Додаткове рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №390/2169/24 — Кропивницький апеляційний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 390/2169/24

провадження № 22-з/4809/114/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Дьомич Л. М. (суддя – доповідач), Карпенко О.Л., Письменний О.А., розглянувши заяву Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року, додаткове рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишено без задоволення. Рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року залишено без змін.

04 серпня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду надійшла заява Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в інтересах яких діє адвокат Сумська Наталія Дмитрівна про ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно поданої заяви представник просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 (вісім тисяч гривень) на користь відповідача Соколівського ліцею Соколівської сільської ради шляхом перерахування коштів на рахунок Головного розпорядника коштів - Відділ освіти Соколівської сільської ради.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 серпня 2026 року заяву Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в інтересах яких діє адвокат Сумська Наталія Дмитрівна про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року, призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

07 серпня 2026 року представником позивачки, адвокатом Бондаренко Ю.О., подана заява з проханням не вирішувати заяву Соколівського ліцею Соколівської сільської ради про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат до направлення до електронного кабінету представника позивачки повного тексту постанови Кропивницького апеляційного суду від 30.07.2026 року. Після отримання зазначеної постанови надати стороні позивачки можливість у розумний строк подати письмові заперечення щодо заяви відповідача та доданих до неї доказів. При вирішенні питання про прийняття нових доказів врахувати, що довідка Відділу освіти Соколівської сільської ради від 20.07.2026 року існувала до завершення апеляційного розгляду справи 30.07.2026 року

Повний текст судового рішення виготовлений апеляційним судом 10 серпня 2026 року.

12 серпня 2026 року стороною позивачки подані письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Якою виказуються заперечення щодо задоволення зазначеної заяви з огляду на таке: подані документи не усувають питання щодо належного суб`єкта відшкодування витрат; у заяві відповідач посилається на договір про надання правничої допомоги №79 від 02.06.2026 року, за якою Замовником (Клієнтом) є Відділ освіти Соколівської сільської ради, а не Соколівський ліцей; на Відділ освіти умовами договору покладений обов`язок сплачувати адвокату обумовлений гонорар та приймати виконану роботу; Соколівський ліцей у пункті 1.1 договору зазначений як особа, якій надається правнича допомога у справі №390/2169/24, однак стороною договору та особою, на яку покладено грошове зобов`язання з оплати правничої допомоги, він не є; акт приймання-передачі правничої допомоги від 04.08.2026 року укладений та підписаний між адвокатським об`єднанням і Відділом освіти Соколівської сільської ради.

Відповідач просить стягнути 8 000 грн на користь Соколівського ліцею, але перерахувати присуджені кошти іншій юридичній особі — Відділу освіти Соколівської сільської ради. Довідка Відділу освіти від 20.07.2026 року не усуває зазначеної суперечності, за якою Соколівський ліцей не має власної бухгалтерії та банківських рахунків, а його фінансове обслуговування здійснюється бухгалтерією Відділу освіти через казначейські рахунки цього Відділу. Позивач наполягає, що зазначена довідка підтверджує лише порядок бухгалтерського та фінансового обслуговування ліцею та не змінює того факту, що за договором №79 Замовником є Відділ освіти, саме на нього покладений обов`язок оплати послуг, саме він підписав акт приймання передачі, а Соколівський ліцей стороною договору не є. Заявлений розмір витрат не відповідає критеріям співмірності.

Тому, фактична сплата заявлених 8 000 грн документально не підтверджена. Таким чином, подані документи не доводять, що саме Соколівський ліцей фактично сплатив або відповідно до умов договору зобов`язаний сплатити заявлені 8 000 грн.

Щодо строку розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення, а у разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Згідно наказів про відпустки виходить: суддя Письменний О.А. перебував у щорічній плановій відпустці з 17.08.2026 року по 27.08.2026 року, суддя Дьомич Л.М. з 24.08.2026 року по 07.09.2026 року та з 16.09.2026р по 18.09.2026року, суддя Карпенко О.Л. з 07.-9.2029 року по 25.09.2026 року.

Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачами під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вимоги заяви з наступних підстав.

Суд може вирішує питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (пункт 2 частина третя статті 259 ЦПК України).

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).

Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Згідно частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Апеляційним судом з`ясовано, що професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи № 390/2169/24 відповідачу - Соколівському ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, надавала адвокат Сумська Наталія Дмитрівна, яка діяла на підставі ордеру про надання правничої допомоги.

Представник відповідача, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомила про очікувані витрати на професійну правничу допомогу, які має понести відповідач.

Оцінюючи обґрунтованість заявленною відповідачем заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів враховує наступне.

02 червня 2026 року між відділом освіти Соколвіської сільської ради та Адвокатським обєднанням «Бондар та партнери» в особі адвоката Сумської Наталії Дмитрівни укладений договір про надання правничої допомоги (а.с.77 том 3).

Сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань, але не довше 31 грудня 2026 року (пункт 7.1.).

Розділом 4 обумовлений порядок оплати послуг адвоката. Пунктом 4.1., 4.2, 4.3 договору передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату гонорар відповідно до домовленості сторін та згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт. Акт про надання правничої допомоги підписується клієнтом на протязі п`яти днів з моменту його отримання.

04 серпня 2026 року сторони договору уклали Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги по договору про надання правничої допомоги №79 від 02 червня 2026 року, в якій визначили вартість наданих послуг адвоката.

Так, загальна вартість наданих послуг, яка включає аналіз рішення суду першої інстанції, ознайомлення з апеляційною скаргою,аналіз доводів апеллянта, правовий аналіз правових висновків ВС у подібних правовідносинах, складання та оформлення відзиву, участь у судових засіданнях - становить 8 000 гр.;

04 серпня 2026 року адвокат Сумська Наталія Дмитрівна та Клієнти відділ освіти Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської областіпідписали акт приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору №79 про надання правничої допомоги від 02 червня 2026 року.

В абзаці 5 вказаного акту визначено, що вартість наданих послуг складає складає 8 000 грн (а.с. 81 том 3).

Колегія суддів зауважує, що договір про надання правової допомоги від 02.06.2026 року укладений між Відділом освіти Соколівської сільської ради та адвокатським об`єднанням «Бондар та партнери».

Виходить, що адвокат надавав правничу допомогу Соколівському ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (юридична особа), відповідачу у справі, як значиться в ордері з посиланням на договір, а в основу відшкодування витрат суду надані докази такі як договір, акт приймання-передачі наданої правничсої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 79 від 02.06.2026 року за участю сторони договору - Відділу освіти Соколівської сільської ради.

Виходить, що належними та допустимими доказами не підтверджено, що саме Соколівський ліцей, який є відповідачем у справі, був стороною договору про правничу допомогу та саме він, як сторона у справі, фактично поніс і сплатив чи мав би сплатити заявлені до відшкодування кошти. При цьому сторона у справі Соколівський ліцей Соколівської сільської ради Кропивницького району є юридичною особою, умови договору містять конкретизацію, що виконавець бере на себе зобовязання надавати послуги Соколівському ліцею Соколівської сільської ради.

За наслідком аналізу правових підстав відшкодування, колегія суддів погоджується з доводами з позицією сторони позивача, що відсутні правові підстави відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на користь Соколівської сільської ради, який такі витрати не поніс і умови договру не передбачають таких витрт для відповідача.

Суду не надано доказу договірних відносин щодо правничої допомоги з Соколівським ліцеєм Соколівської сільської ради Кропивницького району.

Специфика фінансування ліцею відділом освіти, жодним чином не передбачає відшкодування саме на користь відповідача, сплачених коштів Відділом освіти Соколівської сільської ради. Договір між адвокатським об`єднанням та Відділом освіти Соколівської сільської ради чітко визначають умови правовідносин між його субєктами.

Таким чином позиція, що органом управління Соколівського ліцею є Відділ освіти Соколівської сільської ради, ліцей фінансується з місцевого бюджету, а тому договір про надання правової допомоги укладений саме з Відділом освіти, в розумінні ст. 141 ЦПК не є підставною для відшкодування витрат на користь відповідача, не доводять, що саме ліцей у справі є належним суб`єктом відшкодування.

За викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 270, 381, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Карпенко

О. А. Письменний