Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №466/2920/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 466/2920/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретаря судових засідань: Луківської Л.Б.

справа №466/2920/26

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Свеа Фінанс»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янка - Бузька цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

в с т а н о в и в:

02.06.2026 за підсудністю до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області надійшла цивільна справа в якій представник позивача – Паладич А.О. просить стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість,яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору № 5053383 від 21.10.2024 у сумі 13965,00 грн, кредитного договору № 8407065 від 22.10.2024 у сумі 5534,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» обґрунтовані тим, що відповідачем були укладені в електронній формі договори споживчого кредиту №1784793 від 22.09.2024 року, №5053383 від 21.10.2024 року та №8407065 від 22.10.2024 року, умови яких Відповідач належним чином не виконав. Первісні кредитори виконали свої зобов`язання та надали Відповідачу кредитні кошти, однак Відповідач допустив прострочення та неповне виконання зобов`язань щодо повернення кредитів і сплати передбачених договорами платежів. Право вимоги за вказаними кредитними договорами було відступлено ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі договорів факторингу №01.02-09/25 від 29.04.2025 року, №01.02-14/25 від 26.06.2025 року та №01.02-12/25 від 10.06.2025 року відповідно. Таким чином, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимагати від Відповідача виконання зобов`язань за зазначеними кредитними договорами. Заборгованість Відповідача, згідно з розрахунками заборгованості та реєстрами боржників, становить: за договором №1784793 - 43 275,99 грн.; за договором №5053383 - 13 965,00 грн.; за договором №8407065 - 5 534,00 грн. Загальний розмір заборгованості становить 62 774,99 грн. У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань за вказаними кредитними договорами та набуттям ТОВ «СВЕА ФІНАНС» прав вимоги до Відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 62 774,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, визначено дату судового засідання, викликано учасників справи.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги вважає, необґрунтованими та такими що не доведені належними доказами, з огляду на наступне. Так, у період дії воєнного стану нарахування будь-яких штрафних санкцій чи додаткових відсотків понад базову ставку під час дії воєнного стану є прямим порушенням імперативних норм законодавства України. Таким чином, вимоги Позивача в частині стягнення будь-яких штрафів, пені чи інфляційних нарахувань є повністю незаконними. Доданий Позивачем розрахунок заборгованості є загальним, сформованим без розділення фінансових потоків та включає в себе зобов`язання за стороннім договором, який не є предметом дослідження у даній справі. Через об`єднання різних договорів в один розрахунок, надані Позивачем цифри є некоректними та позбавляють суд можливості встановити реальний стан розрахунків саме за тими договорами, які реально розглядаються судом. Умови кредитних договорів у частині встановлення плати за послуги, що супроводжують кредит (комісії за видачу, обслуговування, управління тощо), є нікчемними відповідно до чинного законодавства та правових висновків Верховного Суду. Видача та оформлення кредиту є безпосереднім обов`язком кредитора, а не окремою платною послугою для споживача. У разі часткового задоволення позовних вимог в межах реально доведеного тіла кредиту, керуючись ч. 1 ст. 435 ЦПК України, просив застосувати розстрочку виконання рішення суду терміном на 12 місяців рівними щомісячними платежами. Обґрунтувавши це тим, що в країні діє воєнний стан, його матеріальне становище є скрутним, а одноразове стягнення всієї суми призведе до блокування його рахунків та позбавлення його засобів до існування. Розстрочка дозволить забезпечити баланс інтересів і дасть мені змогу добровільно та стабільно виконувати рішення суду.

У визначну дату судового засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву у якій просив розгляд справи здійснювати без їх участі. Позовні вимоги підтримують, просять задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві просив розгляд справи здійснювати без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 22 вересня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1784793 про надання споживчого кредиту.

Договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями. При укладенні договору відповідач пройшов реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнив електронну заявку на отримання кредиту, пройшов ідентифікацію та верифікацію особи, ознайомився з умовами кредитування та підтвердив свою згоду на укладення договору.

22 вересня 2024 року на номер телефону, зазначений відповідачем при оформленні кредиту, було направлено одноразовий ідентифікатор T871, який відповідач ввів у відповідному розділі інформаційної системи кредитодавця. Внаслідок вчинення зазначених дій між сторонами було укладено Договір №1784793.

За умовами вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 12 400,00 грн строком на 351 день зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

Кредитні кошти були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену ним під час оформлення кредиту.

Відповідач частково виконував свої зобов`язання за договором, здійснюючи платежі в рахунок погашення заборгованості. Останній платіж за цим договором здійснено 12 жовтня 2024 року в сумі 2 604,01 грн.

29 квітня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-09/25, відповідно до якого до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором №1784793.

Станом на дату складання розрахунку заборгованість за Договором №1784793 визначена у розмірі 43 275,99 грн, з яких 12 399,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 676,00 грн. - заборгованість за процентами та 6 200,00 грн. – пеня.

Разом із тим судом встановлено, що до стягнення підлягають суми основного боргу та процентів, тоді як заявлена пеня у розмірі 6 200,00 грн стягненню не підлягає. Таким чином, розмір заборгованості за цим договором, який підлягає стягненню, становить 37 075,99 грн.

Судом також встановлено, що 21 жовтня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5053383.

Вказаний договір укладено в електронній формі після проходження відповідачем реєстрації, ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами договору та підтвердження згоди на його укладення.

21 жовтня 2024 року на номер телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор 20927, який відповідач ввів у відповідному розділі інформаційної системи кредитодавця, чим підтвердив прийняття умов договору.

За умовами Договору №5053383 відповідачу надано кредит у розмірі 3 500,00 грн строком на 360 днів.

Кредитні кошти були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Належного та повного виконання відповідачем зобов`язань за цим договором судом не встановлено.

26 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-14/25, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за Договором №5053383.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість за Договором №5053383 становить 13 965,00 грн, з яких 3 500,00 грн – основний борг, 8 715,00 грн – проценти та 1 750,00 грн – пеня і штраф.

Судом встановлено, що сума пені та штрафу в розмірі 1 750,00 грн стягненню не підлягає. Відтак заборгованість, яка підлягає стягненню за цим договором, становить 12 215,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що 22 жовтня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №8407065.

Договір укладено в електронній формі після проходження відповідачем відповідної реєстрації, ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами кредитування та підтвердження згоди на укладення договору.

ТОВ «АВЕНТУС Україна» направило відповідачу одноразовий ідентифікатор C9125, який 22 жовтня 2024 року був введений відповідачем у відповідному розділі інформаційної системи кредитодавця.

За умовами Договору №8407065 відповідачу надано кредит у розмірі 1 400,00 грн.

Кредитні кошти перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем при оформленні кредиту.

10 червня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за Договором №8407065.

Згідно з розрахунком заборгованість за Договором №8407065 становить 5 534,00 грн, з яких 1 400,00 грн – основний борг, 1 526,00 грн – проценти та 2 608,00 грн – пеня.

Судом встановлено, що пеня у розмірі 2 608,00 грн стягненню не підлягає, у зв`язку з чим розмір заборгованості, який підлягає стягненню за цим договором, становить 2 926,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти за трьома самостійними кредитними договорами, однак свої зобов`язання щодо їх належного та своєчасного повернення виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході розгляду судом встановлено, що відповідач звернувся до до фінансових установ з метою отримання кредитних коштів, за результатами його звернення були підписані кредитні договори, після підписання яких у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.

На підставі укладеного договору про надання кредиту відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданими позивачем довідками про виплату коштів, відтак первісні кредитори прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором виконали своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Враховуючи наведені обставини, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, виконавши кредитні зобов`язання не в повному обсязі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування штрафів та пені за вищевказаними кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у ридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) виклав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у ридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у частині стягнення основної суми кредитної заборгованості та процентів є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Водночас заявлені до стягнення суми пені, штрафу та інших платежів, які не підлягають стягненню, суд із розрахунку заборгованості виключає.

Отже, за Договором №1784793 від 22 вересня 2024 року підлягає стягненню 37 075,99 грн, за Договором №5053383 від 21 жовтня 2024 року – 12 215,00 грн, за Договором №8407065 від 22 жовтня 2024 року – 2 926,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково – у розмірі 52 216,99 грн, а саме:

-за Договором №1784793 від 22.09.2024 року – 37 075,99 грн;

-за Договором №5053383 від 21.10.2024 року – 12 215,00 грн;

-за Договором №8407065 від 22.10.2024 року – 2 926,00 грн.

У решті заявлених вимог, а саме щодо стягнення пені та штрафу, позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 209,79 грн., що відповідатиме пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Разом з тим, ч. 5 ст. 435 ЦПК України передбачена, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Беручи до уваги заяву відповідача. Про розстрочення заборгованості, з метою реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення рівними частинами на дванадцять місяців. Приймаючи рішення суду в частині розстрочення суми заборгованості, суд враховує інтереси позивача та відповідача, та вважає, що таке розстрочення призведе до збалансованого захисту прав та інтересів сторін у справі.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №1784793 про надання споживчого кредиту від 22 вересня 2024 року в розмірі 37 075 (тридцять сім тисяч сімдесят п`ять) гривень 99 копійок, з яких:

-12 399,99 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-24 676,00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені за Договором №1784793 у розмірі 6 200,00 грн - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5053383 від 21 жовтня 2024 року в розмірі 12 215 (дванадцять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 00 копійок, з яких:

-3 500,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

-8 715,00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу за Договором №5053383 у розмірі 1 750,00 грн - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №8407065 від 22 жовтня 2024 року в розмірі 2 926 (дві тисячі дев`ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок, з яких:

-1 400,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

-1 526,00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені за Договором №8407065 у розмірі 2 608,00 грн - відмовити.

Всього стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 52 216 (п`ятдесят дві тисячі двісті шістнадцять) гривень 99 копійок.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості на 12 (дванадцять) місяців рівними частинами по 4 351, 42 грн. щомісячно. Вказані виплати проводити щомісячно з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» суму судового збору у розмірі 2 209,79 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вулиця Іллінська, буд. 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 28.09.2026.

Суддя У.І. Костюк