Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №522/8730/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/8730/25-Е

Провадження №2/522/1391/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 22.04.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Саєнком Олександром Миколайовичем до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавиці на праві власності та де вона була зареєстрована. Позивач є племінником померлої ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач, після смерті ОСОБА_2 він не вживав заходів, спрямованих на прийняття спадщини, оскільки його мати — ОСОБА_3 , яка була рідною сестрою померлої, мала намір реалізувати своє право на спадкування та здійснювала відповідні дії щодо спадкового майна, фактично вступивши в управління ним. Зазначені обставини давали позивачу підстави вважати, що спадкоємець попередньої черги реалізує належне їй право на спадкування після смерті ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача — ОСОБА_3 . У процесі реалізації власних спадкових прав після смерті матері позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 не завершила процедуру оформлення спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_2 .

Після з`ясування зазначених обставин позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рижкова О.О. з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 та ним було роз`яснено, що передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачем пропущений, у зв`язку із чим позивач не може оформити свої спадкові права без визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Також позивач посилається на те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, а інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після її смерті, немає, що підтверджується наданою суду інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.

У зв`язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 .

За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

23 жовтня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на виконання рішення зборів суддів Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2026 року та на підставі службової записки помічника судді Ковтун Ю. І. з метою дотримання розумних строків розгляду справи за Розпорядженням керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. № 473/26 від 07.04.2026 року дана справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2026 року справу прийнято до провадження судді Шенцевої О.П. та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням судового засідання на 15 годину 15 хвилин 24 червня 2026 року у залі судових засідань № 218 за наявними у справі матеріалами.

01 вересня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яка задоволена ухвалою від 02.09.2026 року.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не надано.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду, відсутність повідомлень про поважність причин їх неявки, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній матеріалів.

При цьому суд зауважує, що відповідно до завдань цивільного судочинства, визначених статтею 2 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ мають здійснюватися своєчасно, а згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Неявка належним чином повідомлених учасників справи, які не повідомили суд про причини своєї неявки та не скористалися наданими їм процесуальними правами, не може сама по собі бути підставою для невиправданого відкладення розгляду справи та порушення розумних строків її розгляду.

З огляду на викладене, беручи до уваги тривалість перебування справи у провадженні суду, належне повідомлення учасників справи та наявність у матеріалах справи достатніх доказів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 11122.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріалами справи підтверджується родинний зв`язок між позивачем та спадкодавицею.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були рідними сестрами, а ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та, відповідно, племінником померлої ОСОБА_2 . Факт спорідненості підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Водночас, після смерті ОСОБА_2 її рідна сестра — ОСОБА_3 — мала намір реалізувати право на спадкування та здійснювала дії щодо спадкового майна.

Як вбачається із доводів позову та наданих суду доказів, зазначені обставини стали підставою для переконання позивача у тому, що спадкові права після смерті ОСОБА_2 реалізовуються його матір`ю як спадкоємцем попередньої черги.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Під час вчинення позивачем дій, спрямованих на оформлення спадкових прав після смерті матері, ним було встановлено, що ОСОБА_3 не завершила оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рижкова О.О., однак у зв`язку із пропуском установленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, оформити спадкові права в позасудовому порядку не зміг.

З наданої суду інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Матеріалами справи також не встановлено наявності інших спадкоємців, які у передбаченому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб — спадкоємців.

Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення відповідних дій.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зазначено, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 звернула увагу на необхідність у кожній конкретній справі встановлювати, чи існували для спадкоємця об`єктивні перешкоди для своєчасного вчинення юридично значущих дій щодо прийняття спадщини, а також оцінювати поведінку спадкоємця з урахуванням конкретних обставин спадкування.

Суд враховує зазначений правовий висновок та виходить із необхідності оцінки не окремо взятої обставини, на яку посилається позивач, а сукупності встановлених у цій справі обставин та послідовності їх виникнення.

Так, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 існував спадкоємець попередньої черги — її рідна сестра ОСОБА_3 , яка мала намір реалізувати своє право на спадкування та, як зазначено позивачем, фактично вчинила дії щодо управління спадковим майном.

Вказані обставини об`єктивно впливали на сприйняття позивачем наявності у нього підстав для реалізації власних спадкових прав після смерті тітки, оскільки відповідно до встановленої законом черговості спадкування право спадкоємця наступної черги безпосередньо залежить від наявності та реалізації спадкових прав спадкоємцями попередньої черги.

При цьому, лише після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та вчинення позивачем дій щодо оформлення спадщини після смерті матері ним було встановлено, що остання не завершила оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Суд також бере до уваги, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, а матеріали справи не містять відомостей про інших спадкоємців, які прийняли спадщину та права яких могли б бути порушені визначенням позивачу додаткового строку.

Разом із тим, суд враховує, що сам факт запровадження та продовження воєнного стану як на самостійну і безумовну підставу для поновлення можливості прийняття спадщини, оскільки сам по собі правовий режим воєнного стану не свідчить про існування у конкретної особи об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви нотаріусу.

Водночас обставини воєнного стану та безпекова ситуація у місті Одесі можуть враховуватися судом лише в сукупності з іншими встановленими обставинами справи, але не становлять самостійної та визначальної підстави для задоволення позову.

Відповідно до пунктів 2, 5, 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених Конституцією України та законом, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує необхідність дотримання розумного балансу між установленими законом правилами прийняття спадщини та забезпеченням особі реальної можливості реалізувати спадкові права за наявності обставин, які судом у їх сукупності визнано поважними.

З огляду на характер спірних правовідносин, відсутність інших осіб, які прийняли спадщину, відсутність заведеної спадкової справи, послідовність дій позивача після встановлення факту незавершення його матір`ю оформлення спадкових прав та відсутність доказів того, що надання позивачу додаткового строку призведе до порушення спадкових прав інших осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб надати відповідь на істотні аспекти доводів сторін.

Європейський суд з прав людини зазначав, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів із вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас пункт 1 статті 6 Конвенції не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен довід сторони (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, характер та послідовність обставин, які призвели до пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, а також відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, суд вважає причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини такими, що за конкретних обставин цієї справи можуть бути визнані поважними.

Суд також виходить із того, що визначення позивачу додаткового строку тривалістю два місяці є достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини та відповідає положенням частини третьої статті 1272 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216, 1220, 1258, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки — ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: