Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №592/9369/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/9369/26

Провадження №2/592/2898/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Сум

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про зняття заборони відчуження з житлового будинку з господарським будівлями і спорудами,

В С Т А Н О В И В:

Позиція сторін.

03.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про зняття заборони відчуження з житлового будинку з господарським будівлями і спорудами.. У позовній заяві вказував на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом видане державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Чернишенко В.В. 22 листопада 2004 року позивач – ОСОБА_1 , як донька, та ОСОБА_2 , як дружина, є спадкоємцями майна ОСОБА_3 , яке складається з житлового будинку «А» житловою площею 30,9 кв.м з надвірними господарчими та побутовими будівлями, розташованими на приватизованій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлому на підставі договору про право на забудову, посвідченого Першою Сумською міською держнотконторою від 09.07.1957 року за №1-6177, зареєстрованого в Сумському ООБТІ від 11.11.1999 року за р.№15892, акту закінчення будівництва від 20.10.1999 року, затвердженого рішенням Ковпаківського райвикогнкому м. Суми від 26.10.1999 року за р.№112. Свідоцтво зареєстровано в КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» 02.12.2004 і відповідно до реєстраційного напису на правовстановлюючому документі зазначено, що будинок належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 - частина і ОСОБА_1 – частина.

15 січня 2008 р. позивачка отримала Державний Акт серії ЯЕ №396430 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0508 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд і співвласниками зазначені також ОСОБА_2 і ОСОБА_1 по 1/2 частині.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки – ОСОБА_2 і позивачка є єдиним спадкоємцем на все майно після смерті матері. Позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа. Позивачем під час оформлення документів, що необхідні для прийняття спадщини після померлої матері було встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 06.03.2026 номер інформаційної довідки 467067667 наявні відомості про право власності: дати внесення запису: 02.12.2004 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , форма власності: приватна спільна часткова власність по 1,2 частині, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину ВВО №137784 від 22.11.2004, 2-а СДНК р.№2-2113. Також наявні відомості про заборону (архівний запис): реєстраційний номер обтяження 7064959, зареєстровано 2104.2008, повідомлення б/н, 28.01.1991, Сумське відділення №48 Ощадбанку; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 . 18 березня 2026 року позивач звернулась до державного нотаріуса Сумської державної нотаріальної контори Калініченко Є.Ю. із заявою про зняття заборони відчуження з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , але постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 березня 2026 року їй було відмовлено у знятті заборони відчуження з зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами. У постанові зазначено, що відповідно до наряду 11.3 «Наряд по накладенню і зняттю заборони» за 1991 рік Другою Сумською державною нотаріальною конторою накладено заборону від 28.01.1991 на підставі повідомлення про видачу позики Сумським відділенням №448 Ощадбанку СРСР від 28 січня 1991 року №12 у зв`язку з виданням позики ОСОБА_4 у розмірі 20000 руб на 27 років на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Також в матеріалах справи наявна порука від 28.01.1991 року ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в тім, що у разі не виконання ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , свого зобов`язання за позикою державного банка, отриманої в сумі 20 тис. рублів на будівництво житлового будинку, підпис якої посвідчено державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Лященко А.І. 28 січня 1991 року за рєєстровим №2-248, вх.137. Наявні розбіжності в адресі об`єкта обтяження та суб`єкти заборони, зняти заборону відчуження з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається за можливе, як зазначено у постанові про відмову у знятті заборони.

На запит на адресу АТ «Державний ощадний банку України від 05 травня 2026 року у листі відповідач від 13 травня 2026 року повідомляє, що зазначені в запиті обтяження не могло бути накладено 28.01.1991 в інтересах Банку, оскільки на момент внесення обтяження не існувало Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України. У зв`язку з тим, Банк не володіє будь-якими документами та інформацією, що стосується підстав внесення 28.01.1991 обтяження (заборони) на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 або підстав для припинення вказаного обтяження (заборони) та запропоновано звернутися до уповноважених на те суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Позивач вказує, що запис №7064959 про обтяження (заборона) на нерухоме майно, який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, протиправно обмежує її права як власника та спадкоємця щодо розпорядження цим майном. На спірний житловий будинок на підставі повідомлення від 28.01.1991 Першою Сумською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження, в якому боржником був ОСОБА_4 , який на момент обтяження не був власником даного будинку і взагалі ніколи не був ні власником, не зареєстрованим за цією адресою. Відкриті кредитні справи щодо ОСОБА_4 у АТ «Державний ощадний банк України» на час подання позовної заяви до суду не перебувають, з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що обтяження було зареєстроване у зв`язку із наданням ОСОБА_4 позики на будівництво будинку в іншому населеному пункті, адреса його проживання під час оформлення позики була у АДРЕСА_1 адреса майна позивачки та її матері є АДРЕСА_1 , тобто обтяження на майно, належне позивачу та її матері, було накладено помилково. Позивач вказує, що відповідачем зазначено саме АТ «Ощадбанк», оскільки саме в їх інтересах був накладено арешт на майно і винесення судового рішення може вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. І саме на підставі повідомлення від 28.01.1991 Сумське відділення №48 Ощадбанку, нотаріусом було накладено заборону на майно, а тому АТ «Ощадбанк» є належним відповідачем. Із статуту Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України, зареєстрованого НБУ 31 грудня 1991 року відомо, що Державний спеціалізований комерційний Ощадбанк України (Ощадбанк України), створений відповідно до Закону України від 20 березня 1991 року «Про банки та банківську діяльність» і входить в банківську систему України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1991 року за №876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України» на виконання розпорядження Президента України від 20.05.1999 року №106 та з метою удосконалення структури і організації управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника вирішено перетворити Державний спеціалізований комерційний Ощадбанк України (Ощадбанк України) у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Установлено, що Банк є правонаступником прав і обов`язків Ощадбанку. 02 червня 2011 року внесені зміни до Статуту Банку, якими слово «відкрите» змінено на «публічне». Постановою КМУ від 05 червня 2019 року за №568 «Питання акціонерного товариства Державний ощадний банк України» затверджено статут такого банку, згідно якого цей банк є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком 31 грудня 1991 р. за №4 і АТ «Державний ощадний банк України» є правонаступником відповідного банку України, в інтересах якого накладено спірну заборону на нерухоме майно. Продовження дії цього арешту є невиправданим втручанням у право власності. Позивач просить зняти заборону відчуження з нерухомого майна шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно запису: тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 7064959; зареєстровано 21 квітня 2008 0 16:33:49 год. за №7064959, реєстратором: Перша Сумська державна нотаріальна контора, 40011, Сумська область, м. Суми, проспект Шевченка,3; підстава обтяження: повідомлення №б/н від 28.01.119, Сумське відділення №48 Ощадбанку; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівна запис; додаткові дані: архівний номер: 108811SUMY1, архівна дата:03.04.1998, дата виникнення: 03.04.1998, № реєстра:1158-41.

Процесуальні дії.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.06.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлений строк для подання відзиву. Витребувані додаткові документи з Сумської міської державної нотаріальної контори та у приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сумської області Цирулик В.В.

Від представника АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на позовну заяву, де просять відмови у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що АТ «Державний ощадний банк України» є не належним відповідачем, а належним відповідачем є нотаріус або інший суб`єкт державної реєстрації прав, який наділений повноваженнями на вчинення відповідної (нотаріально/реєстраційної) дії щодо зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна, а не АТ «Ощадбанк», який не перешкоджає позивачу у реалізації права на вказане нерухоме майно. Просили справу розглядати без їх участі.

Третя особа – Сумська міська державна нотаріальна контора до суду не з`явилися, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність.

у судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Дем`яненко Н.П. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Суд, заслухавши позивача та її представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Суд, заслухавши позивача та її представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом видане державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Чернишенко В.В. 22 листопада 2004 року позивач – ОСОБА_1 , як донька, та ОСОБА_2 , як дружина, є спадкоємцями майна ОСОБА_3 , яке складається з житлового будинку «А» житловою площею 30,9 кв.м з надвірними господарчими та побутовими будівлями, розташованими на приватизованій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлому на підставі договору про право на забудову, посвідченого Першою Сумською міською держнотконторою від 09.07.1957 року за №1-6177, зареєстрованого в Сумському ООБТІ від 11.11.1999 року за р.№15892, акту закінчення будівництва від 20.10.1999 року, затвердженого рішенням Ковпаківського райвиконкому м. Суми від 26.10.1999 року за р.№112. Свідоцтво зареєстровано в КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» 02.12.2004 і відповідно до реєстраційного напису на правовстановлюючому документі зазначено, що будинок належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 - частина і ОСОБА_1 – частина (а.с.12-17).

