Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №132/2646/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2646/26

Провадження № 2/132/1734/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

28 вересня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Карнауха Н.П.,

при секретарі судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», поданим в його інтересах представником – адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 02.08.2022 між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (далі – АТ «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 98708424000, згідно із яким відповідачеві було надано кредит в розмірі 62 660,18 грн.

Між АТ «УКРСИББАНК» 22.02.2024 та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 263, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98708424000 від 02.08.2022.

Заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 74 359,53 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить – 55 059,97 грн, заборгованість за відсотками становить – 0 грн, заборгованість за комісією – 19 299,56 грн.

У зв`язку із порушеннями відповідачем умов кредитного договору позивачем надіслано відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості. Незважаючи на це, позичальник не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №98708424000 від 02.08.2022 у розмірі 74359,53 грн, 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.

Позивач подав до суду клопотання про підтримання позовних вимог, у якому просив задовольнити позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не подано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» 29.07.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

04.08.2026 судом отримана інформація щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено учасникам справи такі строки для подання заяв по суті справи: відповідачу - для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; відповідачу - для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; позивачу - для подання відповіді на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на позов. Виклик відповідача у справі здійснювати через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Вищезазначена ухвала була надіслана сторонам таким чином: позивачу - на електронну адресу та шляхом використання засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до електронного кабінету, відповідачу за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням.

Сторони у справі в судове засідання, призначене на 15:00 год. 04.09.2026 не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.

Представник позивача 14.08.2026 подав до суду клопотання про підтримання позовних вимог, у якому просив задовольнити позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Так, судова повістка про виклик відповідача ОСОБА_1 надсилались судом за зареєстрованим місцем її проживання, однак, на адресу суду 20.08.2026 повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «адресат відсутній».

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 16:00 год. 28.09.2026.

Представник позивача, якого належним чином повідомлено про дату і час судового розгляду, у судове, засідання, призначене на 28.09.2026, не з`явився, разом з тим 16.09.2026 надіслав на адресу суду клопотання про підтримання позовних вимог, у якому просив задовольнити позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання 28.09.2026 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заперечень з приводу поданого позову не надала. Додатково виклик відповідача ОСОБА_1 здійснювався шляхом публікації оголошення сайті судової влади України.

Враховуючи наведене, судом через повторну неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, 28.09.2026 постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 02.08.2022 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 98708424000.

Згідно із положеннями п.п. 3.1 –3.3 цього договору сума кредиту становить 62660,81 грн. Кредит надається позичальнику без застави. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання договору. Кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 62660,81 гривень на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 .

Пунктами 3.5-3.7 договору передбачено, що позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 03.08.2026. Розмір ануїтетного платежу становить 1306 гривень з моменту укладенян договору до 02.09.2022 року. З 03.09.2022 року розмір ануїтетного платежу становить 2684 гривень. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись до 2 числа (включно) кожного місяця.

Згідно із положеннями п.п. 3.8-3.9 договору процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0.00001 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна в розмірі 7.00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.

Договір про надання споживчого кредиту № 98708424000 від 02.08.2022 укладений в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора 78963.

АТ «УКРСИББАНК» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 62 660,81 грн, шляхом зарахування на банківський рахунок позичальника НОМЕР_1 , що підтверджується наданою копією виписки за кредитним договором з 02.08.2022.

Між АТ «УКРСИББАНК» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) 22.02.2024 укладено договір факторингу №263, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 98708424000 від 02.08.2022. (запис в реєстрі боржників № 508).

Таким чином, з наданих позивачем матеріалів вбачається, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань у відповідача наявна заборгованість у розмірі 74 359,53 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить – 55 059,97 грн, заборгованість за комісією – 19 299,56 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, докази відсутності заборгованості ним суду не подані.

V. Норми права, що регулюють спірні правовідносини, та оцінка суду.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідач шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого від АТ «УКРСИББАНК», підписав договір, акцептувавши пропозиції товариства, тобто, договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, 02.08.2022 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 98708424000 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом п.п. 10, 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно із наявною в матеріалах копією платіжного виписки за кредитним договором АТ «УКРСИББАНК» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 62 660,81 грн, шляхом зарахування вказаних коштів на банківський рахунок позичальника ОСОБА_1 .

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між АТ «УКРСИББАНК» 22.02.2024 та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 263, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 98708424000 від 02.08.2022.

Так, відповідно до п. 2.1 договору на умовах, встановлених цим договором, клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п. 3.1 вказаного договору сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги, складає 14,3% від суми прав вимоги, визначеної в реєстрі боржників. Сума фінансування становить 4 950 997,82 грн.

Факт оплати згідно договору факторингу № 263 підтверджується копією платіжної інструкції №75470 від 22.02.2024.

Крім того, сторонами договору факторингу № 263 від 22.02.2024 підписано та скріплено печатками витяг з реєстру божників до цього договору відповідно.

Відповідно до цього витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 263 від 22.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №98708424000 від 02.08.2022, загальна сума заборгованості 74 359,53 грн, з яких заборгованість за основним боргом становить – 55 059,97 грн, заборгованість за процентами становить – 0 грн, заборгованість за комісіями – 19 299,56 грн. Кількість днів прострочення 371.

Тобто, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд в постанові від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 виснував, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначила, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 536, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач не виконав свого зобов`язання, платежів для погашення заборгованості не здійснив ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки первісного кредитора АТ «УКРСИББАНК». Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань у нього наявна заборгованість у розмірі 74 359,53 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить – 55 059,97 грн, заборгованість за комісією – 19 299,56 грн.

Ця сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів. Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надав як і власного контррозрахунку. При цьому суд звертає увагу, що розмір відсотків визначений відповідно до умов договору.

За результатами аналізу досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та у достатній кількості, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог на предмет існування заборгованості відповідача перед позивачем та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів за кредитним договором суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, і загальна сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, становить 74 359,53 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить – 55 059,97 грн, заборгованість за процентами становить – 0 грн, заборгованість за комісією – 19 299,56 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 662,4 грн необхідно стягнути на його користь з відповідача.

У поданому позові ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмір 8 000,00 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із долученими до позовної заяви копіями документів між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Обсяг виконаних робіт зазначено в акті № 213 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06.08.2026, згідно із яким адвокатом Усенком М.І. надано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правову допомогу на загальну суму 8 000,00 грн.

Відповідно до детального опису наданих послуг до акту №213 від 08.06.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 адвокатом надано позивачу такі послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором: 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи: 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі: 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта: 3 год. 30 хв. Усього 6 год. 30 хв.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 виснувала, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

З урахуванням наведених норм права, обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та адвокатських послуг, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатських послуг, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 8 000,00 грн, вимога про стягнення яких зазначена у позовній заяві, є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 250,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (адреса: м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 98708424000 від 02.08.2022 у розмірі 74 359 (сімдесят чотири тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн 53 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту – 55 059,97 грн, заборгованість за комісією – 19 299,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (адреса: м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/fair/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя Н.П. Карнаух