Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №728/2087/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2087/26

Номер провадження 3/728/800/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин.

1. ОСОБА_1 (далі також – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 25 липня 2026 року о 20 год 25 хв, перебуваючи за адресою в АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру щодо своєї доньки ОСОБА_2 , а саме – висловлювався нецензурною лайкою та погрожував, що спричинило шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

2. Також Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, інкримінується, що останній 25 липня 2026 року о 20 год 30 хв, перебуваючи за адресою в АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного характеру щодо своєї доньки ОСОБА_2 , а саме – вдарив металевою трубою в область голови зліва та палицею у правий бік тулуба, що не спричинило тілесних ушкоджень, але завдало фізичного болю, чим вчинив фізичне насильство, внаслідок чого була заподіяна шкода фізичному здоров`ю потерпілої.

3. Крім того, Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, інкримінується, що останній, 25 липня 2026 року о 20 год 27 хв, перебуваючи за адресою у АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_3 , а саме – висловлювався нецензурною лайкою та погрожував, що спричинило шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

4. Зазначені правопорушення мають ознаку повторності, оскільки постановою Бахмацького районного суду від 23.04.2026 № 728/827/26 (провадження № 3/728/390/26), яка 04.05.2026 набрала законної сили, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

ІІ. Рух справи.

5. Після надходження матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також – Суд), їх розгляд було призначено на 28.09.2026 у судовому засіданні о 14 год 30 хв.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

6. У судове засідання, призначене на 28.09.2026 о 14 год 30 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився, причини неявки не повідомив.

7. За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

ІV. Досліджені докази.

8. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протоколи про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 серії ВАД № 774791, серії ВАД № 774790, серії ВАД № 774792;

- рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 25.07.2026, яким підтверджується виклик працівників поліції за заявою ОСОБА_3 ;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 25.07.2026;

- заява ОСОБА_2 від 13.08.2026;

- постанова Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23.04.2026 у справі № 728/827/26 (провадження 3/728/390/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, з накладенням стягнення у виді 340 гривень.

V. Оцінка Суду.

9. Перш за все, стосовно поінформованості Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, Суд відмічає, що після надходження адміністративних матеріалів Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судові засіданні поштовим відправленням шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, указаною в протоколі, яке має статус “ОТРИМАНО”.

10. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, хоча останні прямо та беззаперечно у своїй сукупності указують на те, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності була поінформована про цей процес, який здійснюється, однак бажання приймати у ньому безпосередню участь, не дивлячись про обізнаність у його здійсненні, не виявила.

11. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції”, [GC], № 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII).

13. При цьому сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

14. Як наслідок, ураховуючи поінформованість ОСОБА_1 про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останнього своїм особистим вільним користуванням власними правами на власний розсуд.

15. Більш того, Суд вважає, що ним виконано процесуальний обов`язок повідомлення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду цієї справи.

16. Щодо суті вчиненого правопорушення, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.

17. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

18. Суд нагадує, що згідно з частиною третьою статті 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню є кваліфікованим складом адміністративного правопорушення за ознакою повторності.

19. У свою чергу частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі також – Закон № 2229-VIII) домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

21. Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

22. Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

23. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:

- рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 25.07.2026, яким підтверджується виклик працівників поліції за заявою ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.07.2026, якими підтверджується, що її батько ОСОБА_1 , 25.07.2026 запропонував поїхати до нього в гості на три дні в с. Острів, на що вона погодилася, зібрала сумку з продуктами харчування і викликала таксі. Коли приїхали в с. Острів, Ніжинського району, Чернігівської області, вона забрала свою сумку, а батько свою сумку забув у таксі, з приводу чого він влаштував сварку. Після розпочатої батьком сварки вона вирішила не залишатися в батька та попросила знайомого відвезти її назад в м. Бахмач. Близько 20 год 30 хв до її господарства прийшов ОСОБА_1 та продовжив сварку. Коли таксист повернув батьку сумку, вона просила батька віддати продукти із сумки, які належали їй, на що батько почав вживати лайку та битися, схопив залізну трубу та вдарив нею її по голові, далі побіг до туалету, де вирвав дошку з цвяхом, і наніс їй удар знову в область лівого боку, дошка відлетіла і вдарила ще раз її по нозі. Після цього батько забрав свою сумку і пішов з її господарства;

- заявою ОСОБА_2 від 13.08.2026 б/н, в якій остання повідомляє, що їй нанесені тілесні ушкодження, але вона просить притягти батька, ОСОБА_1 , лише до адміністративної відповідальності;

- постановою Бахмацького районного суду від 23.04.2026 у справі № 728/827/26 (провадження 3/728/390/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

24. Також в протоколі про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 серії ВАД № 774791 зафіксовані обставини вчинення правопорушення, вони узгоджуються із іншими дослідженими доказами.

25. Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, а саме – повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій психологічного характеру (погрози, образи) внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілих.

26. Однак, як вже було вказано вище, Суд враховує, що згідно зі статтею 6 Конвенції, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

27. У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення” має “автономне” значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії” (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії” (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального” характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення”.

28. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини” Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

29. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

30. Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення” зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції” (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії” (Kamasinski v. Austria), § 79).

31. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину” обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер” обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії” (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії” (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

32. Суд нагадує, що відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

33. Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

34. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд наголошує, що потерпіла у своїх поясненнях чітко вказала про наявність у неї тілесних ушкоджень отриманих внаслідок застосування до неї Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, фізичного впливу, що виключає можливість кваліфікації вчиненого діяння за статтею 173-2 КУпАП, оскільки її диспозиція визначає домашнє насильство, як умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного характеру – застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень.

35. За змістом положень статей 253, 284 КУпАП, якщо при розгляді адміністративної справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування й виносить постанову про закриття провадження в справі.

36. За таких обставин, вищенаведені обставини вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, передбаченого відповідними статтями Кримінального кодексу України, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.

37. Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, Суд вважає за необхідне направити протокол про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 серії ВАД № 774792 разом з доданими адміністративними матеріалами до ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

38. Окрім того, Суд констатує, що згідно з частиною другою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

39. За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

40. Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

41. Суд наголошує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

42. Також Суд зазначає, що виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема самостійно перекваліфіковувати діяння, вчинення якого інкримінується.

43. У справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії” (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України”, заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), § 161).

44. З урахуванням викладеного, Суд доходить висновку, що наданими доказами не підтверджується факт вчинення Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, домашнього насильства стосовно ОСОБА_3 , який зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 серії ВАД № 774790, оскільки надані Суду докази не містять про це відповідних відомостей.

45. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

VІ. Накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративно караного діяння, зафіксованого у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 серії ВАД № 774791.

46. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.

47. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

48. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 190 грн 00 коп. (одна тисяча сто дев`яносто гривень 00 коп.), і є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

49. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення, відсутні.

50. Окрім того, відповідно до статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” чи Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

51. При цьому згідно з пунктом 5 Типової програми для кривдників (далі також – Типова програма), затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674, організацію та виконання цієї Типової програми, її проходження кривдниками забезпечують місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до вимог статті 28 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.

52. А згідно з пунктом 10 Типової програми у разі неприбуття кривдника для проходження цієї Типової програми або ухилення від її проходження без поважних причин суб`єкти, відповідальні за її виконання, повідомляють про це письмово протягом трьох робочих днів уповноважений підрозділ органу Національної поліції для вжиття відповідних заходів.

53. Враховуючи факт вчинення домашнього насильства повторно, Суд вважає за необхідне направити Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, для проходження корекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, до Бахмацької міської ради (вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500).

54. Також відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

55. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 39-1, 173-2, 276-285, 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 190 грн 00 коп. (одна тисяча сто дев`яносто гривень 00 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

4. Направити ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради (вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500) для проходження протягом трьох місяців корекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.

5. Контроль за виконанням постанови в частині проходження ОСОБА_1 корекційної програми для кривдників відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” покласти на відповідальних посадових осіб відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.

6. Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 серії ВАД № 774790 у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

7. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП на підставі протоколу від 13.08.2026 серії ВАД № 774792 закрити, а матеріали направити начальнику відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для вирішення питання у порядку 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, такий штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович