Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №133/746/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/746/26

28.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Дем`янової Ж.М.

за участі секретаря судового засідання – Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 06.03.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «КОШЕЛЬОК» зазначено про те, що 07.08.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://koshelok.ua/ було укладено електронний Договір № 2800714651-424002 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Вказаний Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора «8623», який було надіслано на номер телефону, зазначений відповідачем під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 4 000,00 грн; початковий строк кредитування – 22 дні; дисконтна процентна ставка – 1,85 % на добу за початковий строк кредитування; базова процентна ставка – 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку, реквізити якої відповідач зазначив в особистому кабінеті. Факт перерахування кредитних коштів, за твердженням позивача, підтверджується платіжними документами та довідкою-повідомленням про перерахування коштів.

Позивач зазначає, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Крім того, як зазначає позивач, відповідно до пунктів 3.6–3.8 Кредитного договору факт користування відповідачем сумою кредиту після закінчення початкового 22-денного строку користування кредитом є обставиною, яка має наслідком продовження строку користування кредитом на 90 днів, тобто до 26.11.2021 року, із застосуванням процентної ставки 2,2 % на добу.

Позивач зазначає, що відповідач до спливу початкового строку кредитування не виконав свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів, продовжив користуватися кредитними коштами, у зв`язку з чим строк користування кредитом було продовжено до 26.11.2021 року, а позивачем нараховано проценти відповідно до умов Кредитного договору.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, не повернув суму кредиту та не сплатив нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Станом на дату звернення до суду, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 13 548,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту – 4 000,00 грн; заборгованість за процентами за користування позикою – 9 548,00 грн.

Позивач вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, посилаючись на умови укладеного Кредитного договору, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про електронну комерцію».

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за Кредитним договором № 2800714651-424002 від 07.08.2021 року в розмірі 13 548,00 грн, а також судові витрати, зокрема сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Позивач не заперечує проти розгляду справи без його участі та його представника, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі. Цією ж ухвалою суду витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача ОСОБА_1 , а також виписку з карткового рахунку відповідача щодо зарахування на нього кредитних коштів за Кредитним договором № 2800714651-424002 від 07.08.2021 року.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у поданій позовній заяві просить розглядати справу без його участі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, відзиву чи інших заяв не подавав. На поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

До суду 12.08.2026 року надійшла відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, якою підтверджено факт емітування на ім`я ОСОБА_1 банківської картки, а також надано виписку по відповідному картковому рахунку, з якої вбачається факт зарахування кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн відповідачу.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 07.08.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://koshelok.ua/ було укладено електронний Договір № 2800714651-424002 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Згідно з умовами Кредитного договору № 2800714651-424002 ТОВ «КОШЕЛЬОК» зобов`язалося надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 4 000,00 грн строком на 22 дні, зі сплатою процентів за дисконтною процентною ставкою 1,85 % на добу за початковий строк кредитування та базовою процентною ставкою 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора «8623», який було надіслано на номер телефону, зазначений відповідачем під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн підлягали перерахуванню на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем надано підтвердження фінансової установи ТОВ «ТАС ЛІНК» щодо здійснення відповідної операції щодо перерахування коштів в сумі 4000,00 грн.

З метою перевірки обставин отримання відповідачем кредитних коштів ухвалою суду витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази щодо емітування банківської картки на ім`я ОСОБА_1 та виписку по картковому рахунку щодо зарахування кредитних коштів.

До суду 12.08.2026 року надійшла відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», якою підтверджено факт емітування на ім`я ОСОБА_1 банківської картки. До відповіді також додано виписку по відповідному картковому рахунку, з якої вбачається факт зарахування кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн.

Таким чином, надані АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» документи підтверджують як належність відповідачу банківської картки, на яку відповідно до умов Кредитного договору № 2800714651-424002 від 07.08.2021 року були перераховані кредитні кошти, так і факт фактичного зарахування зазначених коштів на рахунок відповідача.

Судом також встановлено, що відповідач не скористався правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Відповідно до пунктів 3.6–3.8 Кредитного договору факт користування відповідачем сумою кредиту після закінчення початкового 22-денного строку користування кредитом є обставиною, яка має наслідком продовження строку користування кредитом на 90 днів, тобто до 26.11.2021 року, із застосуванням базової процентної ставки 2,2 % на добу.

Відповідач до спливу початкового строку кредитування не виконав свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів, продовжив користуватися кредитними коштами, у зв`язку з чим строк користування кредитом було продовжено до 26.11.2021 року.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, отриманий кредит у повному обсязі не повернув та нараховані проценти за користування кредитними коштами не сплатив.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2800714651-424002 загальний розмір заборгованості відповідача становить 13 548,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту – 4 000,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом – 9 548,00 грн.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог та доказів на спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості суду не подав.

Наведені обставини підтверджуються копією Кредитного договору № 2800714651-424002 від 07.08.2021 року, документами щодо його укладення та підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором «8623», документами щодо перерахування відповідачу кредитних коштів, розрахунком заборгованості, а також відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 12.08.2026 року, підтвердженням емітування банківської картки на ім`я відповідача та випискою по картковому рахунку, яка підтверджує факт зарахування кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини, пов`язані з укладенням електронного кредитного договору, отриманням відповідачем грошових коштів у визначеному договором розмірі та на встановлених ним умовах, а також з обов`язком відповідача повернути отриманий кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову, суд виходить із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів.

Судом встановлено, що 07.08.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://koshelok.ua/ укладено електронний Договір № 2800714651-424002 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 22 дні. За користування кредитом встановлено дисконтну процентну ставку 1,85 % на добу за початковий строк кредитування та базову процентну ставку 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора «8623», який було надіслано на номер телефону, зазначений відповідачем під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформленою в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та виконується в порядку, визначеному Цивільним кодексом України та іншими законами України, а вчинення правочину в електронній формі прирівнюється за правовими наслідками до вчинення правочину у письмовій формі.

З огляду на наведене саме по собі укладення кредитного договору в електронній формі не свідчить про відсутність у нього юридичної сили. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач при укладенні договору використав передбачений договором спосіб його підписання шляхом введення одноразового ідентифікатора «8623».

При цьому відповідач не надав суду доказів того, що Кредитний договір № 2800714651-424002 ним не укладався, одноразовий ідентифікатор «8623» ним не використовувався або що умови договору ним не погоджувалися.

Судом також встановлено факт виконання позивачем своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Так, відповідно до умов Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем.

Факт перерахування кредитних коштів позивачем підтверджується інформаційним повідомленням фінансової установи ТОВ «ТАС ЛІНК» щодо здійснення відповідної операції про перерахування коштів в сумі 4000,00 грн. відповідачу.

Крім того, з метою перевірки факту отримання відповідачем кредитних коштів судом було витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача та виписку по відповідному картковому рахунку.

До суду 12.08.2026 року надійшла відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», якою підтверджено факт емітування банківської картки на ім`я ОСОБА_1 . Доданою до відповіді випискою по картковому рахунку підтверджено факт зарахування на рахунок відповідача кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн.

Отже, докази, надані позивачем, та відомості, отримані від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у своїй сукупності підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів та їх фактичного отримання відповідачем.

Доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, після отримання кредитних коштів на відповідача покладався обов`язок повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти у строки та в порядку, передбачені Кредитним договором.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, отриманий кредит у повному обсязі не повернув та нараховані проценти не сплатив.

Відповідно до пунктів 3.6–3.8 Кредитного договору продовження користування відповідачем сумою кредиту після закінчення початкового 22-денного строку користування кредитом має наслідком продовження строку користування кредитом на 90 днів, тобто до 26.11.2021 року, із застосуванням базової процентної ставки 2,2 % на добу.

Позивач зазначає, що відповідач не повернув кредитні кошти після закінчення початкового строку кредитування та продовжив користуватися ними, у зв`язку з чим строк користування кредитом було продовжено до 26.11.2021 року.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 2800714651-424002 становить 13 548,00 грн, з яких 4 000,00 грн – заборгованість за основною сумою кредиту та 9 548,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. Доказів погашення заборгованості, повного або часткового повернення кредитних коштів, а також доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку відповідач суду не подав.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 548,00 грн заборгованості, з яких 4 000,00 грн – заборгованість за кредитом та 9 548,00 грн – заборгованість за процентами.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення Кредитного договору, погодження його умов відповідачем, фактичне отримання ним кредитних коштів та невиконання ним обов`язку щодо їх повернення і сплати процентів.

При цьому факт отримання кредитних коштів підтверджений не лише документами, наданими позивачем, а й відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 12.08.2026 року та випискою по картковому рахунку, що підтверджує зарахування 4 000,00 грн на картку, емітовану на ім`я відповідача.

Таким чином, доводи позивача про виникнення у відповідача грошового зобов`язання та його невиконання знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подав та не надав доказів на спростування факту укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів, розміру заборгованості чи належного виконання ним договірних зобов`язань.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Відсутність заперечень відповідача сама по собі не звільняє позивача від обов`язку довести заявлені вимоги. Разом з тим у даній справі позивачем надано належні та допустимі докази, які у своїй сукупності підтверджують як факт укладення кредитного договору, так і факт фактичного отримання відповідачем кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, вважає їх взаємопов`язаними та такими, що узгоджуються між собою. Умови кредитування визначені Кредитним договором, факт його укладення підтверджується електронними документами та використанням одноразового ідентифікатора, факт надання та отримання кредитних коштів підтверджується платіжними документами позивача та відомостями АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а розмір непогашеної заборгованості визначений у наданому позивачем розрахунку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач довів факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, належного виконання ним свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів та неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо їх повернення і сплати процентів.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2800714651-424002 від 07.08.2021 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому розмірі – 13 548,00 грн.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «КОШЕЛЬОК» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано відповідні документи, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги та розмір витрат на її оплату.

Враховуючи повне задоволення позовних вимог, а також підтвердження позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявленому розмірі.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд –

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за Кредитним договором № 2800714651-424002 від 07 серпня 2021 року в розмірі 13 548 (тринадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 00 копійок, з яких: 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок – заборгованість за основною сумою кредиту; 9 548 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 00 копійок – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ 40842831, адреса: 08135, Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, 8 А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА