Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №686/13635/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №686/13635/26

Суддя: Стефанишин С. Л.

Справа № 686/13635/26

Провадження № 2/686/8316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.09.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Стефанишина С.Л.,

за участю секретаря судового засідання – Мороза А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2026 року позивач ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №500815836 від 04.04.2019 року та кредитним договором №491003129 від 09.04.2019 року у загальному розмірі 81344,42 грн., яка виникла в результаті невиконання відповідачем умов вказаних вище кредитних договорів, укладених між ОСОБА_1 та ТзОВ «Альфа-Банк», правонаступником яких є ТОВ «Коллект Центр», згідно яких відповідачу надано кредит.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань представник позивача просить стягнути з останньої на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №500815836 від 04.04.2019 року у розмірі 14232,70 грн., з яких 5720,25 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 4917,19 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 3179,20 грн. – заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 416,06 грн. – заборгованість за пенею та/або штрафами; за кредитним договором №491003129 від 09.04.2019 року у розмірі 67111,72 грн., з яких: 28292,44 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 12176,31 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 26242,97 грн. – заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 400,00 грн. – заборгованість за пенею та/або штрафами, а також 2662,40 грн. судового збору та 25000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в змісті позовної заяви вказав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.04.2019 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір №500815836.

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 8834.15 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 05.04.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 63%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

Також, 09.04.2019 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір №491003129.

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 30637.08 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 10.04.2024 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 32%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 591056641 та №491003129.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 591056641 та №491003129.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 591056641 та №491003129.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договорами № 591056641 та №491003129.

Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором №500815836 від 04.04.2019 року складає 14232,70 грн., з яких 5720,25 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 4917,19 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 3179,20 грн. – заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 416,06 грн. – заборгованість за пенею та/або штрафами; та за кредитним договором №491003129 від 09.04.2019 року – 67111,72 грн., з яких: 28292,44 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 12176,31 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 26242,97 грн. – заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 400,00 грн. – заборгованість за пенею та/або штрафами.

Факт отримання відповідачкою коштів підтверджується меморіальним ордером №30635 від 05.04.2019 року та №611129 від 10.04.2019 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Встановлено, що відповідачка, в порушення умов вище зазначених кредитних договорів своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула, належних та допустимих доказів на спростування наданих позивачем розрахунків не надала.

Із наданих позивачем розрахунків вбачається неповернення відповідачкою отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені договором, тому суд вважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту, відсотки за користування кредитом та пеня (штраф) на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги).

Встановивши вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500815836 від 04.04.2019 року у розмірі 14232,70 грн., з яких 5720,25 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 4917,19 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 3179,20 грн. – заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 416,06 грн. – заборгованість за пенею та/або штрафами; та за кредитним договором №491003129 від 09.04.2019 року у розмірі 67111,72 грн., з яких: 28292,44 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 12176,31 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 26242,97 грн. – заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 400,00 грн. – заборгованість за пенею та/або штрафами.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджені копією договору №04-10/2024 про надання правничої допомоги від 04.10.2024, укладений між адвокатом Ткачуком О.В. та ТОВ «Коллект Центр», заявки на надання юридичної допомоги №11 від 02.03.2026, витягом з акту №19 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 та платіжної інструкції на суму 100000 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 25000 грн. є належним чином не обгрунтованим та не співмірним з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Суд враховує, що предмет спору у даній справі є однотипним, а тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 257, 526, 546, 549, 611, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м.Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) заборгованість за кредитним договором №500815836 від 04.04.2019 року у розмірі 14232,70 грн., заборгованість за кредитним договором №491003129 від 09.04.2019 року в розмірі 67111,72 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 29.09.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua