Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №133/1047/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/1047/24

Провадження № 22-ц/801/1918/2026

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа № 133/1047/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Войтка Ю.Б., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Козюми Д.О., ОСОБА_1 та його представника – адвоката Пронівої Н.Р., представника ОСОБА_2 – адвоката Максимчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Пронівої Наталії Романівни на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначенням над ним опіки, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Козятинської міської ради Вінницької області,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначенням над ним опіки, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Козятинської міської ради Вінницької області. Заява мотивована тим, що його дядько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на протязі тривалого часу хворіє, має розлади психіки, є інвалідом першої групи «Б». Він має дегенеративне захворювання головного мозку з переважним ураженням мозочка, з різко вираженим атактичним синдромом правобічним помірно вираженим геміпарезом порушенням функцій. У зв`язку з цим він неодноразово лікувався, однак стан його психічного здоров`я з часом тільки погіршується та хвороба загострюється. У зв`язку із інвалідністю ОСОБА_2 потребує постійної сторонньої допомоги. Раніше доглядом дядька займалась його бабуся ОСОБА_3 , однак на даний час вона є особою похилого віку, хворіє і сама потребує стороннього догляду. Внаслідок хронічного психічного розладу він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та допомоги, так як втратив здібність до самообслуговування, він не розуміє наслідків своєї поведінки, не може правильно орієнтуватися та оцінювати прості життєві ситуації, формально він позбавлений можливості розмовляти та спілкуватися, не має можливості здійснювати за собою догляд та утримання. Також він не може самостійно набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, також створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно виконувати їх та нести відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку, призначивши його опікуном.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2026 року заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Проніва Н.Р. звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просила скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2026 року та ухвалити нове, яким визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити на ОСОБА_2 опіку та призначити ОСОБА_1 його опікуном.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дядьком заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки серії 12 ААВ №257954 від 14.12.2021 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має першу «Б» групу інвалідності строком до 01.01.2025, та потребує сторонньої допомоги.

На виконання ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.05.2024, Вінницькою філією Державної установи «Інституту психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» надано висновок судово-психіатричного експерта № 361 від 27.06.2024, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний психічний розладу у вигляді помірного порушення пізнавальної функції органічного генезу, (F06.7), а також він не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 24.12.2024 №460 про затвердження подання до суду щодо недоцільності призначення опікуна для недієздатної особи, відповідно до якого опікунська рада з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) при виконавчому комітеті Козятинської міської ради, вважає недоцільним призначати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у випадку визнання його судом недієздатним.

Разом з тим, відповідно до рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 23.12.2025 №468 про затвердження подання до суду про призначення опікуна для недієздатної особи орган опіки та піклування Козятинської міської ради вважає доцільним призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання його недієздатною.

Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначенням над ним опіки, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Козятинської міської ради Вінницької області суд виходив з того, що у висновку судово-психіатричного експерта має бути констатована повна нездатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Всупереч останньому висновок експерта такої констатації не містить.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі.

Відповідно до частини четвертої статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Заявник ОСОБА_1 , заявляючи, що він є племінником ОСОБА_2 , не звернув уваги, що зазначене навіть у разі належного підтвердження, не дає підстави вважати його близьким родичом.

Оскільки заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним подана особою, яка не може виступати заявником у такій категорії справ окремого провадження, суд першої інстанції, не мав права приймати їх до провадження, розглядати та вирішувати по суті.

У відповідності до вимог ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з залишенням заяви ОСОБА_1 як особи, що не має права звертатись до суду з заявою про визнання особи недієздатною, без розгляду.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Пронівої Наталії Романівни задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2026 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначенням над ним опіки, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Козятинської міської ради Вінницької області залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: В.П. Рибчинський

Судді: Ю.Б. Войтко

М.В. Матківська