Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №201/11052/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №201/11052/24

Суддя: Красвітна Т. П.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7197/26 Справа № 201/11052/24 Головуючий у першій інстанції: Наумова О. С. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Соборного районного суду м. Дніпра у складі судді Наумової О.С. від 07 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,–

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 13.10.2023 в м. Дніпрі на перехресті вул. Запорізьке Шосе та вул. Високовольтна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Camry», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована в ТДВ СК «Гардіан» згідно поліса № ЕР/212643669, який діяв на дату ДТП та автомобіля «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2023 по справі № 201/13467/23. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Позивача «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 , чим завдані йому матеріальні збитки. 13.10.2023 представник ОСОБА_3 направив на електронну адресу ТДВ СК «Гардіан» завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та весь необхідний пакет документів, передбачених ст. 35 Закону. 21.11.2023 його представник направив на електронну адресу ТДВ СК «Гардіан» завірені електронно-цифровим підписом рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_4 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_4 08.01.2024 представник ОСОБА_3 , направив на електронну адресу ТДВ СК «Гардіан» завірену електронно-цифровим підписом постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2023 по справі №201/13467/23. 09.01.2024 ТДВ СК «Гардіан» виплачене страхове відшкодування в розмірі 156800,00 грн на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 , де здійснювався ремонт автомобіля позивача за вказівкою позивача у заяві на виплату. Максимальний ліміт відповідальності ТДВ СК «Гардіан» за полісом №ЕР/212643669 в результаті пошкодження майна складає 160000,00 грн., враховуючи, що полісом передбачено франшизу в розмірі 3200,00 грн, страховик виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. №0911/23 від 08.11.2023, складеного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 складає 348079,01 грн. Вказана сума складається із вартості відновлювального ремонту 325503,23 грн та втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 22575,78 грн. Фактична вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 247316,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт. 14.11.2023 позивачем сплачено на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 різницю між зобов`язанням по сплаті ТДВ «СК «Гардіан» (156800,00 грн) та фактичною вартістю відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 (247316,00 грн), що складає 90516,00 грн. Таким чином, розмір невідшкодованої шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 складає 90516,00 грн, що розраховується наступним чином 247316,00 грн (фактичні витрати) - 156800,00 грн (виплачене страхове відшкодування). З урахуванням вимог ст. 29, п. 32.7 статті 32 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.п. 1.6, 8.3, 8.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) зі ОСОБА_1 підлягає стягненню втрата товарної вартості автомобіля в розмірі 22575,78 грн. За приписами п. 36.6. ст. 36 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Умовами договору страхування №ЕР/212643669 передбачено франшизу в розмірі 3200,00 грн, яка підлягає стягненню зі ОСОБА_1 . Тому позивачка просила стягнути на свою користь з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 90516,00 грн, франшизу в розмірі 3200,00 грн, втрату товарної вартості в розмірі 22575,78 грн, а всього 116291,78 грн.

Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 07 квітня 2026 року позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 90516,00 грн, франшизу в розмірі 3200,00 грн, втрату товарної вартості в розмірі 22575,78 грн, а всього 116291,78 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 13 жовтня 2023 року о 08 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_3 , при повороті ліворуч на нерегульованому перехресті вул. Запорозьке шосе з вул. Високовольтна м.Дніпрі не надав переваги у русі, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Рено», д/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , яка рухалась у зустрічному напрямку прямо. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.13 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам (а.с. 15).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ №1249, позивача є власницею автомобіля «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 , 2020 року випуску (а.с. 67).

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2023 по справі №201/13467/23 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладене на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 15).

ОСОБА_1 , з`явившись до суду при розгляді справи №201/13467/23, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та повідомив, що порушення правил дорожнього руху відбулось ненавмисно з його боку, оскільки він був дещо введений в оману діями інших водіїв, які стали надавати йому перевагу у русі, знаходячись в одному потоці з водієм ОСОБА_3 , яка наближалась суміжною правою смугою.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана вище постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2023 по справі №201/13467/23 не оскаржувалась відповідачем та набрала законної сили 19.12.2023 (а.с. 15).

Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Тойота», д/н НОМЕР_3 - ОСОБА_1 , на дату ДТП 13.10.2023 була застрахована в ТДВ СК «Гардіан», згідно полісу №ЕР/212643669 з лімітом відповідальності за шкоду майну - 160000,00 грн, франшизою - 3200,00 грн (а.с. 18, 67-68).

13.10.2023 представник ОСОБА_3 направив на електронну адресу ТДВ СК «Гардіан» завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та весь необхідний пакет документів, передбачених ст. 35 Закону.

21.11.2023 представник позивача направив на електронну адресу ТДВ СК «Гардіан» завірені електронно-цифровим підписом рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_4 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_4

08.01.2024 представник позивача направив на електронну адресу ТДВ СК «Гардіан» копію постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2023 по справі №201/13467/23.

09.01.2024 ТДВ СК «Гардіан» виплачене страхове відшкодування в розмірі 156800,00 грн на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується копією платіжної інструкції №197663 від 09.01.2024 (а.с. 8, 19).

Фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено», д/н НОМЕР_4 складала 247316,00 грн, що підтверджено копією акту прийому-передачі виконаних робіт №9 від 13.03.2024 ФОП ОСОБА_4 (а.с. 61-62).

14.11.2023 на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 сплачено різницю між фактичною вартістю відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 (247316,00 грн) та виплаченим страховим відшкодуванням ТДВ «СК «Гардіан» (156800,00 грн) в розмірі 90516,00 грн, згідно з копією платіжної інструкції №512703852 від 14.11.2023 (а.с. 20).

Згідно із висновком експерта Дроздова Ю.В. №0911/23 від 08.11.2023, складеного на замовлення позивачки за результатами проведення товарознавчої експертизи, вартість матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості), заподіяного власнику автомобіля «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 складає 348079,01 грн; вартість відновлювального ремонту - 325503,23 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних частин - 325503,23 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних частин, без ПДВ - 286282,59 грн; втрата товарної вартості - 22575,78 грн; ринкова вартість транспортного засобу - 414585,30 грн (а.с. 21-30).

Сума матеріального збитку, згідно вказаного вище висновку, складається із вартості відновлювального ремонту 325503,23 грн та втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 22575,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц (провадження №14-80цс19)).

За ст. ст. 3, 6, п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди; страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого; у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи; у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Встановлено, що автомобіль «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 фактично відремонтований, а вартість відновлювальних робіт склала 247316,00 грн, що підтверджено копією акту прийому-передачі виконаних робіт №9 від 13.03.2024 ФОП ОСОБА_4 (а.с. 61-62).

Зазначена вище вартість фактичного ремонту не перевищує розмір вартість відновлювального ремонту, який встановлений висновком експерта ОСОБА_5 №0911/23 від 08.11.2023, складеного за результатами проведення товарознавчої експертизи.

Отже, ТДВ СК «Гардіан», у якого була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на дату ДТП, у повному обсязі виконала своє зобов`язання з виплати страхового відшкодування, яке обмежене лімітом відповідальності за шкоду майну - 160000,00 грн, з відрахуванням суми франшизи - 3200,00 грн.

Разом з тим, вартість фактично проведених відновлювальних (ремонтних) робіт автомобіля склала 247316,00 грн, що перевищує та не покривається лімітом страхового полісу в розмірі 160000,00 грн.

Також, з винуватця в ДТП підлягає стягненню сума франшизи (3200,00 грн) та втрата товарної вартості (22575,78 грн), які страховиком не відшкодовуються, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, вину відповідача в ДТП, яка мала місце 13 жовтня 2023 року; враховуючи, що вартість фактично проведених ремонтних робіт автомобіля «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 , склала 247316,00 грн, що не перевищує визначену вартість відновлювального ремонту згідно висновку експерта №0911/23 від 08.11.2023; враховуючи що автомобіль не є фізично знищеним; приймаючи до уваги, що ТДВ СК «Гардіан» здійснено виплату страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності страховика в сумі 156800,00 грн, – колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача (винуватця ДТП) на користь позивачки франшизи в розмірі 3200,00 грн, різниці між завданими позивачці матеріальними збитками та страховим відшкодуванням у розмірі 87316,00 грн (247316,00 грн - 156800,00 грн - франшиза 3200,00 грн), а також втрати товарної вартості у розмірі 22575,78 грн, що всього становить 113091,78 грн.

За положеннями статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Колегія суддів вважає помилковим розрахунок суду першої інстанції, за яким сума франшизи у розмірі 3200,00 грн додана до різниці між фактичними витратами на відновлення автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням. Франшиза не є додатковою сатисфакцією, яка підлягає стягненню понад розмір заподіяної майнової шкоди, а становить частину збитків, завданих пошкодженням майна потерпілої особи, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Тому при визначенні розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню винуватцем ДТП, сума фактичних витрат на відновлення автомобіля у розмірі 247316,00 грн має бути зменшена на суму виплаченого страхового відшкодування 156800,00 грн, а франшиза у розмірі 3200,00 грн не додається до отриманої різниці, оскільки вже охоплюється невідшкодованою частиною шкоди. Відтак розмір майнової шкоди, що підлягає стягненню, становить 90516,00 грн (247316,00 грн - 156800,00 грн), з яких 87316,00 грн - шкода та 3200,00 грн - франшиза (частина завданої шкоди, яка в обов`язковому порядку підлягає відшкодуванню винуватцем ДТП). А з урахуванням втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 22575,78 грн, загальна сума відшкодування становить 113091,78 грн.

Тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру стягнутої з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди – з 90516,00 грн на 87316,00 грн; в частині розміру стягнутої загальної суми грошових коштів – з 116291,78 грн на 113091,78 грн та в частині розміру стягнутих з відповідача на користь позивачки витрат по сплаті судового збору – з 1211,20 грн на 1177,65 грн (1211,20 грн х 97,23% - пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Щодо доводів апелянта про наявність у діях сторін вини обох учасників (водіїв) ДТП, колегія зазначає наступне.

Будь-яких доказів, що відносно ОСОБА_3 також було складено протокол про адміністративне правопорушення, у зв`язку із ДТП, яка мала місце 13 жовтня 2023 року, та який розглядався судом - відповідачем не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята статті 82 ЦПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18)).

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 82 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 вересня 2019 року в справі №234/16272/15-ц Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок згідно з яким, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, вирішуючи цивільний позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Колегія суддів зауважує, що протилежний підхід фактично означав би можливість ревізії у цивільному судочинстві висновків судів у справах про адміністративне правопорушення щодо наявності/відсутності у діях особи, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Натомість доводи апелянта фактично спрямовані на необхідність в межах цивільної справи повторно встановлювати наявність чи відсутність вини сторін у ДТП, діям яких вже надана правова оцінка судом у справі про адміністративне правопорушення.

Заперечуючи свою провину у ДТП та стверджуючи про провину позивачки, ОСОБА_1 міг надавати відповідні докази, зокрема й висновки експертів, фото/відеоматеріали тощо, на підтвердження чи спростування цих обставин саме в межах справи про адміністративне правопорушення №201/13467/23, яка була розглянута судом у передбаченій законом процедурі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 19 березня 2025 року у справі №761/4688/20.

В матеріалах справи наявна постанова суду про визнання відповідача винним у скоєні зазначеного вище ДТП, яка набрала законної сили, та є підставою для відшкодування шкоди.

Факт проведення огляду пошкодженого автомобіля експертом без участі винуватця ДТП ( ОСОБА_1 ) не є безумовною підставою для визнання висновку експерта недопустимим чи неналежним доказом.

Суд ґрунтує своє рішення на сукупності всіх належних доказів у справі, у тому числі, документів, які підтверджують вартість фактично проведених ремонтних робіт на СТО ФОП ОСОБА_4 (акт прийому-передачі виконаних робіт на суму 247316,00 грн) та факт оплати цих робіт (страховою компанією та позивачкою).

Відповідач під час розгляду справи не скористався своїм правом заявити клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, не надав жодних контррозрахунків і не спростував належним чином обставин щодо розміру завданої шкоди.

Доводи апеляційної скарги, що у квитанції про доплату за ремонт (№512703852 від 14.11.2023 на суму 90516,00 грн) платником зазначено ОСОБА_6 , а не позивачку ОСОБА_3 , не спростовують факту реального понесення витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля «Renault Sandero» та наявності у позивачки відповідних майнових втрат.

Оплата витрат на ремонт членом родини (в даному випадку чоловіком позивачки, що підтверджується копією її паспорту) в інтересах власника пошкодженого майна не позбавляє потерпілу особу права на відшкодування заподіяної шкоди та не звільняє винуватця ДТП від цивільно-правової відповідальності за її відшкодування. Кошти на доплату за ремонт були внесені на користь СТО для відновлення саме автомобіля «Renault Sandero», д.р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №512703852 від 14.11.2023.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутих з відповідача сум; в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 07 квітня 2026 року в частині розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди – змінити з 90516,00 грн на 87316,00 грн; в частині розміру загальної суми грошових коштів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 – змінити із 116291,78 грн на НОМЕР_6 (сто тринадцять тисяч дев`яносто одна) грн 78 коп. та в частині розміру стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат по сплаті судового збору – змінити з 1211,20 грн на 1177 (одна тисяча сто сімдесят сім) грн 65 коп.

В іншій частині рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 07 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

О.В. Халаджи

Оригінал: reyestr.court.gov.ua