15 січня 2008 р. позивачка отримала Державний Акт серії ЯЕ №396430 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0508 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд і співвласниками зазначені також ОСОБА_2 і ОСОБА_1 по 1/2 частині (а.с.18-19).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа 75116078, спадкодавець – ОСОБА_2 (а.с.21).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.03.2026 номер інформаційної довідки 467067667 наявні відомості про право власності: дати внесення запису: 02.12.2004 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , форма власності: приватна спільна часткова власність по 1,2 частині, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину ВВО №137784 від 22.11.2004, 2-а СДНК р.№2-2113. Також наявні відомості про заборону (архівний запис): реєстраційний номер обтяження 7064959, зареєстровано 2104.2008, повідомлення б/н, 28.01.1991, Сумське відділення №48 Ощадбанку; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 (а.с.22).

18 березня 2026 року позивач звернулась до державного нотаріуса Сумської державної нотаріальної контори Калініченко Є.Ю. із заявою про зняття заборони відчуження з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 березня 2026 року їй було відмовлено у знятті заборони відчуження з зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами. У постанові зазначено, що відповідно до наряду 11.3 «Наряд по накладенню і зняттю заборони» за 1991 рік Другою Сумською державною нотаріальною конторою накладено заборону від 28.01.1991 на підставі повідомлення про видачу позики Сумським відділенням №448 Ощадбанку СРСР від 28 січня 1991 року №12 у зв`язку з виданням позики ОСОБА_4 у розмірі 20000 руб на 27 років на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Також в матеріалах справи наявна порука від 28.01.1991 року ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в тім, що у разі не виконання ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , свого зобов`язання за позикою державного банка, отриманої в сумі 20 тис. рублів на будівництво житлового будинку, підпис якої посвідчено державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Лященко А.І. 28 січня 1991 року за рєєстровим №2-248, вх.137, у знятті обтяження було відмовлено позивачу з посиланням на ст.74 Закону України «Про нотаріат» та п.п.4.1 п.4 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, згідно з якими нотаріус у випадках, встановлених законодавством знімає заборону відчуження майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права яких підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна. Наявні розбіжності в адресі об`єкта обтяження та суб`єкти заборони і те, що ОСОБА_1 не може бути подано повідомлення кредитора (позикодавця) про погашення зазначеної вище позики, зняти заборону відчуження з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається за можливе (а.с. 23-24).

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), а саме: нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Позивач вважає, що накладення обтяження на її майно мало місце внаслідок помилки в адресі об`єкту, на який накладено обтяження, оскільки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить Позивачці і ніколи не належав ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , отже при накладенні обтяження, таке помилково накладено на будинок за адресою : АДРЕСА_1 , замість будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить громадянину ОСОБА_4 .

На підтвердження, що ОСОБА_4 ніколи не був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 позивачка надала домову книгу з прізвищами і датам реєстрації всіх осіб, але прізвище ОСОБА_4 у даній домовій книзі відсутнє (а.с. 27-31).

Як зазначалося вище, підставою обтяження на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 стало повідомлення, про видачу позики Сумським відділенням №448 Ощадбанку СРСР від 28 січня 1991 року №12 у зв`язку з виданням позики ОСОБА_4 у розмірі 20000 руб на 27 років на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Також в матеріалах справи наявна порука від 28.01.1991 року ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в тім, що у разі не виконання ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , свого зобов`язання за позикою державного банка, отриманої в сумі 20 тис. рублів на будівництво житлового будинку, підпис якої посвідчено державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Лященко А.І. 28 січня 1991 року за рєєстровим №2-248, вх.137.

На адвокатський запит на адресу АТ «Державний ощадний банку України від 05 травня 2026 року у листі відповідач від 13 травня 2026 року повідомляє, що зазначені в запиті обтяження не могло бути накладено 28.01.1991 в інтересах Банку, оскільки на момент внесення обтяження не існувало Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України. У зв`язку з тим, Банк не володіє будь-якими документами та інформацією, що стосується підстав внесення 28.01.1991 обтяження (заборони) на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 або підстав для припинення вказаного обтяження (заборони) та запропоновано звернутися до уповноважених на те суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно (а.с.33).

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Згідно абзаців першого та другого пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 (далі Постанова № 5), у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно абзацу першого пункту другого Постанови № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктом 13 Постанови № 5 роз`яснено, що при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.

Крім вищенаведеного, слід зазначити, що згідно з вказаним архівним записом про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна наявні відомості про заборону (архівний запис): реєстраційний номер обтяження 7064959, зареєстровано 2104.2008, повідомлення б/н, 28.01.1991, Сумське відділення №48 Ощадбанку; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 і не можна визначити, на підставі чого (яких документів) був зроблений запис, чому власником будинку, за адресою: вказано ОСОБА_4 .

На даний час це встановити неможливо, оскільки відповідно до ст. 214 переліку документів Міністерства юстиції СРСР, органів, установ юстиції і судів із зазначенням строків зберігання документів переписка з накладення та зняття арештів та заборон на житлові будинки (1982 рік) зберігалася 3 роки. Відповідно до правил ведення нотаріального діловодства затверджених наказом МЮУ 23.12.2010 з № 1318/18613 розділу ХУ п.15.1 на зберігання до ДНА передаються справи (наряди) нотаріальних документів лише постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання. Таким чином матеріалів, що слугували підставою для накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна у 1984 році на даний час не існує, оскільки термін їх зберігання сплив.

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що наразі відсутні будь-які законні підстави для накладення і продовження існування обтяження за № 7064959 у вигляді заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо належного позивач житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Незважаючи на те, що АТ «Ощадбанк» не вважає себе належним відповідачем, але саме відповідно до наряду 11.3 «Наряд по накладенню і зняттю заборони» за 1991 рік Другою Сумською державною нотаріальною конторою накладено заборону від 28.01.1991 на підставі повідомлення про видачу позики Сумським відділенням №448 Ощадбанку СРСР від 28 січня 1991 року №12 у зв`язку з виданням позики ОСОБА_4 у розмірі 20000 руб на 27 років на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Також в матеріалах справи наявна порука від 28.01.1991 року ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в тім, що у разі не виконання ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , свого зобов`язання за позикою державного банка, отриманої в сумі 20 тис. рублів на будівництво житлового будинку, підпис якої посвідчено державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Лященко А.І. 28 січня 1991 року за рєєстровим №2-248, вх.137. Із статуту Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України, зареєстрованого НБУ 31 грудня 1991 року відомо, що Державний спеціалізований комерційний Ощадбанк України (Ощадбанк України), створений відповідно до Закону України від 20 березня 1991 року «Про банки та банківську діяльність» і входить в банківську систему України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1991 року за №876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України» на виконання розпорядження Президента України від 20.05.1999 року №106 та з метою удосконалення структури і організації управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника вирішено перетворити Державний спеціалізований комерційний Ощадбанк України (Ощадбанк України) у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Установлено, що Банк є правонаступником прав і обов`язків Ощадбанку. 02 червня 2011 року внесені зміни до Статуту Банку, якими слово «відкрите» змінено на «публічне». Постановою КМУ від 05 червня 2019 року за №568 «Питання акціонерного товариства Державний ощадний банк України» затверджено статут такого банку, згідно якого цей банк є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком 31 грудня 1991 р. за №4 і АТ «Державний ощадний банк України» є правонаступником відповідного банку України.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ч.1 ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

На сьогодні позивач має намір оформити спадщину та розпоряджатися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Отже, суд встановив, що жодних даних про те, що ОСОБА_1 мала заборгованість перед АТ «Ощадбанк» немає, при цьому обтяження на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , є безпідставним, адже це обтяження було накладено фактично на майно громадянина ОСОБА_4 , якому житловий будинок за адресою? АДРЕСА_1 ніколи не належав. Таке обтяження порушує права Позивача, на вільне та вільне та безперешкодне користування та розпоряджання цим нерухомим майном, вирішити даний спір в досудовому порядку не можливо, тому позов слід задовольнити.

Позивач не ставить перед судом питання щодо стягнення судового збору.

На підставі ст.ст. 16, 321, 386,391 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про зняття заборони відчуження з житлового будинку з господарським будівлями і спорудами.

Зняти обтяження у вигляді накладення заборони відчуження об`єкта нерухомого майна щодо житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати і виключити із Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна запис про проведену державну реєстрацію обтяження щодо житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідного запису: тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 7064959; зареєстровано 21 квітня 2008 о 16:33:49 год. за №7064959, реєстратором: Перша Сумська державна нотаріальна контора, 40011, Сумська область, м. Суми, проспект Шевченка,3; підстава обтяження: повідомлення №б/н від 28.01.119, Сумське відділення №48 Ощадбанку; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівна запис; додаткові дані: архівний номер: 10881SUMY1, архівна дата:03.04.1998, дата виникнення: 03.04.1998, № реєстра:1158-41.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач -Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України, 01001 м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12Г, код ЄДРПОУ 00032129

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Сумська міська державна нотаріальна контора, 40011, м. Суми, проспект Тараса Шевченко, 3, ЄДРПОУ 41854303.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА