Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №133/3439/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/3439/26

29.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Козятин кримінальне провадження № 72026021000000046 від 09.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Калинівка Вінницької області, проживаючої по АДРЕСА_1 , маючої на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що вона, не будучи зареєстрованою у встановленому законом порядку як суб`єкт господарювання, не маючи відповідної ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, усупереч вимогам ст. ст. 16, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, за відсутності відповідних документів, які підтверджують походження продукції, її якість та законність виробництва, за невстановлених обставин у невстановлений час, але не пізніше 09.07.2026, незаконно придбала з метою подальшого збуту без сплати акцизного податку незаконно виготовлені алкогольні напої, які відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України відноситься до підакцизних товарів.

Зазначені незаконно виготовлені алкогольні напої, придбані з метою збуту, загальним об`ємом 600 літрів, які знаходилися у пластикових пляшках по 1,5 літра, ОСОБА_4 розмістила в автомобілі FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_1 , належному ОСОБА_6 , яка не була обізнана зі злочинним наміром ОСОБА_4 .

Після цього ОСОБА_4 на зазначеному автомобілі здійснювала перевезення незаконно виготовлених алкогольних напоїв з метою їх подальшого зберігання та збуту, однак її незаконна діяльність була припинена працівниками правоохоронних органів, якими 09.07.2026 в селі Махнівка Хмільницького району Вінницької області незаконно виготовлені алкогольні напої були виявлені та вилучені.

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-26/14286-ФХД від 20.07.2026 рідини, які перевозилися ОСОБА_4 , є спиртовмісними рідинами, водно-спиртовими сумішами, міцністю відповідно 34,92; 33,02; 35,12; 33,07; 33,02; 35,52% об`ємних, які можливо віднести до міцних алкогольних напоїв та які за перевіреними фізико-хімічним (міцність) показником, не відповідають вимогам діючого ДСТУ 4256 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови».

30 серпня 2026 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю її захисника — адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на таких умовах.

Обвинувачена ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та зобов`язується сприяти у всебічному, повному та неупередженому встановленні всіх обставин вчинення нею кримінального правопорушення.

Сторони угоди узгодили призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Судом встановлено, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, є обґрунтованим.

Обвинувачена свою винуватість у вчиненому визнає повністю, цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Прокурор та захисник пояснили, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та просили суд затвердити угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, її умови та порядок укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, визначені ст. 470 КПК України.

Узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам Кримінального кодексу України та загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, і відповідає санкції ч. 1 ст. 204 КК України, яка передбачає покарання у виді штрафу від 5 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, що його обтяжують.

Судом береться до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину віком до 14 років, у ході досудового розслідування добровільно надала благодійну допомогу шляхом перерахування 65 000 (шістдесяти п`яти тисяч) гривень на рахунок військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, а також повністю визнала свою винуватість у вчиненому.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, є законним та відповідає вимогам КК України, а тому угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

У судовому засіданні захисник просив розстрочити виплату призначеного обвинуваченій штрафу, посилаючись на її майновий стан та сімейні обставини, а саме на те, що обвинувачена самостійно утримує малолітню дитину, на даний час не працевлаштована та отримує лише соціальні виплати.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила зазначені обставини та також просила суд розстрочити виплату штрафу на підставі ч. 4 ст. 53 КК України.

Прокурор у судовому засіданні, з урахуванням наведених обставин, проти розстрочки виплати штрафу не заперечував.

Вирішуючи питання щодо розстрочки виплати штрафу, суд враховує майновий та сімейний стан обвинуваченої, те, що вона самостійно утримує малолітню дитину, на даний час не працевлаштована та отримує лише соціальні виплати, а також позицію сторін кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою його виплати певними частинами строком до одного року.

З огляду на наведені обставини суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_4 виплату призначеного штрафу в розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень строком на 10 місяців рівними частинами по 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень щомісячно.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2026 року у справі № 127/24491/26, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, із ОСОБА_4 підлягають стягненню процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз під час досудового розслідування, у загальному розмірі 7 701,76 гривні, що підтверджується відповідною довідкою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Укладену 30 серпня 2026 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України, — затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Кримінального кодексу України розстрочити виплату призначеного ОСОБА_4 штрафу в розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень строком на 10 (десять) місяців зі сплатою рівними частинами по 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень щомісячно.

Строк виконання покарання у виді штрафу обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.

Арешт, накладений на майно відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2026 року у справі № 127/24491/26, — скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-двадцять мішків білого кольору, у кожному з яких знаходилося по двадцять ПЕТ-пляшок об`ємом 1,5 літра кожна, повністю заповнених прозорою рідиною з характерним запахом спирту, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ТУ БЕБ у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 36, — конфіскувати та знищити;

-автомобіль марки FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , який переданий на зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до розписки від 09 липня 2026 року, — повернути власнику транспортного засобу ОСОБА_6 .

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 7 701 (сім тисяч сімсот одна) гривня 76 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок, ухвалений на підставі угоди між прокурором та обвинуваченою про визнання винуватості, може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до статті 476 Кримінального процесуального кодексу України у разі невиконання угоди про визнання винуватості вирок може бути скасований судом, який його ухвалив, за клопотанням прокурора. У такому разі судове провадження здійснюється в загальному порядку.

Суддя ОСОБА_7