Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №308/11749/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11749/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участю секретаря судового засідання Кут Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що між сторонами 17.09.2019 року укладено шлюб. Вказує, що сторони мають спільну дитину – доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для розірвання шлюбу позивач зазначає те, що починаючи з 2024 року фактичні шлюбні відносини між сторонами почали погіршуватись, що стало причиною втрати взаємної поваги, станом на день подання позову сторони проживають окремо, сімейні стосунки між ними не підтримуються, фактично шлюб припинив своє існування. Рішення про розірвання шлюбу прийнято остаточно і змінювати його позивач не має наміру, оскільки примиритися з відповідачкою не бажає. Вказує, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим і є таким що суперечить інтересам сторін. Позивач зазначає, що застосування заходів щодо примирення подружжя є недоцільним та суперечить інтересам сторін, оскільки через складні життєві обставини сім`я розпалася остаточно. Також зазначає, що спору майнового характеру між сторонами немає, вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини в межах даного позову не заявляються. Вказує, що відповідачка не погоджується з рішенням позивача розірвати шлюб та заперечує проти його розірвання, тому розірвання шлюбу через орган державної реєстрації актів цивільного стану неможливе.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача - адвокат Ковач І. В. 28.09.2026 направив заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника. Вказує, що позивач позовні вимоги підтримує та просить розірвати шлюб.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. 28.09.2026 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 17.09.2019 року між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу, згідно зі свідоцтвом – ОСОБА_4 ) був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено актовий запис № 19, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.09.2019 року.

У сторін є спільна дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1333 від 24.11.2015, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області.

Станом на день розгляду справи шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство позивач та відповідачка не ведуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 Сімейного кодексу України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка не заперечує проти цього, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. На даний час, офіційно зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачкою має формальний характер, фактичні шлюбні відносини між сторонами не підтримуються, спільне господарство вони не ведуть, відтак суд дійшов висновку про недоцільність подальшого збереження шлюбу, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 56, 110, 112,160 Сімейного кодексу України та, керуючись ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 200, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено актовий запис № 19.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331,20 (тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок) грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка