Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №705/7698/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7698/25

2/705/1416/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» (вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ, ЄДРПОУ 00032129) про стягнення з банку безпідставно списаних коштів з карткового рахунку,

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Позиції інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «ОЩАДБАНК» в якому просить зобов`язати відповідача припинити нарахування відсотків за користування кредитними коштами, що були зняті з рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «ОЩАДБАНК», яким користується позивач, та стягнення щомісячних платежів його погашення, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 37651,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» було укладений договір на відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_3 .

В процесі користування рахунком, з використанням реквізитів платіжної картки Відповідача НОМЕР_4 , мобільного додатку Банку «Ощад 24/7», з використанням облікового запису, що був зареєстрований 24.11.2024, та фінансового номеру телефону позивача відбулись операції, участь в яких він заперечує:

04.09.25, 12:32:21 операція переказу грошових коштів в сумі 29 000,00 гри. (без урахування комісії-) на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану АТ «Банк Кредит Дніпро»;

04.09.25, 12:33:05 операція переказу грошових коштів в сумі 17 000,00 грн. (без урахування комісії-) на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану АТ «Банк Кредит Дніпро»;

04.09.25, 12:34:35 операція переказу грошових коштів в сумі 900,00 грн. (без урахування комісії) на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану АТ «Банк Кредит Дніпро».

Операції з переказу коштів між платіжними картками відносяться до операцій типу Р2Р, по яких надання послуги полягає в миттєвому (он-лайн) перерахуванні коштів на іншу платіжну картку.

Позивач звернувся до найближчого відділення АТ «Держаний ощадний банк України» в м. Умань, в якому повідомив працівників про вищевказані обставини, заблокував картку, заблокував застосунок «Ощад24» отримав виписку за картою/рахунком за 04.09.2025 року де було зафіксовано викрадення з кредитного рахунку коштів, що належать банку в розмірі 46 900 грн. Крім того позивач звернувся до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення злочину, де 12.09.2025 року було зареєстровано кримінальне провадження №12025250320001284 за ч. 4 ст. 185 КК України.

В зв`язку з тим, що у відповідача у ОСОБА_1 відкритий рахунок на який він отримує пенсію, і його змінити не може, так як громадяни які отримують пенсію по Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зобов`язані відкривати рахунок саме у Відповідача, позивач був вимушений 09.10.2025 року сплатити 3711 грн.

Вказує, що в листопаді 2025 року він такої оплати не проводив в зв`язку з відсутністю коштів, тому 01.12.2025 року відповідач самостійно, без згоди позивача, стягнув з нього кошти в сумі 4211,51 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що весь час користування рахунком відкритого у відповідача та платіжною карткою, сама картка знаходились у нього, пароль до карток чи додатку «Ощад 24/7» нікому не повідомляв, телефон з сім картою, що прив`язана до карто/рахунків також перебував у нього. Також вказує, що мобільний додаток «Ощад 24/7», який було останній раз встановлено/перестановлено 04.09.2025 о 12:31, не встановлював та не перевстановлював.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 31.12.2025 було відкрите провадження у даній справі, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 01.01.2026 року. Позовну заяву з додатками відповідач отримав 09.02.2026 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

09.02.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, в якій він просив збільшити позовні вимоги до 15 260, 46 грн.

20.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що у даній справі спірні операції були виконані з електронною ідентифікацією платіжного засобу і його користувача - з фінансового номеру телефону позивача надійшло ОТР-підтвердження або push-підтвердження транзакцій. Це відповідає визначенню авторизованого платежу. Банк діяв строго у межах закону та договору, завершивши переказ лише після успішної аутентифікації запиту на транзакцію. Як підкреслює судова практика, якщо SMS-код для підтвердження операції надійшов на фінансовий номер клієнта і був введений для авторизації, то платіж вважається здійсненим за волевиявленням власника рахунку, а отже банк не несе відповідальності за наслідки такої операції.

20.04.2026 до суду від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказано, що позиція позивача є внутрішньо суперечливою, оскільки він одночасно: заперечує свою участь в операціях; але сам визнає, що операції відбулися через його фінансовий номер, його обліковий запис і додаток «Ощад 24/7»; посилається на перестановлення додатку саме безпосередньо перед операціями; не надає технічного доказу збою банківської системи; не надає доказу, що система банку виконала операцію без будь-якої електронної ідентифікації.

27.04.2026 від представника відповідача до суд надійшли додаткові пояснення у яких зазначено, що відповідач заперечує проти позову, оскільки спірні операції 04.09.2025 були вчинені після проходження договірної автентифікації: використано незмінний фінансовий номер +380977507824, чинний обліковий запис «Ощад 24/7», IVR-підтвердження, ОТР-повідомлення та реквізити картки/ПІН. За законом вирішальним є не сам факт подальшого заперечення операцій, а наявність/відсутність автентифікації та момент повідомлення емітента про втрату або компрометацію засобів доступу. Електронні логи, SMS-метадані та таблиці транзакцій є належними електронними доказами. Сукупність наявних матеріалів свідчить не про самочинне списання коштів банком, а про послідовне використання персоналізованого набору доступу, пов`язаного з клієнтом: фінансового номера телефону, реквізитів картки, IVR-підтвердження реєстрації, ОТР-кодів для входу/переказу та мобільного застосунку «Ощад 24/7». За Законом України «Про платіжні послуги» згода платника на дистанційну платіжну операцію надається у порядку, визначеному договором, а надавач зобов`язаний фіксувати дату, час надходження, прийняття та виконання платіжної інструкції; електронна взаємодія з користувачем допускається лише після автентифікації, а для доступу до рахунку та дистанційної операції застосовується посилена автентифікація. Наявні в матеріалах справи дані утворюють безперервний часовий ланцюг:

04.09.2025 о 12:28 - успішне IVR-підтвердження реєстрації в «Ощад 24/7» з натисканням клавіші 1; 04.09.2025 о 12:28:53 — ОТР для входу; 04.09.2025 о 12:30:53— верифікація нового мобільного застосунку; 04.09.2025 о 12:30:59 — SMS-повідомлення про вхід; 04.09.2025 о 12:31:58 та 12:32:36 — ОТР для переказу на картку іншого банку; 04.09.2025 о 12:32:21, 12:33:05 та 12:34:35 — спірні перекази на 29 000 грн, 17 000 грн і 900 грн. Така послідовність є технічно узгодженою та свідчить про проходження процедури автентифікації перед виконанням спірних операцій. Обов`язки користувача не розголошувати облікову інформацію, не допускати використання платіжного інструменту третіми особами та негайно повідомити емітента про втрату/компрометацію прямо передбачені законом і Положенням НБУ N? 164. Власна письмова заява позивача до Банку додатково має значення, оскільки сам позивач повідомив, що картка перебувала при ньому, телефон із SIM-карткою, прив`язаною до карткових рахунків, також перебував при ньому, а пароль нікому не повідомляв. У поєднанні з даними про незмінність фінансового номера та подальші IVR-звернення з того самого номера 05.09.2025, 08.09.2025, 15.09.2025, 17.09.2025 та 05.03.2026 це істотно послаблює версію про операції, здійснені банком без волі клієнта та без використання його персоналізованих засобів доступу. Окремо Банк звертає увагу суду на деталізовану хронологію телефонних взаємодій за фінансовим номером телефону клієнта НОМЕР_6 , яка підтверджує неодноразову випадкову дію, а тривалу, послідовну та багатоетапну взаємодію з сервісами Банку, пов`язаними з реєстрацією, видаленням облікового запису, відновленням доступу, блокуванням, розблокуванням, зміною ПІН-коду та повторною реєстрацією в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад24/7».

11.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, в якій він просив збільшити позовні вимоги до 37651,22 грн.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АТ «Державний ощадний банк України» було укладено договір на відкриття карткового рахунку НОМЕР_3 .

Позивач вказує, що зареєстрував обліковий запис в мобільному додатку банку «Ощад 24/7» 24.11.2024.

З використанням реквізитів платіжної картки позивача НОМЕР_4 відбулися наступні транзакції:

- 04.09.25, 12:32:21 операція переказу грошових коштів в сумі 29 000,00 гри. (без урахування комісії-) на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану АТ «Банк Кредит Дніпро»;

- 04.09.25, 12:33:05 операція переказу грошових коштів в сумі 17 000,00 грн. (без урахування комісії-) на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану АТ «Банк Кредит Дніпро»;

- 04.09.25, 12:34:35 операція переказу грошових коштів в сумі 900,00 грн. (без урахування комісії) на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану АТ «Банк Кредит Дніпро».

Вказане підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період 12/08/2025-11/09/2025.

Позивач вказує що зазначені операції здійснені без його відома, тобто було викрадення з його кредитного рахунку коштів в розмірі 46 900 грн, тому він звернувся до найближчого відділення АТ «Ощадбанк» де отримав виписку по рахунку, заблокував картку та заблокував застосунок «Ощад 24/7».

12.09.2025 ОСОБА_2 звернувся до Уманського РУП ГУП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025250320001284, що підтверджується копією витягу з ЄРДР, копією протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.09.2025 та протоколом допиту потерпілого.

В подальшому ОСОБА_1 14.10.2025 звернувся з листом до відповідача у якому просив провести службову перевірку щодо незаконного зняття коштів у розмірі 47733,00 та повернути йому кошти у розмірі 3711 грн. які були сплачені ним як погашення платежу по спірному кредиту.

28.10.2025 відповідачем була надана відповідь ОСОБА_1 про те, що несанкціоновані перекази грошових коштів могли статися в результаті розголошення позивачем своїх персональних даних, реквізитів платіжних карт, випущених на ім`я ОСОБА_1 та одноразових ОТР-паролів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону позивача, тому банк повідомив про відсутність підстав для повернення грошових коштів.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 постійно мав платіжну картку з собою, паролю до карток чи додатку «Ощад 24/7» він не розголошував, телефон з сім-картою що прив`язана до рахунків був постійно при ньому, а відтак не несе відповідальності перед банком за операції, які були проведенні 04.09.2025, тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3).

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (частина перша статті 1066 ЦК України).

Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 136-138 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року (далі - Положення), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Платіжний інструмент має відповідати вимогам емітента щодо захисту інформації, установленим з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку. Платіжний інструмент, що використовується для здійснення платіжних та/або інших операцій у платіжній системі, має також відповідати вимогам відповідної платіжної системи щодо захисту інформації.

Емітент (надавач платіжних послуг) зобов`язаний забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача.

Відповідно до пункту 140 розділу VII Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Пунктами 143 та 144 розділу VII Положення передбачено, що надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Пунктом 146 розділу VII Положення визначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

З пояснень позивача судом встановлено, що останній користувався належною йому платіжною карткою, мав доступ до неї через застосунок «Ощад24/7» в якому створив обліковий запис 24.11.2024. ОСОБА_1 наполягав на тому, що він не має жодного відношення до платіжних операцій які відбулися 04.09.2025, оскільки мобільний додаток не встановлював та не перевстановлював.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).

Відтак позичальник не буде відповідати за шахрайські дії з її карткою та нести матеріальну відповідальність за неналежні платіжні операції в разі дотримання таких умов: своїми діями або бездіяльністю позичальник не сприяв утраті або незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції; виявивши безпідставне списання коштів, позичальник невідкладно повідомив про це в банк і правоохоронні органи.

Як вбачається з протоколу допиту, позивач вказав, що на його мобільний номер телефону 04.09.2025 надходили смс-повідомлення із банку, проте він не звернув на них уваги.

У листі АТ «Ощадбанк» №34/2-12/5854/2025с від 28.10.2025 вказано, що на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 надходили повідомлення з наступним текстом:

04/09/25 12:28:53 «kod ${ psw} dya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»;

04/09/25 12:30:59 « Ви щойно увійшли у Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека наш пріоритет!»;

04/09/25 12:31:58 «UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod ${psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku»;

04/09/25 12:32:36 « UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod ${psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku »

04/09/25 з 15:55:48 до 19:50 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#».

Проте, як встановлено з матеріалів справи, позивачем були проігноровані вказані смс-повідомлення з банку.

Також, як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відділення банку та отримав виписку з карткового рахунку лише 11.09.2025 (тобто тільки через 7 днів), в подальшому 12.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Уманського РУП ГКНП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, оцінюючи пасивну позицію позивача, який звернувся до банку та поліції лише через кілька днів після транзакції, суд вважає, що така поведінка не відповідає критеріям розумності та обачності. Затримка з повідомленням позбавила банк можливості оперативно заблокувати платіж на транзитних рахунках, тому в такому випадку збитки покладаються на клієнта.

Крім цього, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 686/1744/21.

Таким чином, в ході судового розгляду було встановлено, що банком було виконано всі дії, необхідні для забезпечення безпеки даних клієнта та проведення розрахункових операцій за його платіжними інструментами та не було встановлено, що дії чи бездіяльність відповідача призвели до неналежного забезпечення збереження платіжної інформації або сприяли її витоку.

З урахуванням цього, суд приходить до найбільш вірогідного у даній ситуації висновку, що саме дії позивача, його необачність та необережне ставлення до належних йому платіжних інструментів та персональної інформації, його пасивна поведінка під час та після проведення оспорюваних банківських операцій, стали причиною виникнення декларованої позивачем шкоди.

Тому, враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОЩАДБАНК» (вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ, ЄДРПОУ 00032129) про стягнення з банку безпідставно списаних коштів з карткового рахунку – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОЩАДБАНК» (вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ, ЄДРПОУ 00032129).

Суддя О.В. Душин