Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №333/5867/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 333/5867/26

Номер провадження2/711/4347/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 10414,80 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн та витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн (вхідний №22835/26, а.с.1-5).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 26 травня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10390581 (далі - Кредитний договір).

Для отримання кредиту відповідач зареєструвалася на сайті кредитодавця та отримала доступ до особистого кабінету. У процесі реєстрації вона пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту кредитодавця.

Після цього відповідач ознайомилася зчинною редакцією Правил надання коштів у позику (далі – Правила), заповнила свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов`язкові, та вказала суму коштів, яку бажає отримати. Відмова відповідача від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для її проведення має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з позичальником та від укладення з позичальником Кредитного договору.

Таким чином, під час укладення Кредитного договору первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.

Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту. Оскільки відповідач погодилася з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, первісний кредитор сформував та надав відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору.

Приймаючи умови Кредитного договору, відповідач підтвердила, що отримала в чіткій та зрозумілій формі актуальну й достовірну інформацію, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також відомості про фінансову послугу та кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання або відмови від отримання такої послуги; ознайомилася з Правилами, повністю їх зрозуміла, погодилася з ними та зобов`язалася неухильно їх дотримуватися.

Таким чином, позивач у мотивувальній частині позову зазначає про те, що у Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відповідач приєдналася до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 67656, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту позичальником, кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та довідкою про ідентифікацію.

З огляду на викладене, позивач у позові зазначає, що ним доведено факт укладення Кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем.

На виконання умов Кредитного договору, 26.05.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-4588, що, в свою чергу, на переконання позивача, свідчить про те, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням з відміткою та додатком до нього.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 12 814,80 грн, яка складається з: 7200,00 грн - заборгованість по кредиту, 3214,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, та 2400 грн – заборгованість за штрафними санкція (пеня, штрафи).

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача, то ТОВ «Юніт Капітал» як позивач обгрунтовує це тим, що 12.11.2025 ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №12112025-Мк/ЮнітКапітал, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

З огляду на викладене, ТОВ «Юніт Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-1010390581 від 26.05.2025 у розмірі 10 414,80 грн, а також витрати на сплату судового збору і на професійну правничу допомогу адвоката. У цьому контексті позивач звертає увагу суду на те, що вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявляються.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2026 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.71).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації її проживання: АДРЕСА_1 , зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.84).

19 серпня 2026 року від представника позивача за довіреністю Кукси К.О. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом 20 серпня 2026 року за вхідним №36003/26, до якої, зокрема, долучено докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу на адресу місця реєстрації проживання останньої (а.с.86-88).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 10 хв 29 вересня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.96-98).

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету безпосередньо позивача в підсистемі «Електронний суд», що була отримана цим учасником справи 02.09.2026 (а.с.100 зворот). Водночас, представник позивача в порядку самопредставництва Хлопкова М.С., у п.4 прохальної частини позовної заяви, виявила волю на розгляд справи у відсутність представника позивача, а також не заперечила проти ухвалення заочного рішення (а.с.4 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 29 вересня 2026 року о 14 год 10 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 29 вересня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26 травня 2025 року о 18 год 53 хв 32 сек між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10390581 (далі - Кредитний договір), за яким кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором; сума ліміту кредитної лінії складає 6000 грн; тип кредиту – кредитна лінія; цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів; позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) – 21 травня 2026 року згідно умов пункту 3.6 цього договору; позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичну дату оплати процентів, а саме: 20 червня 2025 року, та кожного 25 дня після цієї дати протягом строку кредитування; дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною; у разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином (п.1.1 – 1.4 Кредитного договору).

Згідно п. 1.5.1 Кредитного договору, стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.

Пунктом 1.5.2 Кредитного договору обумовлено, що знижена процентна ставка становить 0,85 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту).

У разі невиконання позичальником умови програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати позичальником платежу у встановленому графіком платежів розмірі, що був розрахований за зниженою процентною ставкою, не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього договору, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою п.1.5.1. цього договору (п.1.5.4 Кредитного договору).

Згідно п. 1.6. Кредитного договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1200.00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору.

Відповідно до вимог п.2.1 Кредитного договору, для отримання кредиту позичальник має зареєструватися на сайті кредитодавця https://treba.credit та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, позичальнику необхідно пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» (із змінами та доповненнями) та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації позичальника: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.

Пунктом 2.2. Кредитного договору визначено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 2.10. Кредитного договору, кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 26 травня 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000.00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Розділом 3 Кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії.

Нарахування комісії здійснюється одноразово в момент укладання договору.

Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”. До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту).

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом та оплачуються згідно умов пункту 1.4 цього договору.

Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 21 травня 2026 року.

У п.9 Кредитного договору, у розділі «Позичальник», міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором (67656), за допомогою якого позичальник ОСОБА_1 підписала Кредитний договір о 18 год 53 хв 32 сек 26 травня 2025 року (а.с.33-37).

Також із дослідженого графіку платежів як Додатку №1 до Кредитного договору, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 26.05.2025 беззастережно погодилася з ним, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором (67656) (а.с.38).

Крім того відповідач ОСОБА_1 погодилася з умовами кредитування, що викладені у Паспорті споживчого кредиту, що підтверджується наявністю у цьому документі електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором (78912) (а.с.44-45).

Із довідки ТОВ «Макс Кредит» про ідентифікацію суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено Кредитний договір, ідентифікована ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора); відомості про одноразовий ідентифікатор наступні: одноразовий ідентифікатор: 67656; дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 26.05.2025 о 18 год 53 хв; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_3 (а.с.46).

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-39672 від 08.09.2026, що направлена до суду на виконання ухвали від 26.08.2026, суд встановив, що означеною банківською установою на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 26.05.2025 о 18 год 53 хв 59 сек було перераховано 6000 грн, що відповідає сумі кредиту, що обумовлена в 1.2 Кредитного договору (а.с.103-104).

Згідно безпосередньо дослідженого судом детального розрахунку заборгованості, що підготовлений ТОВ «Макс Кредит», суд встановив, що означеним товариством як кредитодавцем 26.05.2025 надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 6000 грн та у цей же день нараховано комісію в розмірі 1200 грн; у період часу з 26.05.2025 до 19.06.2025 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 51 грн; 22.06.2025 відповідачу первинним кредитором донараховано відсотки за льготний період в сумі 135 грн; у період часу з 22.06.2024 до 21.07.2021 здійснено нарахування позичальнику відсотків щоденно в сумі 56,4 грн.

Також з означеного засобу доказування суд встановив, що заборгованість позичальника, станом на 12.11.2025, за Кредитним договором складає 12814,80 грн, з яких: 6000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 3214,80 грн – заборгованість за нарахованими процентами, 1200 грн – заборгованість за нарахованою комісією, та 2400 грн – заборгованість зі сплати штрафних санкцій (а.с.63). Крім того, з означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості за Кредитним договором.

Із безпосередньо дослідженого в судовому засіданні договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025 суд встановив, що означеного дня між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено означений правочин, відповідно до п. 2.1. якого, на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Макс Кредит» зобов`язується відступити ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги (а.с.7-9).

Факт оплати ТОВ «Юніт Капітал» ТОВ «Макс Кредит» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025 судом встановлено із дослідженої в судовому засіданні платіжної інструкції №703 від 19.11.2025, відповідно до якої ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало ТОВ «Макс Кредит» 1 300 314,68 грн плати за укладення договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025 (а.с.15).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025 від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором на загальну суму 12814,80 грн, з яких: 6000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 3214,80 грн – заборгованість за нарахованими процентами, 1200 грн – заборгованість за нарахованою комісією, та 2400 грн – заборгованість зі сплати штрафних санкцій (а.с 13-14).

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі – Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025.

Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: 67656.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від ТОВ «Макс Кредит» грошових коштів у сумі 6000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином як первинному кредитодавцю, так і його правонаступнику в означених кредитних правовідносинах - ТОВ «Юніт Капітал».

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту 6000 грн, яка була обумовлена між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.2 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Універсал Банк» (а.с.103-104).

Також суд звертає увагу учасників справи, що позивач, всупереч положенням ч.1 ст.81 ЦПК України, не надав суду належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що сума кредиту (тіла кредиту) між сторонами Кредитного договору обумовлена в розмірі 7200 грн, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача. Водночас, із детального розрахунку заборгованості, що підготовлений первісним кредитодавцем (а.с.16), суд встановив, що залишок по несплаченому тілу кредиту складає 6000 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що із детального розрахунку заборгованості, що підготовлений ТОВ «Макс Кредит» встановлено, що сума заборгованості за основним зобов`язанням складає 6000 грн, а сума заборгованості за комісіями в сумі 1200 грн, що сукупно складає саме 7200 грн, які згідно з реєстру боржників до договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025, перейшли правом вимоги від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «Юніт Капітал» як залишок заборгованості за тілом кредиту.

Проте, керуючись положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не здійснює розгляд по суті вимоги про стягнення комісії, оскільки така позовна вимога не заявлена позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Макс Кредит», так і його правонаступнику в означених правовідносинах - ТОВ «Юніт Капітал» (позивач), тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача тіла кредиту підлягає до часткового задоволення в сумі 6000 грн.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 3214,80 грн суд зазначає наступне.

Згідно п.1.1- 1.4 Кредитного договору №00-10644518 передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором; сума ліміту кредитної лінії складає 6000 грн; тип кредиту – кредитна лінія; цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів; позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) – 21 травня 2026 року згідно умов пункту 3.6 цього договору; позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичну дату оплати процентів, а саме: 20 червня 2025 року, та кожного 25 дня після цієї дати протягом строку кредитування; дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною; у разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином (п.1.1 – 1.4 Кредитного договору).

Згідно п. 1.5.1 Кредитного договору, стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.

Пунктом 1.5.2 Кредитного договору обумовлено, що знижена процентна ставка становить 0,85 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту).

У разі невиконання позичальником умови програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати позичальником платежу у встановленому графіком платежів розмірі, що був розрахований за зниженою процентною ставкою, не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього договору, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою п.1.5.1. цього договору (п.1.5.4 Кредитного договору).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений правильно, адже загальний розмір відсотків за користування кредитом протягом строку кредитування (до часу припинення нарахування первісним кредитодавцем відсотків, тобто до 21.07.2025, а.с.16) підлягав сплаті відповідачем кредитодавцю в розмірі 3214,80 грн, який розраховується наступним чином: 6000 грн х 0,0094 = 56,4 грн (розмір відсотків за один день користування кредитними коштами); 56,4 грн х 57 днів (кількість днів між 26.05.2025 та 21.07.2025) = 3124,80 грн.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача є обгрунтованим і вмотивованим, а тому підлягає задоволенню в розмірі 3214,80 грн.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених нею коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.6 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» (далі - АБ «Тимошенко та Партнери») разом із додатком №1 «Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року» (а.с.18-19); 2) додаткової угоди №25771501662 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, в якій містяться дані відповідача ОСОБА_1 (а.с.20); 3) акту прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2026, в якому міститься перелік наданих правових та юридичних послуг, зокрема: складання позовної заяви 5000 грн (2 год), вивчення матеріалів справи 1000 грн (2 год), підготовка адвокатського запиту 500 грн (1 год) та підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн (1 год) (а.с.21); 4) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26.08.2010, яким документований адвокат Тимошенко О.О. (а.с.28).

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АБ «Тимошенко та Партнери» у справі щодо стягнення боргу за Кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.

Водночас суд, дослідивши матеріали заяви про розподіл судових витрат, встановив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 7000 грн, є неспівмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку із цим, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 3000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (лише підготовка АБ «Тимошенко та Партнери» в особі адвоката Тимошенка О.О. позовної заяви та клопотання про витребування доказів без представництва інтересів у судових засіданнях), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.6 прохальної частини позовної заяви про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №41466 від 27.05.2026 (а.с.6).

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором обгрунтованими і задовольнив їх на суму 9 214,80 грн, що складає 88,48% від ціни позову (9214,80 грн / 10414,80 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 355,69 грн, тобто 88,48% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 грн х 0,8848).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 9 214,80 грн, з яких: 6000 грн – заборгованості за тілом кредиту, та 3214,80 грн – заборгованість зі сплати відсотків. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2355,69 грн судового збору, розмір якого визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам, та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 527, 530, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10390581 від 26 травня 2025 року в розмірі 9 214 (дев`ять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок, з яких: 6000 (шість тисяч) гривень – заборгованість за тілом кредиту, та 3214 (три тисячі двісті чотирнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 5355 (п`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 29 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133,м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко