Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №136/788/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/788/26

провадження № 2/136/395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі – позивач, кредитодавець) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник) обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 02.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ», правонаступником якого є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № LM887872300, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 3 597 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Згідно п 5.1. Договору, Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» правонаступником якого є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM887872300 від 02.01.2025.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 625,35 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 3 597,00 грн.; заборгованість за процентами – 7 050,00 грн.; заборгованість за штрафом/пенею – 1 798,5 грн. та заборгованість за комісією - 179,85 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

04.05.2026 Липовецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом. Також даною ухвалою витребувано від АТ «А-БАНК» наступну інформацію:

- Чи була успішною транзакція, здійснена 02.01.2025, в сумі 3 597 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )?

- Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

20.05.2026 від АТ «А-БАНК» надійшла запитувана судом інформація.

30.06.2026 від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи коректний Договір факторингу, що підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора до його правонаступника ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

24.08.2026 ухвалою суду зобов`язано ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надати суду належний розрахунок заборгованості відповідно до кредитного договору № LM887872300 від 02.01.2025 року, за період з 02.01.2025 по 19.03.2025.

02.09.2026 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надано запитувані судом документи.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та відміток відділення Укрпошти від 05.05.2026, 23.06.2026, 24.07.2026 та 27.08.2026 «адресат відсутній», у зв`язку з чим конверти із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими.

19.05.2026 та 18.06.2026 представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі представника ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, а також витребуваних судом у АТ «А-БАНК» та позивача, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 24.09.2026.

Ураховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 02.01.2025 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № LM887872300 (далі - Договір № LM887872300) у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.9-20).

Відповідно до п. 2.1. Договору № LM887872300 Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (далі – Правила).

Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 3 597 грн. 00 коп. (три тисячі п`ятсот дев`яносто сім грн. нуль коп.). Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів (п. 2.2. Договору № LM887872300).

Згідно п. 3.1. Договору № LM283746464 Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 45 (сорок п`ять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Так, у п. 3.2. Договору № LM887872300 Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

При цьому для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 45 (сорок п`ять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 179 грн. 85 коп. (п. 3.3. Договору № LM887872300).

Відповідно до умов п. 5.1. Договору № LM887872300 кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4323-34XX-XXXX-5240, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 16.02.2025, а саме протягом 45 (сорока п`яти) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору (п. 7.1 Договору № LM887872300).

Водночас, згідно п. 7.3. Договору № LM887872300 кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 01.02.2030.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено (п. 8.1. Договору № LM887872300).

При цьому умовами п.п. 8.3. та 8.5. Договору № LM887872300 передбачено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, а розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 179 грн. 85 коп. (сто сімдесят дев`ять грн. вісімдесят п`ять коп.).

Аналогічні умови кредитування передбачені у заявці на отримання грошових коштів у кредит та Паспорті споживчого кредиту (а.с.7-8, 21).

Згідно платіжного доручення № c7d3cc58-c7d4-46cb-9107-fd718ае41ef3 від 02.01.2025 ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» перераховано ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_3 - 3 597,00 грн., згідно договору № LM887872300 від 02.01.2025 (а.с.25).

Відповідно до інформації наданої на вимогу суду АТ «А-БАНК» у листі № 33047/47-260511/107-БТ від 18.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком емітовано банківську картку № НОМЕР_4 на яку 02.01.2025 було зараховано 3 597,00 грн. (а.с.67-75).

19.03.2025 ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № ОК–ТП/27, відповідно до п. 2.1. якого в порядку та на умовах даного договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.85-87). Згідно п. 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Згідно Реєстру прав вимоги від 19.03.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за Договором № LM887872300 від 02.01.2025 у розмірі 8 254,35 грн. (а.с.29-30). Зазначений розмір вимоги відповідає наданому позивачем, на вимогу суду, розрахунку заборгованості за період з 02.01.2025 по 19.03.2025 (а.с.108).

21.07.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 21/0725-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.31-36).

Згідно із платіжною інструкцією № 16659 від 22.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перераховано ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» суму фінансування згідно Реєстру Прав вимог від 21.07.2025 до Договору факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025 в сумі 805 371,94 грн. (зворотна сторона а.с.37).

На підставі Договору факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025 та реєстру прав вимог від 21.07.2025 (а.с.37) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № LM887872300 від 02.01.2025, укладеного з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у розмірі 12 625,35 грн. Зазначений розмір вимоги відповідає наданому позивачем розрахунку заборгованості за період з 19.03.2025 по 21.07.2025 (зворотна сторона а.с.23-а.с.24).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договорів факторингу № ОК–ТП/27 від 19.03.2025 та № 21/0725-01 від 21.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM887872300 від 02.01.2025, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав Договір кредитної лінії № LM887872300 від 02.01.2025, який є предметом цього судового розгляду та Паспорт споживчого кредиту електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак було дотримано презумпцію правомірності договору, а отже права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення такого договору, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, при цьому, згідно частини першої статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, який безпосередньо підписаний позичальником, а також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за таким кредитним договором.

При цьому, суд вважає, що позивач надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором кредитної лінії № LM887872300 від 02.01.2025, щодо повернення залишку заборгованості за тілом кредиту, у розмірі 3 597,00 грн., процентів у розмірі 7 050,00 грн. та комісії у розмірі 179,85 грн., що у загальному становить 10 826 (десять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 85 коп.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом/пенею, судом застосовуються положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що позивачем нараховано штраф/пеню за неналежне виконання відповідачем умов Договору кредитної лінії № LM887872300 від 02.01.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану, а саме після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем, а отже відповідні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 798,50 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд задовольняє позов частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 22627 від 10.04.2026 в сумі 2 622,40 грн. (а.с.1), який відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (10 826,85 грн. з 12 625,35 грн., що становить – 85,75%), а отже з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.*85,75% задоволених позовних вимог, що становить 2 283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) гривні 01 коп.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 відповідно до п. 1.1. якого Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає Послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші Послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта (зворотна сторона а.с.40).

Відповідно до п. 2.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно із актом наданих послуг № 316 від 10.04.2026 (а.с.41) та детальним описом наданих послуг до акту № 316 від 10.04.2026 (зворотна сторона а.с.41) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надано правових послуг по справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № LM887872300, боржник ОСОБА_1 на 8 000,00 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за підготовку позовної заяви, збирання доказів, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч)гривень 00 коп., які відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача у розмірі 4 287 (чотири тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 50 коп. (5 000 грн. *85,75% задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором кредитної лінії № LM887872300 від 02.01.2015 у загальному розмірі 10 826 (десять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 85 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) гривні 01 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 287 (чотири тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ: 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