Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №522/21328/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/21328/25-Е

Провадження №2/522/3913/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» 23.09.2025 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 15.07.2021 року №20119237584 у загальному розмірі 73439,76 грн., з яких: 44832,75 грн. – заборгованість за кредитом; 28607,01 грн. – заборгованість за процентами; 0 грн. – заборгованість за комісією; за кредитним договором від 07.02.2022 року №3002086335201 у загальному розмірі 21568,32 грн., з яких: 8501,04 грн. – заборгованість за кредитом; 1,26 грн. – заборгованість за процентами; 13066,02 грн. – заборгованість за комісією.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 1) 15.07.2021 року кредитний договір №20119237584, за яким позичальнику надано кредит у сумі 44923,00 грн.; 2) 07.02.2022 року кредитний договір №3002086335201, за яким Позичальнику надано кредит у сумі 48392,80 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Загальна сума заборгованості по вищевказаними кредитними договорами станом на 03.03.2025 року складає 95008,08 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника Банку та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за місцем проживання, проте судові повістки повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній», також судові повістки направлялися через мобільний застосунок «Viber» за номером телефону та на електронну пошту відповідача. Відповідач заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив. Інших заяв, клопотань або відзиву до суду не надходило.

Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на неявку відповідача, належне повідомлення його про дату, час і місце судового засідання, неповідомлення причин неявки, неподання відзиву на позовну заяву та відсутність заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення заочного розгляду справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2021 року між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №20119237584, шляхом підписання відповідачем заяви №20119237584 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої, підписанням цієї заяви Клієнт беззастережно підтверджує та приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги.

Із заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що відповідач (клієнт) просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях, надати кредитну карту, встановити кредитний ліміт у сумі 3000,00 грн, стандартна процентна ставка складає 47,88%, реальна процентна ставка складає 47,88%.

З довідки про збільшення кредитного ліміту за договором № 20119237584 від 15.07.2021 року вбачається, що 15.07.2021 року на розрахунковий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 3000,00 грн., який в подальшому було збільшено 13.05.2022 року до 44923,00 грн.

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується також випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , відкритому на його ім`я за період з 15.07.2021 року по 03.03.2025 року, де вбачається рух коштів по рахунку відповідача.

04.02.2022 року між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №3002086335201, шляхом підписання відповідачем заяви №3002086335201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої, підписанням цієї заяви Клієнт беззастережно підтверджує та приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть надані в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги.

Із заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що відповідач (клієнт) просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: сума кредиту 48392,80 грн.; строк 24 місяці; розмір процентної ставки: з 07.02.2022 року по 06.05.2023 року – 0,010% річних, з 07.05.2023 року – 0,010% річних; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 07.02.2022 року по 06.05.2023 року – 0,00%, з 07.05.2023 року – 3,00%; разова комісія 0,00% від суми кредиту +499,00 грн.

Як вбачається з графіку платежів, схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами), платіжні періоди з 07.02.2022 року по 06.05.2024 року та з 07.05.2023 року по 06.02.2024 року, усього 24 місяці, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 2561,05 грн. щомісяця. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 07.02.2022 року по 06.05.2023 року – 0,00 грн. та з 07.05.2023 року – 1451,78 грн.

Позивач на підтвердження укладення кредитного договору №3002086335201 від 04.02.2022 року з відповідачем, а саме видачі банком коштів по договору, надав платіжну інструкцію №TR.55720124.17846.359 від 04.02.2022 року, згідно якої АТ «ПУМБ» надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 48392.80 грн.

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується також випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , відкритому на його ім`я за період з 04.02.2022 року по 03.03.2025 року, де вбачається рух коштів по рахунку відповідача.

Розмір заборгованості відповідача позивач підтверджує розрахунками заборгованості за кредитними договорами, яка складає:

- заборгованість за кредитним договором від 15.07.2021 року №20119237584 у загальному розмірі 73439,76 грн., з яких: 44832,75 грн. – заборгованість за кредитом; 28607,01 грн. – заборгованість процентами; 0 грн. – заборгованість за комісією;

- заборгованість за кредитним договором від 04.02.2022 року №3002086335201 у загальному розмірі 21568,32 грн., з яких: 8501,04 грн. – заборгованість за кредитом; 1,26 грн. – заборгованість процентами; 13066,02 грн. – заборгованість за комісією.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу (повідомлення) Вих.KHO-44.2.2/80 від 03.03.2025 року про наявну заборгованість в розмірі 95 008,08 грн. та про добровільне виконання зобов`язань перед банком.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Враховуючи те, що відповідач порушив взяті за договорами зобов`язання щодо своєчасного погашення кредитів та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість, то суд вбачає підстави для стягнення з відповідача заборгованості за вказаними кредитними договорами.

Однак, стосовно позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 комісії у розмірі 13066,02 грн. по кредитному договору №3002086335201 від 04.02.2022 року, суд не погоджується з вимогами в цій частині, виходячи з наступного.

Із заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №3002086335201 вбачається, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 07.02.2022 року по 06.05.2023 року – 0,00%, з 07.05.2023 року – 3,00%; разова комісія 0,00% від суми кредиту +499,00 грн..

Як вбачається з графіку платежів комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 07.02.2022 року по 06.05.2023 року – 0,00 грн. та з 07.05.2023 року – 1451,78 грн, що загалом становить 13066,02 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20, від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21.

Крім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, зауважив, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд зазначає, що у відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження №61-13417св21), якщо суд виявить нікчемність правочину, то має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Враховуючи викладене, умова договору про надання споживчого кредиту №3002086335201 від 04.02.2022 року щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача плати за обслуговування кредиту №3002086335201 від 04.02.2022 р. у розмірі 13066,02 грн. не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором №3002086335201 від 04.02.2022 р. становить 8502,30 грн., з яких: 8501,04 грн. – заборгованість за кредитом; 1,26 грн. – заборгованість процентами.

З огляду на зазначене, оцінивши сукупність зібраних по справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» суми існуючої заборгованості за кредитним договором від 15.07.2021 року №20119237584 у загальному розмірі 73439,76 грн. та за кредитним договором від 04.02.2022 року №3002086335201 у загальному розмірі 8502,30 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжної інструкції № 48 від 11.07.2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 86,25 % (81942,06 х 100 : 95008,08), судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 2089,32 грн. (2422,40 х 86,25 % : 100).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд-.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість за кредитними договорами у загальній сумі 81942,06 гривень (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сорок дві гривні 6 копійок), а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2089,32 гривень (дві тисячі вісімдесят дев`ять гривень тридцять дві копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено та підписано 29.09.2026 року.

Суддя