Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №522/6587/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/6587/23

Провадження №1-кп/522/1290/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд кримінального провадження №42022231270000125, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 листопада 2022 року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздолівки, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації, водія 1–го відділення патрульного взводу на автомобілях військової частини НОМЕР_1 НГ України, солдата, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 12 червня 2024 року Херсонським міським судом Херсонської області за вчинення кримінального правопорушення у період 23.12.2022 року до 30.08.2023 року за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.62 КК України йому було замінено призначене покарання на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки, відбув покарання 23.05.2026 року, згідно до довідки командира в/ч НОМЕР_2 від 23.05.2026 року,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_3

адвокатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, та проходячи її на посаді водія 1-го відділення патрульного взводу на автомобілях військової частини НОМЕР_1 НГ України, 29 жовтня 2022 року приблизно о 16 годині знаходячись поблизу зупинки громадського транспорту, на під?їзді до с. Миколаївки, Високопільської селищної громади, Бериславського району Херсонської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_10 , будучи невдоволеним його діями під час зіткнення із собакою, з метою заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, швидким кроком підійшов до потерпілого ОСОБА_10 , який сидів за кермом мотоцикла «MUSSTANG MT-110», та наніс йому один удар взутою стопою правої ноги в ліву бічну поверхню тулуба, внаслідок чого спричинив цьому потерпілому тупу травму живота - двохфазний розрив селезінки ускладнений гемоперитонеумом (біля 2 літрів крові в черевній порожнині), яка за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд обмежився частковим дослідженням доказів у зазначеному кримінальному провадженні, а саме дослідив письмові докази, допитав потерпілого ОСОБА_10 , та обвинуваченого ОСОБА_3 .

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, та пояснив, що він наніс удар потерпілому ОСОБА_10 , так як йому здалось, що указаний потерпілий керуючи мотоциклом навмисно збив його собаку, а саме німецьку вівчарку.

Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення, окрім визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні, повністю доведена і підтверджується наступними доказами:

- Показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_10 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України пояснив про те, що 29.10.2022 року приблизно о 15 годині він їхав за кермом мотоцикла із роботи, та побачив на проїзній частині дороги обвинуваченого ОСОБА_3 , який стояв посеред дороги, та розмовляв по телефону. В цей момент коли він намагався оминути указаного обвинуваченого, напроти нього із кущів вибігли собаки, одна із яких вдарилась головою об переднє колесо його мотоцикла, та заскавчала, а обвинувачений ОСОБА_3 почав щось викрикувати, після чого побачивши, що указана собака побігла, він поїхав за кермом свого мотоцикла далі. Також у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, коли він доїжджав до с. Миколаївки, Високопільської селищної громади, Бериславського району Херсонської області його наздогнав автомобіль, якому він надав дорогу, зупинився, та перебував за кермом свого мотоцикла, а саме тримав руки на його кермі. В цей момент із указаного автомобіля вийшов обвинувачений ОСОБА_3 , та почав кричати: «Ти збив собаку!!!», різко підбіг до нього, та вдарив його стопою правої ноги у бік живота, після чого указаний обвинувачений інших ударів йому не наносив, почав бити мотоцикл, та розбив на ньому фару. Також у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що крім обвинуваченого ОСОБА_3 йому ніхто жодних ударів не наносив, та коли він приїхав додому у нього почали дуже сильно боліти ребра, та на наступний день він поїхав до лікарні, де йому зробили операцію, та поклали у реанімацію, а його сестра написала заяву до прокуратури про вчинення вище указаного кримінального правопорушення. Через декілька днів до нього у лікарню приїхав обвинувачений ОСОБА_3 , та компенсував йому шкоду, у зв`язку із лікуванням у розмірі 20 000 грн. Також у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що він перебув у лікарні приблизно 8-10 днів, та просив призначити міру покарання указаному обвинуваченому на розсуд суду.

- Заявою ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 3.11.2022 року, згідно до якої її брата ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невстановлені особи у військовій формі побили його, та завдали йому тілесних ушкоджень, внаслідок чого він перебуває у лікарні у важкому стані.

- Протоколом огляду місця події від 27.01.2023 року, а саме частини дороги на під?їзді до с. Миколаївка, Високопільської селищної громади, Бериславського району Херсонської області (місце завдання потерпілому ОСОБА_10 тілесного ушкодження), та долученим до нього відеозаписом на CD-R диску,

- Протоколом огляду від 27.01.2023 року, а саме мотоцикла «MUSSTANG MT-110», який належить потерпілому ОСОБА_10 , та долученим до нього відеозаписом на CD-R диску,

- Протоколом огляду місця події від 27.01.2023 року, а саме частини дороги на під?їзді до с. Миколаївка, Високопільської селищної громади, Бериславського району Херсонської області, де відбулось зіткнення мотоцикла «MUSSTANG MT-110», під керуванням потерпілого ОСОБА_10 , із собакою породи вівчарка, та долученим до нього відеозаписом на CD-R диску.

- Висновком експерта за №128 від 31.01.2023 року, згідно до якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були зроблені наступні висновки:

Характер тілесного ушкодження у потерпілого ОСОБА_10 розрив селезінки свідчить про його утворення від дії тупого твердого предмета за механізмом удар (удар - стиснення). Виявлені ушкодження тупої травми живота за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. п.2.1.3.«л» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. N?6. Характер загоєння виявлених ушкоджень (дані в наданих медичних документах) свідчить що ушкодження могло бути отримане 29.10.2022 року.

Локалізація та характер виявленого ушкодження свідчить що розрив селезінки виник не менш як від 1 удару в ліву бічну поверхню тулуба тупим твердим предметом, таким предметом могли бути кулак руки, взута нога та інші тупі тверді предмети, які мали подібні властивості. Виявлена у потерпілого ОСОБА_10 травма могла утворитися в час, та при обставинах зазначених у постанові.

- висновком експерта за №143 від 31.01.2023 року, згідно до якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи відомі обставини справи та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, були зроблені наступні висновки: Виявлений у потерпілого ОСОБА_10 розрив селезінки міг утворитися при механізмі на який він сам вказує, про що свідчить локалізація та характер виявленого у нього ушкодження.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, та обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, має задовільний стан здоров`я, згідно до медичної довідки від 28.07.2026 року, надав грошову допомогу у розмірі 100 000 грн. ЗСУ під час збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується платіжною інструкцією за №8427-4566-2722-2844 від 14.09.2026 року, має на утриманні матір – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є пенсіонеркою, що підтверджується пенсійним посвідчення за № НОМЕР_3 від 13.08.2019 року, у якої задовільний стан здоров`я, та вона потребує сторонньої допомоги, згідно до медичної довідки від 23.06.2026 року.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, чотирьох пом`якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що указаний обвинувачений може бути виправлений без ізоляції від суспільства, та для запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідно йому призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності чотирьох пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним покладення на указаного обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.

На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням виду та розміру покарання призначеного Херсонським міським судом Херсонської області, згідно до вироку від 12 червня 2024 року, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, із призначенням остаточного виду та розміру покарання, а також зарахувати йому строк повністю відбутого ним 23.05.2026 року покарання згідно до вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 12 червня 2024 року у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки, згідно до довідки командира в/ч НОМЕР_2 від 23.05.2026 року. На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 24.05.2026 року по 28.09.2026 року з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі. Керуючись ст.ст.100, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

На підставі положень ч.4 ст.70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного Херсонським міським судом Херсонської області за вироком від 12 червня 2024 року у вигляді 2 років позбавлення волі, які були на підставі ст.62 КК України замінені на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки більш суворим покаранням призначеним за даним вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.09.2026 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання - позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 2 /два/ роки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 2 /два/ роки покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 28.09.2026 року.

Зарахувати в строк остаточного покарання ОСОБА_3 відбуте ним покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, яке на підставі ст.62 КК України йому було замінено на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 12 червня 2024 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 24.05.2026 року до 28.09.2026 року із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі. Міру запобіжного заходу обрану 31.07.2026 року Приморським районним судом м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави – скасувати, та звільнити його з-під варти у залі суду.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1