Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №686/23849/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23849/26

Провадження № 3/686/5329/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретарів Сташевської А.О., Біланя І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Задорожньої В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 26 липня 2026 року в 00 год. 56 хв. по вул. Озерній, 9/2 в м. Хмельницькому на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем "BMW 528", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується сукупністю досліджених по справі доказів.

Поясненнями самого ОСОБА_1 в суді, який підтвердив, що дійсно у вищевказаних місці та час він керував автомобілем "BMW 528", номерний знак НОМЕР_1 , який був зупинений працівниками поліції, на вимогу яких пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується також: даними акту огляду щодо наявності в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук); результатом тесту «Драгер» № 6810 (тест № 3686 від 26.07.2026, результат 0,62 проміле) про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння; постановою інспектора УПП в Хмельницькій області Кандюка П.Г. серії ЕНА № 7613067 від 26.07.2026 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом у вищевказаних місці та час без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; даними посвідчення водія ОСОБА_1 , рапорту працівника поліції, протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів, на яких зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Суд відхиляє твердження захисника про порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в суді доказами, зокрема відеозаписами.

Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок), та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Разом з тим, сам ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом у вищевказаних місці та час не заперечував, на пропозицію поліцейського добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу, з результатом тесту погодився, що засвідчив своїм підписом в роздруківці технічного приладу «Драгер» № 6810 (тест № 3686 від 26.07.2026), належність, допустимість та достовірність якого не оспорював.

Щодо доводів захисника про невідповідність номеру тесту, зазначеному безпосередньо в роздруківці результату огляду та протоколі про адміністративне правопорушення, то як вбачається з відеозапису та відомостей з роздруківки, відображені в них дата, час, місце проведення огляду та дані особи, яка була піддана огляду, і результати огляду є ідентичними, що свідчить про належність наявної у справі роздруківки безпосередньо до результатів огляду ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак і про достовірність відображених в ній відомостей щодо особи водія ОСОБА_1 .

Твердження захисника про те, що пред`явлена поліцейським до ОСОБА_1 вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була безпідставною, оскільки у нього не вбачалось ознак такого стану, суд відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції, п. 2 Порядку огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як вбачається із відеозапису під час спілкування із працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, в тому числі запах алкоголю з порожнини рота. Отже, у працівника поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому обґрунтовано запропонував йому пройти огляд на визначення такого стану.

Не змінюють результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та відповідно факту вчинення останнім правопорушення доводи захисника про послідовність оформлення поліцейськими матеріалів проведеного огляду, а також що відносно ОСОБА_1 складалось направлення на огляд в заклад охорони здоров`я та він не доставлявся до найближчого такого закладу, адже останній погодився з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку огляд в закладах охорони здоров`я проводиться лише у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, з результатом огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Водій транспортного засобу, що висловив незгоду з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та на питання поліцейського чи погоджується він із результатом огляду 0,62 ‰ відповів, що з результатом згідний.

Згідно з абзацом 2 п. 5 Порядку підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Отже, згода водія з позитивним результатом огляду на стан сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп`яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, повністю погодився з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, а висловлена ним незгода з результатом огляду вже під час оформлення поліцейськими матеріалів огляду та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності очевидно свідчить про намір останнього в такий спосіб уникнути відповідальності.

Безпідставними є і твердження захисника про неналежність як доказу протоколу про адміністративне правопорушення, адже він складений у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 256 КУпАП, Інструкції), підтверджує факт і обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу ст. 251 КУпАП є належним доказом у справі.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі відповідно до встановлених норм закону держави Україна. При цьому останнійна вимогу поліцейського добровільно пройшов в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, жодних зауважень щодо процедури такого огляду, в тому числі технічного приладу, не висловлював та з результатом огляду погодився.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням особи порушника, керуючись ст.ст. 401, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

-стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

-стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

-боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729155).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя: