Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №485/1546/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №485/1546/26

Суддя: Бодрова О. П.

Справа № 485/1546/26

Провадження №2/485/977/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину у розмірі 34 747,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Син є дитиною з інвалідністю, має суттєве захворювання: РАС F 84.0, загальне недорозвинення мовлення 1 рівня F80.1. на лікування сина позивачка витрачає значні кошти. 19 грудня 2023 року позивачем отримано виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, починаючи з 03.10.2023 та до досягнення дитиною повноліття. Відповідач участі у витратах на лікування дитини не приймав. Домовленості між сторонами щодо способу та розміру участі відповідача в лікуванні сина не досягнуто. У період з 2024 року по 2026 рік позивачка витратила на лікування сина 69 495,43 грн. Половина суми лікування становить 34 747,71 грн. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 половину понесених нею додаткових витрат на малолітньої дитини у розмірі 34 747,71 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 17 серпня 2026 року вказану позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін /а.с.28/.

Позиції учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовільнити, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив. Конверт повернуто з відміткою пошти «Адресат відсутній». Крім того, здійснено виклик відповідача через оголошення опубліковане на веб-сайті суду на порталі Судова влада України.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до таких висновків.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд встановив, що відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25 березня 2023 року Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №573. В графі «Батько» записаний ОСОБА_2 , в графі «Мати» - ОСОБА_1 /а.с.4/.

З 26 листопада 2019 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своїм рішенням від 12 вересня 2024 року розірвав шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26 листопада 2019 року Інгульським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №508.

За даними посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 25 липня 2023 року УСВК Інгульського району ДПСЗН ММР, ОСОБА_3 , 2018 року народження, є дитиною з інвалідністю. Законний представник (опікун) дитини з інвалідністю – ОСОБА_1 /а.с.5/.

18 січня 2024 року Снігурівським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист у справі №485/1242/23, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки доходів відповідача, щомісячно, починаючи з 03 жовтня 2023 року, і протягом усього часу проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та опікування ним /а.с.6/.

За даними акту наданих послуг від 17 травня 2026 року, встановлено що ФОП ОСОБА_4 (Центр корекції та розвитку дитини «Ти особливий») надала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , освітні послуги, а саме логопедичну консультацію, у повному обсязі, належної якості та відповідно до домовленостей між сторонами 16.05.2026 на суму 900,00 грн. Крім того, на підтвердження оплати послуги надано чек №y0ark86MUSA від 16.05.2026 /а.с.8-9/.

Згідно з актом наданих послуг від 13 червня 2026 року, встановлено що ФОП ОСОБА_4 (Центр корекції та розвитку дитини «Ти особливий») надала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , освітні послуги, а саме логопедичну консультацію, у повному обсязі, належної якості та відповідно до домовленостей між сторонами 23.05.2026, 30.05.2026, 06.06.2026, 13.06.2026 на загальну суму 1600,00 грн. Крім того, на підтвердження оплати послуг надано чек №3YEmTi3MVaU від 25.05.2026 (заняття з логопедом (абонемент 4 заняття по 30 хв)) /а.с.10-11/.

Відповідно до акту виконаних робіт від 31 жовтня 2024 року, встановлено що ФОП ОСОБА_4 (Центр корекції та розвитку дитини «Ти особливий») надав послуги з проведення комплексних занять, які поєднують логопедичне заняття та сенсорну інтеграцію для ОСОБА_3 за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 на загальну суму 8100,00 грн. Оплату наданих послуг у повному обсязі підтверджено довідкою ФОП ОСОБА_4 від 23.05.2026 /а.с.12-13/.

Відповідно до акту виконаних робіт від 30 листопада 2024 року, встановлено що ФОП ОСОБА_4 (Центр корекції та розвитку дитини «Ти особливий») надав послуги з проведення комплексних занять, які поєднують логопедичне заняття та сенсорну інтеграцію для ОСОБА_3 за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 на загальну суму 8100,00 грн. Оплату наданих послуг у повному обсязі підтверджено довідкою ФОП ОСОБА_4 від 08.10.2025 /а.с.14,20/.

Відповідно до акту виконаних робіт від 30 грудня 2024 року, встановлено що ФОП ОСОБА_4 (Центр корекції та розвитку дитини «Ти особливий») надав послуги з проведення комплексних занять, які поєднують логопедичне заняття та сенсорну інтеграцію для ОСОБА_3 за період з 02.12.2024 по 30.12.2024 на загальну суму 7650,00 грн. Оплату наданих послуг у повному обсязі підтверджено довідкою ФОП ОСОБА_4 від 08.10.2025 /а.с.15,20/.

Відповідно до акту виконаних робіт від 28 лютого 2025 року, встановлено що ФОП ОСОБА_4 (Центр корекції та розвитку дитини «Ти особливий») надав послуги з комплексного супроводу розвитку ОСОБА_3 (комплексна підтримка від фахівців, яка включала: послуги нейропсихолога – комплексні заняття, спрямовані на сенсорну інтеграцію та нейрокорекцію, послуги логопеда-дефектолога – заняття з підготовки до школи та логопедичні заняття) за період з 01.01.2025 по 28.02.2025 на загальну суму 19 200,00 грн. Оплату наданих послуг у повному обсязі підтверджено довідкою ФОП ОСОБА_4 від 08.10.2025 /а.с.16,20/.

За даними акту виконаних робіт від 30 червня 2025 року, ФОП ОСОБА_4 (Центр корекції та розвитку дитини «Ти особливий») надав послуги з комплексного супроводу розвитку ОСОБА_3 (комплексна підтримка від фахівців, яка включала: послуги нейропсихолога – комплексні заняття, спрямовані на сенсорну інтеграцію та нейрокорекцію, послуги логопеда-дефектолога – заняття з підготовки до школи та логопедичні заняття) за період з 03.03.2025 по 30.06.2025 на загальну суму 14 450,00 грн (33 комплексних заняття, 2 комунікативні групи). Оплату наданих послуг у повному обсязі підтверджено довідкою ФОП ОСОБА_4 від 08.10.2025 /а.с.17-20/.

Згідно товарного чеку ФОП ОСОБА_5 від 15.09.2025, ОСОБА_1 15.09.2025 придбала: зошит ЯОС – 2 шт, альбом з технологій 1 клас – 1 шт, альбом з малювання 1 клас – 1 шт, математика 5-6 р. підготовча школа – 1 шт, навчання грамоти 5-6 р. підготовча школа – 1 шт, особова справа учня 1 клас – 1 шт, на загальну суму 700,00 грн /а.с.21/.

За даними рахунку №57 від 21.05.2026, постачальник ФОП ОСОБА_5 (школа №17, ОСОБА_3 , вчит. ОСОБА_6 , 2 клас), придбано: зошит Укрмова, зошит Розвиток мовлення, зошит Математика №1, № НОМЕР_3 , ЯОС робочі зошити №1, №2, Читання позакласне, альбом з Технологій, альбом з Мистецтва, на загальну суму 985 грн /а.с.22/.

Крім того, до матеріалів справи долучено чеки на оплату товарів для навчання на загальну суму 5095,90 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено чеки на оплату ліків на загальну суму 12 188,43 грн.

Згідно розрахунку частини додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 від 08.08.2026, загальна сума додаткових витрат на дитину склала 69 495,43 грн, з вказаної суми частина – 34 747,71 грн /а.с.7/.

Норми права та мотиви їх застосування

Суд враховує, що будь–який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається у цій статті. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з хворобою чи каліцтвом.

Суд зазначає, що наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести саме особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 Верховний Суд виснував, що виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

До особливих обставин законодавець відносить випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Такі висновки та підхід до застосування норм, що регулюють розподіл додаткових витрат між батьками дитини висловлені зокрема у Постанові ВС від 19.04.2023 року у справі 760/10847/20-ц.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Матеріали справи містять копії рахунків, чеки та квитанції, які підтверджуються той факт, що позивачкою ОСОБА_1 було здійснено витрати на придбання ліків та медичні послуги в загальному розмірі 69 495,43 грн.

Суд оцінює дані квитанції як належні та допустимі докази на підтвердження фактично понесених додаткових витрат на лікування та навчання дитини у заявленому в позові розмірі (половина цих витрат).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь–які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладені обставини, надавши аналіз наявним у справі доказам, керуючись нормами діючого сімейного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що ОСОБА_1 підтверджено фактично понесені додаткові витрати на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пов`язані із захворюванням та навчанням дитини, в розмірі 69 495,43 грн, половина яких, а саме 34 747,71 грн, підлягає одноразовому стягненню з відповідача.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн, встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2026.

Керуючись ст. 4 – 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 – 259, 264, 265, 277 – 278, 280-284, 354, 430 ЦПК України, ст. 88, 180-183, 185, 191 СК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину.

Стягнути одноразово з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 34 747,71 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок сім гривень сімдесят одна копійка) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 28 вересня 2026 року.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О.П.Бодрова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua