Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №636/10304/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10304/24 Провадження 2-о/636/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника заявника – адвоката Зінченко С.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чугуївська міська рада Чугуївського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2024 через систему «Електронний суд» представник заявника – адвокат Зінченко С.А. звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім`єю спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заявника не менше як 5 років до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину будинку садибного типу з прибудинковими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок ОСОБА_2 побудував разом із матір`ю заявниці ОСОБА_3 , з якою проживав у незареєстрованому шлюбі та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері ОСОБА_3 заявник оформила спадок у вигляді 1/2 частини даного житлового будинку. Інша частина будинку залишається неоформленою. Нотаріусом заявнику надано відмову у формі листа № 1633/02-17 від 09.10.2024 щодо неможливості оформлення спадку, що відкрився після смерті ОСОБА_2 .

На дату смерті ОСОБА_2 заявник, ОСОБА_3 та померлий ОСОБА_2 проживали сумісно та вели спільне господарство. Як одна сім`я вони почали проживати із 1978-80 років. Дана обставина підтверджується погосподарською книгою; довідкою, виданою головою вуличного комітету «Річний» м. Чугуїв у якій вказано, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 проживали разом та вели спільне господарство з 1980 року; інформація, надана в довідці посвідчена сусідами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які знали сім`ю заявника; у даній довідці ОСОБА_2 вказаний як вітчим заявника, що також свідчить про сімейний характер відносин у сім`ї. Факт проживання однією сім`єю на протязі п`яти років до дати смерті спадкодавця ОСОБА_2 також підтверджується свідоцтвом про народження заявника, де матір`ю вказана ОСОБА_3 ; наявністю у заявника свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; технічною документацію на будинок.

Встановлення факту необхідно заявнику для оформлення спадкових прав, у зв`язку з чим вона звернулася до суду із відповідною заявою.

10.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшла уточнена заява про встановлення факту, в якій викладено аналогічні вимоги та аналогічне обґрунтування заявлених вимог та обставини справи.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити. Заявник підтримала вимоги.

Представник заінтересованої особи Чугуївської міської ради надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення вимог не заперечували.

Суд, розглянувши заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років у м. Чугуїв, Харківської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20.04.2004 (а.с.7/2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луцьк померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 11.05.2023 (а.с.8).

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 13.08.1962 (а.с.8/2). Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00015371578 від 14.05.2015 (а.с.13) 21.04.2021 зареєстрвоано в реєстрі актовий запис №7 від 05.01.1985 щодо реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (змінено прізвище на « ОСОБА_9 »); наявні відомості про розірвання шлюбу – актовий запис №45 від 20.03.2001.

Згідно копії довідки від липня 1974 (а.с.14, частково нечитабельна) вбачається надання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії домової книги для реєстрації громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_3 (а.с.9-12) за вказаною адресою в т.ч. були прописані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - з ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - з 18.07.1978, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - з 13.08.1980.

Відповідно до копії довідки від 06.11.2024 за підписом голови вуличного комітету №24 «Річний», сусідів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.12/2) ОСОБА_1 , її мати ОСОБА_3 та вітчим ОСОБА_2 з 1980 року і по день смерті останнього (2004 рік) проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

Надано до суду і копію технічного паспорту щодо домоволодіння АДРЕСА_1 , виконаного 14.06.2024 за замовленням ОСОБА_1 (а.с.15-17); копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.08.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_3 право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с.21); копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78033335 від 16.08.2024, згідно якого в реєстрі зареєстровано спадкову справу №91/2023 (р.№71512730) після смерті ОСОБА_3 та видане свідоцтво про право на спадщину від 16.08.2024 (р.№72853802), спадкоємець ОСОБА_1 (а.с.22); копію витягу з Державного реєстру речових прав №391332948 від 16.08.2024, відповідно до якого внесено відомості до реєстру за №56305173 щодо права власності ОСОБА_10 на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с.21/2);

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № Д-3254/03-05-28 від 20.10.2025 (а.с.123) за даними реєстру Чугуївської МТГ за адресою: АДРЕСА_1 станом на 18.04.2004: ОСОБА_2 ( дата та місце народження, ідентифікаційний код не відомі) зареєстрованим не значиться; були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , період реєстрації з 18.07.1979 по 04.08.2023; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , період реєстрації з 07.08.1985 по 13.09.2021; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , період реєстрації з 02.11.2001 і донині; відомостей про фактичне проживання осіб реєстр Чугуївської міської територіальної громади не містить; інші особи зареєстровані за даною адресою після 18.04.2004; архівна інформація про реєстрацію осіб зберігається у будинкових книгах, які знаходяться у власників домоволодінь, картотека на приватні будинки до відділу реєстрації місця проживання особи Чугуївської міської ради від РВ УВСУ не передавалася; місце реєстрації померлого ОСОБА_2 (дата та місце народження, ідентифікаційний код не відомі) встановити не передбачається можливим, пошук ведеться по об`єкту, а не по суб`єкту, така інформація могла бути відома РАЦСу при реєстрації смерті і здачі паспорта громадянина.

З листа №41974/51203-10-25/15.6 від 26.12.2025 з Чугуївського ВД РАЦС (а.с.133) вбачається, що актових записів про шлюб стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 01.01.1980 по 11.05.2023 не виявлено, актових записів про шлюб стосовно ОСОБА_2 за період з 01.01.1980 по 18.04.2004 не виявлено.

Згідно копії листа з Чугуївської державної нотаріальної контори №1633/02-17 від 09.10.2024, адресованого ОСОБА_10 , що її заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14/2) заявнику повідомлено, що відсутні докази родинних зв`язків та заповіт, у зв`язку з чим видати свідоцтво не має можливості; рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту та визнання права власності.

Згідно листа з Чугуївської державної нотаріальної контори від 17.07.2025 №1085/01-16 (а.с.112) повідомляється, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в передбачений законом термін спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Аналогічне вбачається також з Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №81897867 від 17.07.2025 (а.с.113-114) та №81897970 від 17.07.2025 (а.с.115) та копії листа з Чугуївської державної нотаріальної контори від 18.12.2024 №2095/01-16 (а.с.116/2).

В судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які проживають у сусідніх будинках. Свідки підтвердили, що з 1980 року за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю проживали ОСОБА_3 з цивільним чоловіком ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 - ОСОБА_12 . Проживали однією родиною, були пов`язані спільним побутом, мали господарство.

Відповідно до ч. 1 ст. 293, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Згідно зі п.1 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Факт постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , спільно, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявнику для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити заявнику факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319 СК України, ст. ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чугуївська міська рада Чугуївського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт проживання однією сім`єю спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ) однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2026.

Суддя О. О. Золотоверха