Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №127/21454/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/21454/25

Провадження № 22-ц/801/1930/2026

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа № 127/21454/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Вінниці цивільну справу № 127/21454/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року.

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У липні 2025 із позовом до суду звернулася ОСОБА_1 , яка просила стягнути з КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 18460,10 грн. Мотивувала заявлені вимоги тим, що 23.01.2025 відбулася ДТП. Винуватцем ДТП був працівник КП ПОР «Полтававодоканал» ОСОБА_2 . Внаслідок ДПТ було пошкоджено транспортний засіб Renault Clio Symbal державний номерний знак НОМЕР_1 володільцем якого є ОСОБА_1 ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» за страховим полісом №ЕР-220378956 здійснила страхове відшкодування в сумі 15389,90 грн. Проте фактична вартість ремонту становила – 33 850 грн., що підтверджується рахунком-фактурою, актом здачі-прийняття робіт та квитанцією до прибуткового касового ордеру. Таким чином, невідшкодованою залишається сума 18 460,10 грн.

Рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 18460 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 10 копійок.

Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судових витрат.

Провадження в суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з таким рішенням суду Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки: на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача Комунального підприємства Полтавської обласної ради «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» була застрахована в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Страхова Компанія «ГАРДІАН» (договір № 16 від 23.04.2024 р. обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі — Договір), страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн пункт 3.2.1. Договору).

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Апеляційним судом встановлено, що 23.01.2025 відбулася ДТП за участю транспортного засобу Renault Clio Symbal державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортним засобом MAN LIONS COACH RO7 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Винуватцем ДТП був працівник КП ПОР «Полтававодоканал» ОСОБА_2 .

У повідомленні про ДТП водій MAN LIONS COACH RO7 ОСОБА_2 зазначив, що ДТП сталася із його вини.

Страхова відповідальність транспортного засобу MAN LIONS COACH RO7 була забезпечена ТДВ «Страхова компанія «Гардіан».

Розмір шкоди завданої транспортному засобу Renault Clio Symbal внаслідок ДТП становив 33850 грн, що підтверджується рахунком-фактурою, актом здачі-прийняття робіт та квитанцією до прибуткового касового ордеру №949.

Позивач звернулася до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» із вимогою виплатити страхове відшкодування. У свою чергу ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» сплатило ОСОБА_1 15389,90 грн страхового відшкодування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування може бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (ст.980 ЦК України).

Згідно із ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ч. 2 ст.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

У частині 1 статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

У справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлено, що цивільно-правова відповідальність працівника КП ПОР «Полтававодоканал» ОСОБА_2

була застрахована, а ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» здійснило ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 15389,90 грн.

Водночас матеріали справи містять договір (поліса) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, на який посилаються сторони, однак не містять розрахунку страхової виплати, рішення страховика про визначення її розміру або інших документів, які б давали можливість встановити підстави та порядок визначення страховиком саме цієї суми – 15389,90 грн.

Отже, матеріалами справи не підтверджено, що виплачена страховиком сума є повним розміром страхової виплати, яка відповідно до закону та умов страхування належала потерпілому за спірним страховим випадком, а також не встановлено причин, з яких страховиком визначено саме такий її розмір.

Сам факт здійснення страховиком виплати у зазначеній сумі не свідчить про те, що вся інша частина завданої шкоди, яка не була фактично відшкодована страховиком, підлягає стягненню саме з особи, відповідальність якої застрахована.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскільки страховик не залучений до участі в справі як відповідач, заявлення позову про відшкодування невідшкодованих збитків, завданих внаслідок ДТП, до винуватця ДТП, відповідальність якого застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», є передчасним.

Встановлення факту вини працівника КП ПОР «Полтававодоканал» ОСОБА_2 , у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди саме по собі не є достатньою підставою для задоволення заявленої до нього вимоги у визначеному позивачем розмірі, оскільки у спірних правовідносинах необхідно враховувати спеціальний механізм відшкодування шкоди за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, суд першої інстанції, поклавши на відповідача обов`язок сплатити різницю між визначеною позивачем вартістю відновлювального ремонту та фактично отриманою від страховика сумою, не встановив належним чином правову природу такої різниці та не з`ясував, чи є вона тією частиною шкоди, за яку відповідно до статті 1194 ЦК України має відповідати саме відповідач.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення із КП ПОР «Полтававодоканал» 18460,10 грн не відповідає встановленим у справі обставинам та зроблений за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

За наведених обставин апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги із ОСОБА_1 на користь КП ПОР «Полтававодоканал» належить стягнути судовий збір у розмірі 1453,50 грн за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (юридична адреса: вул. П. Орлика, 40-А, м. Полтава, код ЄДРПОУ 03361661 ) судовий збір у розмірі 1453,50 коп. за апеляційний розгляд справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник