Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №142/607/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 142/607/26

Провадження № 33/801/1003/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 03.09.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП,-

в с т а н о в и л а :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 735250, 02.08.2026 року о 14 год 00 хв, по вул. Шевченка в селищі Піщанка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ,марки АЗЛК 2140, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Піщанського районного суду від 03.09.2026 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначену постанову скасувати в частині позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 5 років. Вказав, що позбавивши його права керування транспортними засобами суд застосував щодо нього адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість, оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій та інвалідом III групи, згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 127/26/482/Р від 22 квітня 2026 року. Використання автомобіля в повсякденному житті ОСОБА_1 є життєво необхідним для забезпечення можливості пересування з метою придбання ліків, продуктів харчування, отримання соціальних послуг тощо.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши постанову суду в межах наведених в апеляційній скарзі доводів , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, суд виходив із того, що його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 735250, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ,серії ЕНА № 7567424 від 17 липня 2026 року, довідкою ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області № 196947-2026 від 03 серпня 2026 року, довідкою ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області № 211674-2026 від 18 серпня 2026 року, відеозаписами з бодікамер працівників поліції.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КпАП України полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, протокол про адміністративні правопорушення є одним із доказів у справі.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Доводи апеляційної скарги про незаконне застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років , оскільки він є особою, яка користуються транспортним засобом в зв`язку з інвалідністю, не заслуговують на увагу.

Сам по собі факт наявності в особи інвалідності не свідчить автоматично про те, що вона користується цими засобами в зв`язку з інвалідністю ,що є підставою для не застосування до неї позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченою ч.4 ст. 30 КУпАП .

Для застосування зазначеного положення ОСОБА_1 повинен був надати суду докази того, що він користується транспортним засобом саме у зв`язку з інвалідністю. Водночас, він відповідних доказів цьому не надав і у матеріалах справи відсутня медичний висновок що ОСОБА_1 користується транспортним засобом саме з цієї причини, а не лише у зв`язку із загальною необхідністю пересування у повсякденному житті.

Посилання апелянта на необхідність використання автомобіля для придбання ліків, продуктів харчування, отримання соціальних послуг та забезпечення можливості пересування саме по собі не свідчить про те, що автомобіль є спеціальним засобом пересування, використання якого безпосередньо зумовлене його інвалідністю. Наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та інвалідності III групи також не звільняє його від обов`язку дотримуватися встановлених законодавством правил у сфері безпеки дорожнього руху та не виключає можливості застосування до нього передбаченого законом адміністративного стягнення.

Таким чином, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735250 від 02 серпня 2026 року, у якому зафіксовано, що 02 серпня 2026 року, о 14 годині 00 хвилин, в с-щі Піщанка, по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки АЗЛК 2140, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7567424 від 17 липня 2026 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. за те, що 17.07.2026 р. об 20-59 год. в с.Піщанка по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки АЗЛК 2140, д.н.з. НОМЕР_1 ,та не мав права керування таким транспортним засобом; довідкою ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області № 196947-2026 від 03 серпня 2026 року про те, що згідно бази даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителю с-ща Піщанка, посвідчення водія не видавалось;довідкою ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області № 211674-2026 від 18 серпня 2026 року про те, що 02.08.2026 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 125 КУпАП ,серії ЕПР1 № 735250, відносно ОСОБА_1 , було виявлено, що він протягом року уже піддавався адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: 17.07.2026 керував т/з АЗЛК2140 не маючи права керування т/з, в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області (витяг з ІКС ІПНП долучено до матеріалів адмінсправи);відеозаписом, що міститься на DVD диску, на якому зафіксовано обставини події та який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни накладеного адміністративного стягнення відсутні.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 03.09.2026 року у залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук