Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №947/2277/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 947/2277/26

Провадження № 2/126/1097/2026

"22" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроші 247" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Гроші 247" звернулося в суд з даним позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 8463 від 27.01.2025 в розмірі 17700 грн. та судові витрати в справі. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ «Гроші 247» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8463 від 27.01.2025 року в електронній формі. За умовами п. 2.1. укладеного між ТОВ «Гроші 247» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит, позикодавець надає позичальниці грошові кошти в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а споживачка зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Пунктом 2.5. договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 29 днів. Відповідно до п. 2.2. кредит надається споживачці виключно за допомогою Веб-сайту кредитодавця (https://groshi247.com/) за умови ідентифікації споживача одноразовим ідентифікатором, шляхом безготівкового перерахунку на номер особистого електронного платіжного засобу споживача 4323347394428814. Позивачем в порядку встановленому п. 2.2. договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідачки була перерахована сума позики в розмірі 6000,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «Профітгід», номер платіжної інструкції № 2176350307, яке надає ТОВ «Гроші 247» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.

Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору про споживчий кредит, в той час як ОСОБА_1 отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останньої утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Пунктом 2.5.1 Договору встановлено, що протягом строку дії кредиту розмір основних процентів становить 1,0 % від суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами, починаючи з першого дня користування кредитом у межах строку, визначеного пунктом 2.3 Договору. Нарахування процентів здійснюється в момент внесення споживачем коштів на погашення кредиту та належних на дату погашення платежів.

Відповідно п. 2.1, 2.5.1 договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Гроші 247» станом на 15.12.2025 року становить 17000,00 грн., з яких: 6000,00 грн. основний борг; 11 700,00 грн.- відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача ТОВ "Гроші 247" у поданій ним позовній заяві просить розглянути справу в його відсутність, не заперечує проти розгляду справи в його відсутність. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд справи, відзиву на позов не подававала. Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі. З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що між ТОВ «Гроші 247» та ОСОБА_1 27.01.2025 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір про споживчий кредит №8463, який підписано позичальником електронним підписом (b954361b). За умовами цього договору ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 6000 грн. строком на 29 днів, з остаточною датою повернення кредиту до 24.02.2025, зі сплатою відсотків 1,0% за кожен день від суми кредиту. Відповідно до довідки про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , призначення переказу: надання кредиту відповідно до договору №8463. Згідно розрахунку заборгованості за договором №8463 від 27.01.2025 загальний розмір заборгованості становить 17 700 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - основний борг; 11 700,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Таким чином відповідач прийняв умови та правила надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту ТОВ «Гроші 247», договір про споживчий кредит № 8463 від 27.01.2025 був підписаний електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є однією із форм укладення кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та у взаємному зв`язку в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Доказів на спростування викладених позивачем обставин, а також заявленого розміру заборгованості відповідачки за кредитним договором, суду не надано.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, дослідженими судом. Водночас відповідачкою не надано доказів, які б спростовували наведені обставини або свідчили про необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню сплачені при зверненні до суду з цивільним позовом витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроші 247" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроші 247" (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код за ЄДРПОУ 41803222, Рахунок IBAN- НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) заборгованість за кредитним договором № 8463 від 27.01.2025 в розмірі 17 700,00 (сімнадцять тисяч сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроші 247" 2422,40 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко