Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №132/2643/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2643/26

Провадження № 2/132/1732/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25 вересня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Карнауха Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 6226464 від 13.12.2025 у сумі 13 084,75 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 500 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2 759,75 грн та суми заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 6 825,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 13.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір про надання коштів у кредит № 6226464, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 3 500 грн строком на 360 днів (з 13.12.2025 по 07.12.2026) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 603,75 грн).

Договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідач зобов`язання за договором позики не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6226464 від 13.12.2025.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 7 від 20.05.2026 до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 13 084,75 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 500 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2 759,75 грн та суми заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 6 825,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій спрямованих на повернення вказаних грошових коштів, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 6226464 від 13.12.2025 в розмірі 13 084,75 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 500 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2 759,75 грн та суми заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 6 825,00 грн.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача цю заборгованість, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач у позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

31.07.2026 судом отримано відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 03.08.2025 відкрито провадження у справі за цим позовом, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено учасникам справи наступні строки для подання заяв по суті справи: відповідачу - для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; відповідачу - для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; позивачу - для подання відповіді на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на позов. Одночасно цією ухвалою задоволено клопотання позивача, постановлено витребувати у в АТ «Універсал Банк»: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 13.12.2025 до 16.12.2025.

Вказана ухвала була надіслана сторонам для відома та до зазначеного банку для виконання.

Позивачу та його представнику вказану ухвалу надіслано до їх електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та на вказані в позовній заяві адреси електронної пошти.

Судом надсилалась зазначена ухвала на адресу реєстрації відповідача, однак, 20.08.2026 на адресу суду повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній».

Витребуванні судом докази із АТ «Універсал Банк» 21.08.2026 надійшли до суду.

Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 27.08.2026 постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, здійснивши перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15:30 год. 25.09.2026 у приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області.

Вказану ухвалу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі та судовою повісткою направлено відповідачу за адресою її реєстрації.

Сторони у судове засідання у справі, призначене на 15:30 год. 25.09.2026, не з`явились, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Позивач в позовній заяві просив справу розглянути без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Крім того, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до суду 03.09.2026 надійшла заява представника позивача – адвоката Ткаченко Ю.О. з проханням розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» відповідач ОСОБА_1 09.09.2026 отримала вказані вище ухвали суду разом із судовою повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 15:30 год. 25.09.2026. Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошень про його виклик до суду на офіційному веб-порталі Судова влада України.

Однак, відповідач в це судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, у встановлений судом строк відзиву на позов не подала.

В судовому засіданні 25.09.2026 через неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, враховуючи неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 13.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6226464, відповідно до положень п. 2.2 якого відповідачу надано кредит в сумі 3 500 грн строком на 360 днів (з 13.12.2025 по 07.12.2026) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 603,75 грн.)

Згідно із п. 1.20, 2.2.8 договору у випадку разі порушення позичальником зобов`язань за договором розмір неустойки становить 175 грн в день.

Договір кредиту №6226464 від 13.12.2025 підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 716064, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець ідентифікував відповідача за допомогою системи BankID НБУ – отримавши від «monobank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останньої в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори.

Пунктом 2.1 договору кредиту визначено, що кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 2.2 договору сторони встановили, що кредит надається позичальнику в сумі 3 500,00 грн строком на 360 днів (з 13.12.2025 по 07.12.2026) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 603,75 грн.)

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6226464 від 13.12.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи - ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Листом №20/05/26-50698 від 20.05.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтвердило, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 38763696-7967-477c-b6c4-ab1b10e9d7be за посередництвом платіжної установи перераховано кошти на виконання умов договору кредиту №6226464.

Згідно із довідкою № КД-000093564 від 01.06.2026 ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020, укладеного між компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема, 13.12.2025, сума 3 500,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 38763696-7967-477c-b6c4-ab1b10e9d7be.

Відповідно до наданої суду АТ «Універсал Банк» виписки по рахунку ОСОБА_1 на її картковий рахунок у вказаному банку 13.12.2025 зараховано 3 500 грн.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6226464 від 13.12.2025.

Так, згідно із положеннями п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 7 від 20.05.2026 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до боржників на умовах передбачених договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, в тому числі до відповідача в розмірі 13 084,75 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 500 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2 759,75 грн та суми заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 6 825,00 грн.

Проте, в порушення умов договору про надання коштів у кредит, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ні на рахунки попереднього кредитора, внаслідок чого виникла заборгованість за договором надання коштів у кредит № 6226464 від 13.12.2025.

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 516 ЦК України визначене, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказує, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії (надійний) № 6226464 від 13.12.2025 на загальну суму заборгованості розмірі 13 084,75 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 500 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2 759,75 грн та суми заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 6 825,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.9.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення останнім взятих на себе зобов`язань.

Згідно з умовами кредитного договору він укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.п. 10.4, 11 кредитного договору).

Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що позичальник ознайомився на сайті кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на вебсайті https://clickcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.п. 10.1.1,10.1.2 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.2 договору сторони встановили, що відповідачу надано кредит в сумі 3 500 грн строком на 360 днів (з 13.12.2025 по 07.12.2026) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 603,75 грн.) Згідно із п. 1.20, 2.2.8 договору у випадку разі порушення позичальником зобов`язань за договором розмір неустойки 175 грн в день.

Таким чином, відповідачем та позивачем було погоджено нарахування процентів за користування кредитом, розмір комісії та неустойки.

Також, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Водночас суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по зазначеному вище договору в частині нарахованої суми заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 6 825,00 грн з таких підстав.

Положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами

Враховуючи те, що на підставі договору надання коштів у кредит №6226464 від 13.12.2025 пеню/неустойку нараховано в період дії воєнного стану в України, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказані суми підлягали списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про їх стягнення є неправомірною.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення договору та законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором надання коштів у кредит №6226464 від 13.12.2025 в розмірі 6 259,75 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 500 грн та заборгованості за процентами на суму 2 759,75 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 273,69 грн, виходячи з обрахунку: 6 259,75 грн (розмір задоволеного позову) х 2 662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору): 13 084,75 грн (ціна пред`явленого позову)).

У поданому позові ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмір 6 500 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви, серед іншого, долучено копії: договору про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026, укладеного між позивачем та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 11.05.2026; витягу з акту № 2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026.

У витязі з акту № 1-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 зазначено: надана послуга – вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції /аналіз судової практики та збір документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів по малозначних справах для формування позовної заяви – вартість наданої послуги – 500 грн.; судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) – вартість наданої послуги – 4 000 грн.

Таким чином, загальна вартість послуг адвоката згідно із цими матеріалами складає 4500 грн. Водночас в позовній заяві пред`явлено вимогу відшкодувати 6500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 виснувала, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

З урахуванням наведених норм права, обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та адвокатських послуг, обсягом наданих адвокатських послуг, частковим задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу у сумі 6500 грн є завищеною.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

Таким чином із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог витрати на правничу допомогу в сумі 956,8 грн. (2 000 грн : 100 х 47,84%).

Вказану суму суд вважає співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3, 5, 10-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 282, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851) заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 6226464 від 13.12.2025 на суму 6 259 (шість тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн 75 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 500 грн та заборгованості за процентами на суму 2 759,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн 69 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Карнаух