Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №592/15982/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/15982/26

Провадження № 1-кп/592/1929/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 12026200480002297, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, одруженого, військовозобов`язаного, не працюючого, з повною вищою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Ковпаківським РВ у м. Суми 18.09.2013,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Окружної прокуратури міста Суми – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

установив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 11.09.202, за невстановлених обставин, в порушення вимог ст.ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 (зі змінами та доповненнями), «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 589 від 03.06.2009 (зі змінами та доповненнями), згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зазначених у Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (зі змінами та доповненнями) для фізичних осіб являється забороненою, діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи протиправність своїх дій зірвав невстановлену досудовим розслідуванням кількість рослин роду коноплі у точно невстановленому в ході досудового розслідування місці в місті Суми для подальшого власного вживання, без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_5 переніс до житлових кімнат помешкання та до прибудинкових господарських споруд, що за адресою: АДРЕСА_1 , рослини коноплі та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, таким чином, незаконно придбав з метою виготовлення та подальшого зберігання наркотичний засіб канабіс, розуміючи, що він є наркотичним, а його дії є протиправними.

В подальшому ОСОБА_5 висушив рослини роду "коноплі", після чого перемістив в непомітні для сторонніх осіб місця в приміщенні житлового будинку та в інших прилеглих господарських спорудах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій. У такий спосіб підготував наркотичний засіб канабіс до вживання. У подальшому ОСОБА_5 незаконно зберігав наркотичний засіб в кімнатах помешкання та інших прибудинкових господарських спорудах.

11.09.2026 в період часу з 11:19 год. до 13:37 год. проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 . Під час вказаної слідчої дії на території домоволодіння у господарських спорудах та в приміщеннях житлового будинку виявлено металевий пристрій з нашаруванням речовини коричневого кольору у внутрішній частині зовні схожою на наркотичну та призначений для вживання наркотичних засобів, паперові згортки з вмістом подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору зовні схожі на наркотичну, гілки з листям рослини зовні схожої на рослину роду «коноплі», скляні банки з вмістом верхівок рослин з листям зовні схожих на рослини роду "коноплі".

Відповідно до висновку експерта № СВ-19/1 19-26/14979-НЗНРАП від 15.09.2026 надана на дослідження речовина-нашарування на внутрішній поверхні предмета є екстрактом канабісу, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса екстракту канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,051 г.

Відповідно до висновку експерта № СВ-19/1 19-26/14983-НЗПРАП від 15.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,419 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/14961-НЗПРАП від 15.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 375,35 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/14980-НЗПРАП від 15.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 1,231 г.

Відповідно до висновку експерта № (Т-19/119-26/14984-НЗПРАП від 17.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 4,86 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/1 4963-Н3ПРАП від 15.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,358 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/14960-НЗПРАП від 16.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 291,4 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/14958-НЗПРАП від 16.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 211,9 г .

Відповідно до висновку експерта № СЕ -19/119-26/14988-Н3ПРАП від 17.09.2026 надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 8,638 г.

Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із змінами та доповненнями), канабіс відноситься до наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу (таблиця 1 список № 1).

Згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (із змінами .а доповненнями), якщо вага канабісу більше 500 г, вона відноситься до великих розмірів наркотичних засобів.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, у порушення вимог Законів України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину - 894,156 г.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю. Суду пояснив, що повністю визнає свою вину за ч. 2 ст. 309 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин. Все що було вилучено під час обшуку за місцем його проживання є його, наркотик придбав та зберігав виключно для власного вживання без мети збуту, шляхом куріння для зняття наслідків стресу. У вчиненому кається, фактичні обставини справи не оспорює.

Показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності позиції.

Інші докази стосовно тих фактичних обставин, які учасниками судового розгляду не оспорювалися, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

За встановлених обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Обставин, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з частиною 2 статі 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до роз`яснень викладених Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (статті 12 Кримінального кодексу України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд на підставі статті 65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами покарання» зазначено, що виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. (Постанова Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 207/5011/14-к (провадження № 51-1985 км 18)).

ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має сталі соціальні зв`язки, виказував намір про готовність нести покарання, а також бажання довести те, що він виправився і бажає стати гідним членом суспільства, який буде поважати закон і дотримуватись його вимог.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Скоппола проти Італії від 17.09.2009 (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09.10.2018 у справі № 56/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Дана позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справах «Ювченко та інші проти України» (рішення від 09 квітня 2020 року), та в справі «Скачкова та Рижа проти України» (рішення від 16 липня 2020 року), де зазначено, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

У справі «Белане Надь проти Угорщини» (рішення від 13.12.2016) та у справі «Садоха проти України» (рішення від 11.07.2019) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Вирішення цивільного позову.

Цивільний позов заявлений не був.

Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, тощо.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, яке вилучене в ході досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.09.2026 (справа № 592/15412/26).

Положеннями ч. 1 ст. 118 КПК України визначено, що процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Частиною 2 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.

У відповідності до пункту 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Частиною 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів:

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/119-26/14979-НЗПРАП від 15.09.2026, складає - 1925 грн. 44 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/1 19-26/14983- НЗПРАП від 15.09.2026, складає - 1925 грн. 44 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/1 19-26/14961-НЗПРАП від 15.09.2026, складає - 2406 грн. 80 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/1 19-26/14980-НЗПРАП від 15.09.2026, складає - 2406 грн. 80 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/119-26/14984-НЗПРАП від 17.09.2026, складає - 1925 грн. 44 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/1 19-26/14963- НЗПРАП від 15.09.2026, складає - 1925 грн. 44 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/1 19-26/14960-НЗПРАП від 16.09.2026, складає - 1925 грн. 44 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/1 19-26/14958-НЗПРАП від 16.09.2026, складає - 1925 грн. 44 коп.;

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/119-26/14988-НЗПРАП від 17.09.2026, складає - 1925 грн. 44 коп.

Загальна сума процесуальних витрат за проведення судових експертиз становить 18291 грн. 68 коп.

Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюється.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд також не вбачає.

Керуючись статтями 368, 371, 374, 376, 392, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 18291 (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто одну) гривню 68 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.09.2026 (справа № 592/15412/26) на вилучене майно 11.09.2026 згідно протоколу обшуку - після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні відповідно до постанов слідчого про визнання речових доказів від 11.09.2026, 15.09.2026, 15.09.2026, 15.09.2026, 15.09.2026, 17.09.2026, 15.09.2026, 16.09.2026, 16.09.2026, 17.09.2026, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області, а саме:

- металевий пристрій з нашаруванням речовини коричневого кольору у внутрішній частині зовні схожу на наркотичну, поміщено до паперового пакету №1;

- подріблену речовину рослинного походження зеленого кольору зовні схожа на наркотичну, поміщено до паперового пакету № 2;

- гілки з листям рослини зовні схожої на рослину роду «коноплі», поміщено до паперового пакету № 3;

- два паперові згортки з вмістом подрібленої речовини рослинного походження зеленого кольору, поміщено до паперового пакету № 4;

- залишки речовини рослинного походження зовні схожі на наркотичні, поміщено до паперового пакету № 5;

- паперовий згорток з вмістом подрібленої речовини рослинного походження зеленого кольору, поміщено до паперового пакету № 6;

- верхівки рослин з листям зовні схожих на рослини роду «коноплі» з 13 скляних банок, поміщено до паперового пакету № 7;

- верхівки рослин з листям зовні схожих на рослини роду «коноплі» з полиць шафи, поміщено до паперового пакету № 8;

- прозорий зіп-пакет з вмістом подрібленої речовини рослинного походження зеленого кольору, поміщено до паперового пакету № 9;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – екстракт канабісу масою 0,051г., який поміщено до спец. пакету № 6657566;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс масою 0,419г., який поміщено до спец. пакету № 6657565;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс масою 375,35г., який поміщено до спец. пакету № 3079779;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс масою 0,151г., який поміщено до спец. пакету № 6452973;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс масою 4,86г., який поміщено до спец. пакету № 6657426;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс масою 0,358г., який поміщено до спец. пакету № 6657562;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс масою 291,4г., який поміщено до спец. пакету № 3079777;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс масою 211,9г., який поміщено до спец. пакету № WAR1778829;

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабісу масою 8,638г., який поміщено до спец. пакету № 6657427.

- після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_7