Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №522/5832/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5832/26

Провадження № 2/522/7020/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бернардацці" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіі, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 09.04.2026 року надійшли матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 97088,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , проживає у вказаній квартирі, користується житлово-комунальними послугами, однак не сплачує їх вартість, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі в сумі 97 088,50 грн., з яких: 85 570,90 грн. – заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, 3 382,93 грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості, 8 134,67 грн. - 3% річних від суми заборгованості.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Шенцевій О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

17 вересня 2026 року представник позивача звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Проти прийняття заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права відповідача на доступ до правосуддя, суд оцінює таку поведінку відповідача як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Відповідно до ч. 7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

За ч. 8. ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно з ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

З витягу з ЄДРПОУ, складеного станом на 18.09.2023 р., Статуту ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», затвердженого рішенням загальних зборів в новій редакції 30.11.2019 р., слідує, що ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» створено 23.08.2006 р., номер запису про державну реєстрацію: 15561200000021813, власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , з метою управління майном вказаних багатоквартирних будинків та його утримання, а також з метою захисту прав зазначених власників квартир та нежитлових приміщень та забезпечення дотримання ними своїх обов`язків.

Відповідно п. 6 розділу ІІ Статуту ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», об`єднання має право у визначеному законодавством та/або статутом порядку вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених відповідно до закону та/або Статуту внесків і платежів, житлово-комунальних та інших послуг, пені за їх несвоєчасну сплату. Пунктом 2 розділу ІІІ Статуту також визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені Статутом, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна будинку, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, оплачувати житлово-комунальні та інші послуги.

Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішенням Приморського районного суду від 11.09.2026 р. у справі № 522/5748/24 встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить відповідачу на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання покладених на нього обов`язків та з метою забезпечення осіб, що проживають у багатоквартирних будинках за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , комунальними послугами, позивачем ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», як колективним споживачем, були укладені наступні договори з постачальниками: договір розподілу природного газу (заява приєднання до умов договору від 01.01.2016 р.), договір № 20/21-3057-ТЕ-23 постачання природного газу від 30.09.2020 р., договір постачання природного газу № 1686-ОСББ від 10.05.2024 р., типовий договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 10878 від 05.09.2022 р., договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із заявою-приєднанням, договір на вивіз твердих побутових відходів № 661КП09 від 30.01.2009 р.

Рішеннями загальних зборів членів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» були затверджені тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій із визначенням розмірів внесків окремо для кожного співвласника, виходячи з площі належних ним житлових/нежитлових приміщень. Так, згідно рішення загальних зборів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», оформленого протоколом від 26.09.2024 р., з 1 жовтня 2024 р. щомісячний внесок щодо утримання будинків та прибудинкових територій відповідача складав 4659,11 грн. на місяць, а з 1 січня 2026 року за рішенням Правління ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», оформленим протоколом № 1/26 від 16.01.2026 р., винесеним на виконання вищезазначеного рішення Загальних зборів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», розмір щомісячного внеску ОСОБА_1 становив 4893,81 грн.

За рішенням загальних зборів членів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» від 12.11.2001 р., сплата за спожиті житлово-комунальні послуги здійснюється співвласниками будинків щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за тим, за який сплачуються платежі.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості, наданої позивачем, заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги за період з 30 листопада 2024 р. по 28 лютого 2026 р. складає 85 570,90 грн., з яких:

заборгованість зі сплати внесків на утримання дому та прибудинкової території – 70 356,05 грн.,

заборгованість за послугою розподілу газу – 2 647,92 грн.,

заборгованість за підігрів води – 915,83 грн.,

заборгованість за спожиту холодну воду та водовідведення – 738,36 грн.,

заборгованість за спожиту електроенергію – 7659,32 грн.,

заборгованість з відшкодування витрат на опалення місць загального користування – 2802,81 грн.,

заборгованість з опалення квартири боржника – 400,21 грн.,

заборгованість з обслуговування водопровідних труб – 50,4 грн.

Згідно з розрахунком суми заборгованості, наданого позивачем, на суму заборгованості нараховані інфляційні втрати, а також 3% річних. При цьому розмір інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, склав 3 382,93 грн., а розмір 3% річних становив 8 134,67 грн.

За ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Частина 6 статті 14 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що у разі укладення договору про надання комунальної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об`єднання та рішеннями його уповноважених органів управління.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний у тому числі, однак не виключно:

укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі N 6-2951цс15 Верховний суд України зокрема доходить наступного висновку: «Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.».

Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний:

виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;

виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Стаття 17 цього ж Закону визначає, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право:

вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний суд України у своїй постанові від 16 грудня 2015 року у справі N 6-2023цс15, доходить висновку про можливість застосування до боржника положень ст. 625 ЦК України за порушення зобов`язань зі сплати житлово-комунальних послуг: «Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 Цивільного процесуального кодексу України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.».

У постанові від 30 жовтня 2013 року у справі N 6-59цс13 Верховного суду України визначено зокрема наступне: «Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.».

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства України, а також оцінивши у сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідач як власник квартири АДРЕСА_1 , є співвласником цього багатоквартирного будинку в розумінні ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а, отже, має усі належні співвласнику права та обов`язки, у тому числі обов`язки щодо виконання рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, а також обов`язки щодо сплати витрат на утримання спільного майна співвласників. Таким чином, відповідач був зобов`язаний сплачувати внески за утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Суд також вважає доведеним факт споживання відповідачем житлово-комунальних послуг за адресою: кв. АДРЕСА_1 , виходячи з наступного. Факт того, що позивач, діючи як колективний споживач, закуповує такі послуги у їх постачальників, з метою забезпечення такими послугами кінцевих споживачів – мешканців багатоквартирного будинку підтверджується відповідними договорами, укладеними позивачам з постачальниками таких послуг. При цьому відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується реєстрацією його місця проживання за вказаною адресою. Отже, відповідач є кінцевим споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: кв. АДРЕСА_1 та зобов`язаний сплачувати їх вартість.

Приймаючи до уваги те, що відповідач допустив порушення грошових зобов`язань, а саме не здійснив оплату спожитих ним житлово-комунальних послуг, які згідно рішення загальних зборів членів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» від 12.11.2001 р. підлягають сплаті щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, за який сплачуються платежі, суд вважає правомірним нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат на суму заборгованості.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До позовної заяви ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» був доданий попередній розрахунок судових витрат. Відповідно до вказаного попереднього розрахунку, сума судових витрат склала 8 328 грн., з яких 3 328 грн. – судовий збір, 5 000 грн. - витрати на правову допомогу.

Разом з позовною заявою позивачем була надана платіжна інструкція № 42 від 26.03.2026 р. про сплату судового збору в сумі 3 328 грн., з відміткою банківської установи про його зарахування в дохід бюджету.

Документи, які б підтверджували понесення позивачем витрат на правову допомогу, позивачем надані не були.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, документально підтверджені судові витрати, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи, що складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 3 328 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки позивачем не надане документальне підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі, заявленому у попередньому розрахунку судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 5, 7, 9, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 625, 1220, 1268 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 128, 133, 137, 141, 280, 281, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» (65014, м. Одеса, пров. Сабанський, 4А, ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ: 20999661) заборгованість в сумі 97 088,50 грн., з яких: 85 570,90 грн. – заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, 3 382,93 грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості, 8 134,67 грн. - 3% річних від суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» (65014, м. Одеса, пров. Сабанський, 4А, ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ: 20999661) судові витрати в сумі 3 328,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 29.09.2026 року.

Суддя