Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №704/1148/26 — Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1148/26

28.09.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуюча - суддя: Воронкова І.Г.

секретар судового засідання: Джуська Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Факторинг Партнерс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним доровором,

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13560 грн. за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що 06.01.2022 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений договір № 4311802 на суму 4000 грн. Договір укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а позичальник не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитними договорами. В подальшому, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором на підставі договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року на загальну суму заборгованості 13560 грн. та звернувся до суду з даним позовом.

12.08.2026 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 10.09.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем наявні наступні правовідносини.

06.01.2022 року ТОВ “Мілоан” та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 4311802, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 9-11).

Згідно п. 1.2. - 1.4. Договору сума кредиту складає 4000 грн. Строк кредиту 15 днів. Термін повернення кредиту - 21.01.2022 р.

Згідно п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом становлять 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на його картковий рахунок.

Анкетою - заявою підтверджено намір укласти кредитний договір № 4311802, а Правилами надання кредиту та Паспортом споживчого кредиту, деталізовано умови надання кредиту № 4311802 (а.с. 13-19).

Сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит № 4311802 від 06.01.2022 р. (а.с. 12).

Відомістю про щоденні нарахування та погашення, а також розрахунком заборгованості встановлено, що загальна сума боргу за кредитним договором становить 13560,00 грн., з яких 4000 - тіло кредиту, 8400 грн. - борг за відсотками, 1160 грн. - одноразова комісія (а.с. 22).

26.07.2024 року ТОВ “Мілоан” та ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір факторингу № 26-07/2024 (а.с. 24-26).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору Факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року до ТОВ "Факторинг Партнерс" перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 4311802 від 06.01.2022 року (а.с. 32-35).

Відповідно до зазначеного реєстру боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 13560 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8400 грн. - сума заборгованості за відсотками, заборгованість за комісією 1160 грн.

25.09.2026 року АТ КБ "ПриватБанк" надав відповідь на запитувану інформацію щодо банківських рахунків відповідача та підтвердив зарахування коштів в розмірі 4000 грн. від ТОВ «Мілоан» 06.01.2023 (а.с. 73-75).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит № 4311802 від 06.01.2022 року між первісним кредитором та відповідачем були укладені в електронній формі, підписані електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даним договорам сторонами була досягнута згода з істотних їх умов, в тому числі щодо строку кредитування, повернення та нарахування відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.

Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором № 4311802 від 06.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підтверджується відповідним договором факторингу, Реєстром боржників до Договору Факторингу та іншими документами по справі.

Наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000 грн. та комісії за надання кредиту в сумі 1160 грн. за кредитним договором № 4311802 від 06.01.2022 року, суд не піддає сумніву, так як вони не суперечить умовам укладених між сторонами договорів та підтверджуються належними та допустимими доказами, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором № 4311802 від 06.01.2022 року в сумі 8400 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, сторони при укладенні кредитних договорів погодили наступні умови, а саме за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові споживчий кредит на суму 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Кредит надається строком на 15 днів. Термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 21.01.2022 р. Відсотки за користування кредитом 1800 грн, які нараховувались за ставкою 3.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 14).

Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріали справи не містять доказів погодження сторонами інших умов щодо укладення кредитного договору № 4311802 від 06.01.2022 року, або доказів пролонгації даного договору, окрім наявних в матеріалах справи, а згідно умов договору кредит надається позичальнику на строк, зазначений у договорі, погашення кредиту передбачено також графіком платежів (а.с. 12), який є додатком до цього договору та є невідємною його частиною, тому суд приходить до висновку, що нарахування відповідачу відсотків поза межами погодженого строку повернення кредиту (понад 15 днів, після 21.01.2022 року) є неправомірним.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме: за кредитним договором № 4311802 від 06.01.2022 року загальна сума до стягнення складає 6960 грн. 00 коп., з яких: 4000 грн. – заборгованість по тілу кредиту, одноразова комісія за надання кредиту 1160 грн., заборгованість за відсотками – 1800 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (51,33 %), судові витрати у справі, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову, а саме: судовий збір в сумі 1366 грн. 61 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 4619 грн. 70 коп.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором № 4311802 від 06.01.2022 року в сумі 6960 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по оплаті судового збору в сумі 1366 грн. 61 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 4619 грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Тальнівського районного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Г. Воронкова