Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №646/97/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №646/97/26

Суддя: Глоба М. М.

28 вересня 2026 року

Справа № 646/97/26

Провадження № 2-др/646/24/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

іменем України

28.09.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.04.2026 року у справі № 646/97/26 була задоволена позовна заява ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 01.05.2025-100003027 від 01.05.2025 року у розмірі 19910 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

20.04.2026 року представник позивача через портал «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказана заява була передана 22.04.2026 року в провадження судді Глоби М.М.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до провадження.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань суду не надали.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заявлені вимоги за відсутності не з`явившихся осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Заочним рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.04.2026 року у справі № 646/97/26 була задоволена позовна заява ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 01.05.2025-100003027 від 01.05.2025 року у розмірі 19910 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «Споживчий центр» зазначало, що сторона позивача надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи і який включає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 6000 грн. 00 коп. Сторона позивача зазначає, що докази понесення судових витрат у відповідності до ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін, оплата правничої допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.

17.04.2026 року представником позивача через портал «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої подано докази на підтвердження понесених судових витрат.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України - якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Приписами ч. 1 ст. 26 ЗУ від 05.07.2012 року за № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатом Моісеєнко М.Ю. 01.04.2025 року укладено договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ додаткову угоду № 6 від 31.12.2025 року до Договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01/25-СЦ (а.с. 57-58).

Цей договір про надання правових послуг по своїй формі і змісту відповідає також вимогам ст. 27 ЗУ від 05.07.2012 року № 5076-УІ, а також в цілому діючому законодавству України.

Згідно із ст. 30 ЗУ від 05.07.2012 року за № 5076-УІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як передбачено ст. 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), та становлять одну із складових судових витрат (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом ст. 137 ЦПК України (1) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (2) За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (4) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (5) У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (6) Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Адвокатом було попереджено суд, що після винесення рішення сторони договору про надання правової допомоги нададуть суду необхідні документи у встановлений законом строк.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

15.04.2026 року адвокат і клієнт узгодили розрахунок фактично наданих правових послуг, підписали звіт про виконану роботу, та клієнт сплатив адвокатові грошові кошти у розмірі 6000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00096796 від 16.04.2026 року на вказану суму (а.с. 61-62).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку що стягненню підлягають документально підтверджені обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 140, 141, 142, 246, 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Представник позивача: Кузьменко Максим Віталійович, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua