.09.2025 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області. Як вбачається із списку поштових відправлень, постанову про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець надіслав боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно відстеження рекомендованого листа за тренінговим номером поштового відправлення, була вручена - 01.10.2025. Вказані постанови про відкриття виконавчих проваджень направлялись боржнику на його зареєстровану адресу місця проживання, згідно інформації отриманої 23.09.2025 від Виконавчого комітету Новороздільської міської ради. Згідно розрахунку заборгованості Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМЮ від 01.06.2024 року заборгованість боржника по аліментах згідно судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021, становила 84267,35 грн. Згідно розрахунку заборгованості Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМЮ від 06.01.2025 року, заборгованість по аліментах станом на 31.12.2024 року становила 100 409,60 грн. Згідно розрахунку заборгованості Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ від 31.07.2025 року заборгованість по аліментах станом на 31.07.2025 року за весь період становить 123271,60 грн. 28.08.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника ОСОБА_7 до Єдиного реєстру боржників, 29.08.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_3. Згідно відповіді ТСЦ №4645 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області від 26.09.2025 року, за боржником не зареєстровано транспортних засобів. 26.09.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, яку скеровано в банківські установи до виконання. Згідно електронної відповіді АТ «Ощадбанк» від 26.09.2025 року арешт накладено. 29.10.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесена постанова про об?єднання виконавчих проваджень НОМЕР_3 та НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження ЗВП НОМЕР_2. Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 29.12.2025 року, боржник ОСОБА_7 виїхав за межі України 07.01.2025 та станом на 29.12.2025 на територію Українине повертався. Згідно розрахунку заборгованості від 22.01.2026 року сукупний розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 31.12.2025 року становить 153 478,35 грн. Суд першої інстанції зазначив, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Разом із тим, сам по собі факт невиконання боржником судового рішення, якщо відсутні відомості про умисне ухилення його від виконання цього зобов`язання, не є підставою для обмеження права боржника у виїзді за межі України. Отже, суд вважав, що задоволення подання державного чи приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення належними та допустимими доказами факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. Суд також звернув увагу, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. У поданні приватний виконавець зазначала, що ухилення боржника полягає у неподанні ним декларації про доходи та майно боржника, що передбачено у пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження; ігноруванні наявності відкритого виконавчого провадження; невиконання свого прямого обов`язку виконання судового рішення. Разом з тим, суд зазначив, що судовий наказ №458/947/21 виданий 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, вже перебував на виконанні в Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ. Постановою начальника Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ від 31.07.2025, вказаний судовий наказ було повернуто стягувачу без виконання за заявою самого стягувача. В подальшому, 28.08.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області - Шелінською Юлією Андріївною повторно було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 щодо примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Також приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області - Шелінською Ю.А. 26.09.2025 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 штраф у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 25280,21 гривень. В той же час, суд вважав, що приватним виконавцем не наведено належних доказів про належне повідомлення боржника про відкриття вказаних виконавчих проваджень. Із наданої приватним виконавцем відповіді із Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 29.12.2025 року вбачається, що боржник ОСОБА_7 виїхав за межі України 07.01.2025 та станом на 29.12.2025 на територію України не повертався. Таким чином, на дату винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень, та на дату отримання таких за адресою місця проживання боржника на території України, боржник фактично був відсутній на території України, та фізично не мав змоги отримати постанови приватного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, і ознайомитись із ними. Приватним виконавцем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що направлені ним постанови про відкриття виконавчих проваджень, за зареєстрованим місцем проживання боржника отримала уповноважена особа. Суд також зазначив, що матеріали подання не містять доказів на підтвердження вчинення боржником умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього державним виконавцем у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду. Як встановлено приватним виконавцем, у боржника відсутні грошові кошти на банківських рахунках та відсутнє рухоме майно на території України. Не підтверджені також жодними доказами твердження приватного виконавця про те, що за адресою на яку направлялись постанови про відкриття виконавчих проваджень, знаходиться квартира, яка належить боржнику на праві власності. Приватним виконавцем не доведено, що застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде дійсно сприяти виконанню рішення суду та погашенню заборгованості, з врахуванням того, що боржник є громадянином Ліванської республіки, в січні 2025 року залишив територію України та на даний час перебуває за межами України, і доказів про те, що боржник має право постійно проживати на території України, та в майбутньому відвідає Україну, не надано. Суд також звернув увагу і на те, що обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення виконавцем всіх інших можливих заходів із такого забезпечення. За наведеного суд прийшов до висновку, що в поданні приватного виконавця слід відмовити за недоведеністю.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують.

У січні 2026 року приватна виконавиця виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна звернулася в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), в якому просила:

- тимчасово обмежити боржника - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього згідно зведеного виконавчого провадження ЗВП НОМЕР_2, що включає:

? ВП НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданий 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття;

? ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 року Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 штраф у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 25280,21 гривень;

В обґрунтування подання покликалася на те, що в неї на виконанні перебуває виконавче провадження ВП НОМЕР_3, яке було відкрито нею 28.08.2025 року щодо примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Звертала увагу, що згаданий судовий наказ вже перебував на виконанні в Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ, та був переданий на виконання від Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМЮ, 20.01.2025 року на підставі заяви представника боржника-адвоката Ратич Тараса Михайловича. Згідно розрахунків заборгованості Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМО, станом на 01.06.2024 року, заборгованість по аліментах становила 84 267,35 грн, а станом на 31.12.2024 становила 100 409,60 грн. Згідно розрахунку заборгованості Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ від 31.07.2025 року заборгованість по аліментах станом на 31.07.2025 року за весь період становила 123 271,60 грн. Приватна виконавиця стверджувала, що лист з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 боржник отримав, що підтверджується трекінгом відстеження рекомендованого листа від 29.08.2025 року, та відповідно боржник володіє інформацією про відкрите виконавче провадження ВП НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області. Зазначала, що пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження зобов?язано боржника подати декларацію про доходи та майно протягом п?яти робочих днів, однак боржник вказану декларацію виконавцю не подав. 28.08.2025 року нею винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника ОСОБА_7 до Єдиного реєстру боржників, а також винесено постанову про накладення штрафу ВП НОМЕР_3 у сумі 25 280,21 грн. Також 29.08.2025 року нею винесено постанову про арешт майна боржника у ВП НОМЕР_3, згідно якої накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно, а також винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано в банківські установи до виконання. Повідомляла, що згідно електронної відповіді АТ «Ощадбанк» від 29.08.2025 року арешт накладено. Згідно відповіді ТСЦ №4645 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області від 26.09.2025 року, за боржником не зареєстровано транспортних засобів. Також зазначала, що в неї на виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_4, яке відкрито нею 26.09.2025 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 року Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 штраф у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 25280,21 гривень. Вказувала, що постанова від 26.09.2025 про відкриття виконавчого проводження ВП НОМЕР_4, була скерована рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника, що підтверджується списком згуртованих поштових відправлень від 26.09.2025 року, та боржник таку отримав, що підтверджується трекінгом відстеження рекомендованого листа від 26.09.2025 року, а відтак боржник володіє інформацією про відкрите виконавче провадження ВП НОМЕР_4. Зауважує, що пунктом 2 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження зобов?язано боржника подати декларацію про доходи та майно протягом п?яти робочих днів, однак боржник вказану декларацію виконавцю не подав. Також 26.09.2025 року нею винесено постанову про арешт коштів боржника в межах ВП НОМЕР_4, яку скеровано в банківські установи до виконання. Згідно електронної відповіді АТ «Ощадбанк» від 26.09.2025 року арешт накладено, однак згідно відповідей інших банківських установ в боржника відсутні відкриті рахунки. Окрім цього 10.2025 року нею винесена постанова про об`єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ЗВП НОМЕР_2. Окремо зазначила, що згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 29.12.2025 року, виконавцем встановлено, що боржник регулярно здійснював поїздки за кордон та тривалий час перебуває за кордоном, що свідчить про те, що в боржника наявні кошти на регулярні поїздки за межі України. Відповідно до відповіді АТ «Ощадбанк» від 21.01.2026, в боржника наявні два відкриті рахунки в банку, однак кошти на таких відсутні. Згідно розрахунку заборгованості від 22.01.2026 року сукупний розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 31.12.2025 року становить 153478,35 грн. Виконавиця стверджувала, що боржник володіючи інформацією про відкриті виконавчі провадження, а саме НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області та НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 року Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області, тривалий час не здійснює жодних оплат ні на погашення заборгованості, ні поточних платежів, внаслідок чого в нього утворилась дуже значна заборгованість по сплаті аліментів. В той же час, боржник хоча офіційно не працює, однак регулярно здійснював поїздки за кордон та тривалий час перебуває за межами території України, на які відповідно витрачає кошти, які можна було б спрямувати на погашення заборгованості. Таким чином, приватна виконавиця вважала, що наявність у ОСОБА_1 невиконаного зобов`язання, покладеного на нього згідно судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області та постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 року Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області, а також ухилення боржником від виконання своїх зобов`язань, є підставою для його обмеження у праві виїзду за межі України, до сплати ним заборгованості по сплаті аліментів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавленим права в будь-який час повернутись в Україну.

Також, згідно ст. 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Європейський суд з прав людини у справі «Гочев проти Болгарії» від 26.11.2009 року, на що посилався в своїй ухвалі і суд першої інстанції, прийшов до висновку про формування загальних правил щодо права на свободу пересування, наголосивши, що дане обмеження повинне відповідати одночасно трьом критеріям: 1. Ґрунтуватися на законі; 2. переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу N?4 до Конвенції; 3. знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам?ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з?ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Відповідно до ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом. Законом можуть бути встановлені особливі правила доступу на окремі території, якщо цього потребують інтереси державної безпеки, охорони громадського порядку, життя та здоров`я людей.

Згідно частини 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги закону для задоволення подання приватного виконавця про здійснення тимчасового обмеження права громадянина України, яке гарантується Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, повинні бути достатньо вагомі підстави, які б свідчили про необхідність застосування такого заходу, насамперед в інтересах забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

У зв?язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов?язків у виконавчому провадженні може, зокрема, свідчити невиконання ним своїх обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 19 згаданого Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, тощо.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».

Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - на виконанні у приватної виконавиці виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває на виконанні зведене виконавче провадження ЗВП НОМЕР_2, що включає: ВП НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 і до досягнення дитиною повноліття; ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 штрафу у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 25 280,21 грн.

Так, Постановою приватної виконавиці виконавчого округу Львівської області - Шелінської Юлії Андріївни від 28.08.2025 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3 щодо примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області. (а.с.8)

Із списку поштових відправлень вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження приватна виконавиця надіслала боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно відстеження рекомендованого листа за трекінговим номером поштового відправлення, була вручена - 04.09.2025.

Постановою приватної виконавиці виконавчого округу Львівської області - Шелінської Юлії Андріївни від 26.09.2025 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області.

Із списку поштових відправлень вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження приватна виконавиця надіслала боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно відстеження рекомендованого листа за трекінговим номером поштового відправлення, була вручена - 01.10.2025.

Вказані постанови про відкриття виконавчих проваджень направлялись боржнику на його зареєстровану адресу місця проживання, згідно інформації отриманої 23.09.2025 від Виконавчого комітету Новороздільської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку заборгованості Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМЮ від 01.06.2024 року заборгованість боржника по аліментах згідно судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021, становила 84267,35 грн.

Згідно розрахунку заборгованості Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області ЗМУМЮ від 06.01.2025 року, заборгованість по аліментах станом на 31.12.2024 року становила 100 409,60 грн.

Згідно розрахунку заборгованості Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ від 31.07.2025 року заборгованість по аліментах станом на 31.07.2025 року за весь період становить 123271,60 грн.

28.08.2025 року приватною виконавицею Шелінською Ю.А. винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника ОСОБА_7 до Єдиного реєстру боржників.

29.08.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_3.

Згідно відповіді ТСЦ №4645 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області від 26.09.2025 року, за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

26.09.2025 року приватною виконавицею Шелінською Ю.А. винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, яку скеровано в банківські установи до виконання.

Згідно електронної відповіді АТ «Ощадбанк» від 26.09.2025 року арешт накладено.

29.10.2025 року приватною виконавицею Шелінською Ю.А. винесена постанова про об?єднання виконавчих проваджень НОМЕР_3 та НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження ЗВП НОМЕР_2.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 29.12.2025 року, боржник ОСОБА_7 виїхав за межі України 07.01.2025 та станом на 29.12.2025 на територію України не повертався.

Згідно розрахунку заборгованості від 22.01.2026 року сукупний розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 31.12.2025 року становить 153 478,35 грн.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи та сторонами не спростовано, - судовий наказ №458/947/21 виданий 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, вже перебував на виконанні в Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ.

Однак, Постановою начальника Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ від 31.07.2025, вказаний судовий наказ було повернуто стягувачу без виконання за заявою самого стягувача.

В подальшому, 28.08.2025 приватною виконавицею виконавчого округу Львівської області - Шелінською Юлією Андріївною повторно було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 щодо примусового виконання судового наказу №458/947/21 виданого 10.12.2021 року Турківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також, приватною виконавицею виконавчого округу Львівської області - Шелінською Ю.А. 26.09.2025 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про накладення штрафу №67950254 виданої 10.06.2024 Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 штраф у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 25280,21 гривень.

Однак, приватною виконавицею не наведено належних доказів про належне повідомлення боржника про відкриття вказаних виконавчих проваджень, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Так, приватною виконавицею до матеріалів подання було долучено підтвердження отримання боржником копії постанов про відкриття виконавчого провадження, а саме постанови від 28.08.2025 та постанови від 26.09.2025.

Згідно наявних у матеріалах справи трекінгів відстеження рекомендованих листів вбачається, що такі вручено одержувачу 04.09.2025 та 01.10.2025, однак як вбачається з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 29.12.2025 року, боржник ОСОБА_7 виїхав за межі України 07.01.2025 та станом на 29.12.2025 на територію України не повертався.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на дату винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень та на дату отримання таких за адресою місця проживання боржника на території України, боржник фактично був відсутній на території України та фізично не мав змоги отримати постанови приватного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, і ознайомитись із ними, а приватною виконавицею не надано жодних доказів, які б підтверджували, що направлені нею постанови про відкриття виконавчих проваджень, за зареєстрованим місцем проживання боржника, отримала уповноважена особа.

Щодо доводів приватної виконавиці про ухилення боржника від виконання зобов`язань шляхом неподання ним декларації про доходи та майно боржника, що передбачено у пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження; ігноруванні наявності відкритого виконавчого провадження; невиконання свого прямого обов`язку виконання судового рішення, то такі слід вважати необґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у таких відсутні належні докази, які б підтверджували факт вчинення боржником саме свідомих діянь, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що боржник є громадянином Ліванської республіки, в січні 2025 року залишив територію України та на даний час перебуває за її межами, а доказів про те, що боржник має постійно проживати на території України та в майбутньому відвідає Україну суду не надано.

Окрім того, судом першої інстанції правильно вказано, що приватною виконавицею встановлено, що у боржника відсутні грошові кошти на банківських рахунках та відсутнє рухоме майно на території України.

Також, слід вказати і про те, що судом правильно зазначено, що не підтверджені жодними доказами твердження приватної виконавиці про те, що за адресою на яку направлялись постанови про відкриття виконавчих проваджень, знаходиться квартира, яка належить боржнику на праві власності.

Окрім наведеного, приватною виконавицею не доведено, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України якимось чином змогло б вплинути на виконання рішення.

Окрім цього, слід вказати і про те, що приватною виконавицею при зверненні до суду з даним поданням не враховано те, що Закон України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» поширюється, як вбачається із його норм та самої назви закону, - виключно на громадян України, а не іноземців.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та її слід залишити без змін, апеляційну ж скаргу слід залишити без задоволення визнавши її доводи безпідставним.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу приватної виконавиці виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра