Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №707/2288/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №707/2288/26

Суддя: Скляренко В. М.

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 707/2288/26

Провадження № 2/711/3577/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018 року у розмірі 146546,81грн., заборгованість за кредитним договором №C07.225.72992 від 20.02.2017 року у розмірі 24 971,80грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 20.02.2017р. між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 була укладена Угода про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №C07.225.72992, на підставі якої відповідач отримав кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з розміром такого ліміту на день укладення угоди – 7 000 грн. Крім того, 28.08.2018р. між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Z02.00615.004248918, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти на поточні потреби у розмірі – 93 305 грн. строком на 36 місяців, з обов`язковим поверненням та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10% річних від залишку суми кредиту. Відповідно до Договору факторингу №01.02-31/23, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке змінило найменування на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», до останнього перейшло право грошової вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №C07.225.72992 від 20.02.2017р. на загальну суму 24 971,80грн., з яких: 8 000 грн. – заборгованість по тілу кредиту та 16 971,80 грн. – заборгованість за відсотками, а також право грошової вимоги за кредитним договором №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018р. на загальну суму 146 546,81 грн., з яких: 71 998,60 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 21 947,89 грн. – заборгованість за відсотками та 52 600,32 грн. – заборгованість за комісіями. Оскільки відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 02.06.2026р. матеріали даної цивільної справи направлено до Придніпровського районного суду м. Черкаси за підсудністю.

09.07.2026р. суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Разом з тим, в позовній заяві представником позивача викладене клопотання, в якому останній, у разі неявки в судове засідання представника позивача, розглянути справу у його відсутність. Окрім того, зазначено, що позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача та ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення відповідачу з причин відсутності останнього за вказаною адресою. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду.

Отже, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

20.02.2017р. між АТ «Ідея Банк» (кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №C07.225.72992 (далі – Угода), /а.с. 29, 30, 31, 35, 36, 37/.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.3 пункту 3 зазначеної Угоди, Банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по рахунку. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт доступний клієнту на момент укладання угоди становить 7 000 грн. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних.

Згідно підпункту 5.1 п. 5 Угоди, клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.

Вказана Угода була підписана особисто ОСОБА_1 /а.с. 29, 29 зворотна сторона/.

Окрім того, 20.02.2017р. сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови, і яким визначено строк користування кредитом – 12 місяців /а.с. 35/.

Згідно виписки по банківському рахунку відповідача за період з 20.02.2017 року по 25.07.2023 року, відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними /а.с. 38 зв.б. – 55/, однак свої зобов`язання за кредитним договором не виконав належним чином, у зв`язку із чим станом на 25.07.2023р. має заборгованість в загальній сумі 24 971,80 грн., з яких з: 8 000 грн. – заборгованість за основним боргом; 16 971,80 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №C07.225.72992 від 20.02.2017 що складена АТ «Ідея Банк» /а.с. 38/.

Крім того, 28.08.2018р. між АТ «Ідея Банк» (кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Кредитний договір №Z02.00615.004248918, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти на поточні потреби у розмірі – 93 305 грн. строком на 36 місяців, з обов`язковим поверненням та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10% річних від залишку суми кредиту /а.с. 57-58, 59, 60, 61, 63/. Також умовами вказаного договору передбачено, що за позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором. За невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Банк має право нараховувати пеню за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 0,15% в період прострочення оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65% в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості за цим Договором, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальником на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Аналогічні умови кредитування викладені у паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис /а.с. 63/.

Як вбачається з ордерів-розпоряджень №1 та №2, Банк виконав своє зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 93 305 грн. /а.с. 61/.

Згідно виписки по банківському рахунку відповідача за період з 28.08.2018 року по 25.07.2023 року, відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними /а.с. 69 зв.б. – 72/, однак свої зобов`язання за кредитним договором не виконав належним чином, у зв`язку із чим станом на 25.07.2023р. має заборгованість в загальній сумі 146 546,81 грн., яка складається з: 71 998,60 грн. – заборгованість за основним боргом; 21 947,89 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 52 600,32 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018р., що складена АТ «Ідея Банк» /а.с. 69/.

25.07.2023р. між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (Фактор) був укладений Договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якого Клієнт відступив Фактору - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», а останній прийняв права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором /а.с. 74-81/.

Відповідно до Договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023р. та Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023р. ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №C07.225.72992 від 20.02.2017р. на загальну суму 24 971,80 грн., яка складається з: 8 000 грн. – заборгованість за основним боргом; 16 971,80грн. – заборгованість за відсотками, а також за кредитним договором №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018р. на загальну суму 146 546,81 грн., яка складається з: 71 998,60грн. – заборгованість за основним боргом; 21 947,89 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 52 600,32 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями /а.с. 72зв.б.-73зв.б./.

Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» №1 від 25.03.2024р. ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» змінило найменування і на момент розгляду справи має назву юридичної особи «СВЕА ФІНАНС», що є загальновідомою обставиною, оскільки відповідна інформація наявна в публічному доступі у реєстрі ЄДРПОУ, а відтак не потребує доказування.

Позивач вважає, що відповідач зобов`язання за Угодою №C07.225.72992 від 20.02.2017р. та Кредитним договором №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018р. належним чином не виконав, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, згідно розрахунків заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №C07.225.72992 від 20.02.2017р. на загальну суму 24 971,80 грн. та за Кредитним договором №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018 р. на загальну суму 146 546,81 грн..

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане в добровільному порядку його грошове зобов`язання за вказаними вище договорами, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦК) та Закону України №1734-VIII від 15.11.2016р. «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон №1734). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи ту обставину, що, в порушення умов Договору про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №C07.225.72992 від 20.02.2017р. та Кредитного договору №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018р., відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаними договорами є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин, в тому числі не надано і доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту та відсотків.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 422,40 грн. та 240 грн. /а.с. 22, 22зв.б./, а всього у сумі 2662,40 грн.. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою судового збору.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОРУ 37616221, місцезнаходження за адресою: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070) заборгованість: за Договором про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №C07.225.72992 від 20.02.2017р. в розмірі 24 971,80 грн.; за кредитним договором №Z02.00615.004248918 від 28.08.2018р. в розмірі 146 546,81 грн., а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 16 вересня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua