Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №522/5560/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1651/26

Номер справи місцевого суду: 522/5560/26

Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Венжик Л.С.,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Каплі Аліни Степнівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Каплі Аліни Степнівни

на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2026 року,

у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2026 року накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в прибуток держави, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Капля А.С. просить постанову Приморського районного суду міста Одеси від 24 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що в протоколі серії ЕПР 1 №625023 міститься взаємовиключні підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме і керування у стані сп`яніння, і відмова від огляду (п. 2.5 ПДР), коли обвинувачення повинно містити чітко, яку саме форму складу правопорушення порушив водій. Зазначає, що із відеозапису вбачається, що ще до вручення протоколу поліцейська самостійно виявила його недоліки. Так, о 22:14 вона повідомляє: «Вибачте одну секунду, потрібно передрукувати протокол», а вже о 22:16 уточнює: «Пункт правил вказала не вірно, потрібно заново передруковувати. Час на внесення змін пройшов». Таким чином, поліцейська до моменту вручення протоколу усвідомлювала, що складений нею документ не відповідає встановленим вимогам. Тобто протокол, який став підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, був складений з порушенням установленого порядку, а допущені при його оформленні недоліки не були усунуті у спосіб, передбачений законом.

Апелянт посилається, що після проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за пристрою «Драгер», результат склав 0,27 ‰, Грабаровський висловлював незгоду із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, а поліцейським в безальтернативній формі відразу повідомив йому, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому поліцейським не було запропоновано водію проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я, не надано водію направлення для проходження відповідного огляду. Тобто, після того як ОСОБА_1 обрав проходження огляду за допомогою Alkotest Drager та висловив незгоду з його результатом, у поліцейського виник обов`язок, передбачений ч. 3 ст. 266 КУпАП, забезпечити проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, що зроблено не було.

Також захисник посилається на те, що до початку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння газоаналізатор Drager Alcotest 7510 впав (21:14), проте сторона обвинувачення не надала належних і допустимих доказів того, що показник 0,27‰ був отриманий справним засобом вимірювальної техніки, метрологічні характеристики якого після механічного впливу залишилися незмінними.

21.09.2026 року від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Каплі А.С. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копію адвокатського запиту від 29.07.2026 року, копію скарги на дії та бездіяльність поліцейського під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення від 29.07.2026 року та копію відповіді Управління патрульної поліції в Одеській області від 13.08.2026 року.

Одеський апеляційний суд в судовому засіданні 21.09.2026 року відмовив в задоволенні клопотання.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Капля А.С. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження закрити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильнезастосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 № 625023 від 26.03.2026 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625023 від 26.03.2026 року, 26.03.2026 року, о 20:57 год., за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, № 104, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом «JET», б/н, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан сп`яніння, поведеному за допомогою приладу Alcotest 7510, а саме 0,27 проміле. Правопорушення зафіксоване на ПВР 471357, 471640, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вважав, що у його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625023 від 26.03.2026 року, витягом з приладу Драгер, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, диском з відеозаписом події.

Апеляційний суд з висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).

Вимогами ст.266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у разі не проходження огляду за допомогою технічних засобів, відмови в його проходженні, або незгоди з результатом проходження водію має бути запропоновано пройти такий огляд в закладах охорони здоров`я. Лише після відмови від проходження огляду у закладах охорони здоров`я можна констатувати наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов`язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.

Апеляційним судом досліджені відеозаписи з бодікамери, які додані до матеріалів справи та на які міститься посилання в протоколі про адміністративне правопорушення. З вказаних відеозаписів вбачається, що працівниками поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою газоаналізатора Drager.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 , керував електросамокатом «JET», б/н, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан сп`яніння, поведеному за допомогою приладу Alcotest 7510, а саме 0,27 проміле. Протокол не містить посилання на те, що водій погодився із зазначеним результатом або, що від проходження огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився.

З долученого до матеріалів справи відеозапису, наданого поліцейськими, належність та допустимість якого, як джерела доказу захисник не оспорює, убачається, що за допомогою засобів відеофіксації правоохоронцями зафіксовано рух транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, працівниками поліції виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) у зв`язку з чим висловлено на його адресу вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру), на що ОСОБА_1 погодився.

Як свідчить відеозапис, перед початком проходження огляду працівник поліції використовував новий (запакований) мундштук, роз`яснено водію як проходити огляд за допомогою технічного приладу «Drager». Перевірено чистоту мундштуку, здійснено прогрів приладу. За результатами огляду, прилад зафіксував 0,27 проміле, про що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції чи згоден ОСОБА_1 з результатами, водій відповів, що не згоден (ПВР 471640 21:21 година), проте працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом електросамокатом в стані алкогольного сп`яніння та роз`яснив права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (ПВР 471640 21:21 година).

Тобто, після того, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та не погодився з результатом тесту, працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я. Доказів відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять.

Крім того, в письмових поясненнях від 26.03.2026 року ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом не згоден, зазначивши, що він керував електросамокатом Jet, який не вважає транспортним засобом у розумінні законодавства. Результат огляду за допомогою приладу Drager викликає сумніви, оскільки перед проведенням тесту прилад впав, перевірка його справності після цього не проводилася у його присутності.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що у цьому випадку порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, як наслідок, висновки результатів огляду, які стали підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 , не можуть вказувати на наявність у нього алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а результати огляду не можуть бути покладені в основу протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та положень вищевказаної інструкції та не може вважатися дійсним.

Крім того, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625023 від 26.03.2026 року установлено, що ОСОБА_1 , керував електросамокатом «JET», б/н, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан сп`яніння, поведеному за допомогою приладу Alcotest 7510, а саме 0,27 проміле, разом із тим у протоколі вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано пункт Правил дорожнього руху, які порушив ОСОБА_1 , а відтак фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення.

Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Інших доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд зазначає, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Drager», показник якого свідчив, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, проте останній не погодився з результатами тесту, проведеного за допомогою технічного приладу «Drager», однак до медичного закладу працівниками поліції він доставлений не був, що узгоджується з іншими доказами які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Каплі Аліни Степнівни задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова